Доктрина «русского міра» – неоімперська геополітична та ідеологічна теорія в Російській Федерації періоду путінізму, яка спрямована на ре-конструкцію російської імперської ідентичності. Владою та значною частиною інтелектуальної еліти, зокрема православного духовенства, Російської Федерації ця теорія бачиться як спосіб виходу з кризи ідентичності російського суспільства, зумовленої розпадом СРСР/СССР. Ґрунтується на переконанні про розпад СРСР/СССР як геополітичну катастрофу, історичну поразку та загрозу безпеці Росії. Йдеться про: 1) «розділеність російського народу» і його право на возз’єднання; 2) «штучність» нових державних кордонів; 3) необхідність захисту співвітчизників, у т. ч. силовими методами. Згідно з доктриною, «русскіми» вважаються: етнічні росіяни, незалежно від місця проживання; російськомовне населення, незалежно від національності; співвітчизники, які коли-небудь проживали на території Російської імперії, СРСР/СССР та інших державних утворень, а також їхні нащадки. У Росії доктрина слугує ідейним підґрунтям для закликів до історичного реваншу – збройної агресії з метою реставрації Росії в кордонах СРСР/СССР до 1991 р., повернення російського контролю над країнами і територіями, які в минулому належали до Російської імперії чи були сателітами Радянського/Совєтського Союзу. Доктрина стала виправданням прямої збройної агресії Російської Федерації проти України під претекстом «захисту російського і російськомовного населення». Така політика в цілому підтримується населенням Росії.

Чому неоімперська ідеологія «русского мира» зазнала поразки в Україні

https://armyinform.com.ua/2021/08/16/chomu-neoimperska-ideologiya-russkogo-myra-zaznala-porazky-v-ukrayini/

З перемогою Революції гідності, аби не втратити України, Росія розв’язала проти нас гібридну війну, яку веде вже восьмий рік. Унаслідок агресії «старшого брата» втрачено Крим, частину території Донецької й Луганської областей. Водночас російський вплив на Україну впав до історичного мінімуму. І це стало цілковитою поразкою фейкової ідеології «русского мира», яку так агресивно та масштабно намагався нав’язати нам неоімперський режим Путіна.

Мовний чинник української державності

«Русский мир» там, де говорять російською, неодноразово повторював Володимир Путін. І ці слова сприймалися як щось метафоричне, аж допоки «для захисту російськомовних» (дарма що без їхньої згоди) Москва не ввела в Україну війська. Спочатку — у Крим, а потім і на схід України. Розпочалась гібридна війна, яка коштувала нам десятки тисяч життів.

Стало очевидним, що мовним питанням легковажити не припустимо. Ухваливши новий закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Україна однозначно підтримала статус української мови, виключивши будь-які обмеження щодо офіційної російської на регіональному рівні. Запроваджено квоти вживання української на радіо й телебаченні, обов’язкове її використання в закладах освіти, сфері торгівлі та обслуговування населення.

Нечисленні спроби різних політичних сил внести зміни до мовного закону та обмежити використання української розлетілися на друзки. У липні цього року Конституційний суд України визнав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» правомірним та таким, що повністю відповідає Конституції. У рішенні КСУ зазначається: «Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Українська мова — доконечна умова державності України та її соборності».

Автокефалія як удар по «духовних скрепах» Кремля

Другою основою доктрини «русского мира» є Російська православна церква. Як відомо, свого часу чимало священників Московського патріархату в Україні спровокували скандали, відмовляючись правити службу на похоронах загиблих солдатів та відкидаючи заклики вшанувати захисників України.

Попри те, що РПЦ залишається помітною силою в українському житті, вона наразі не настільки впливова, як колись. Провідну роль об’єднання суспільства в плюралістичній Україні нині виконує Православна церква України (ПЦУ), якій даровано Томос (канонічне визнання) Вселенським патріархом Варфоломієм. І це другий удар по кремлівській ідеології «русского мира», цього разу в духовній царині.

Провідна громадська думка: «Геть від Москви!»

До агресії на сході України негативні погляди щодо Росії не були особливо поширеними серед українців, за винятком західних областей України. Однак, з початку бойових дій в усіх регіонах країни ці позиції популяризувалися зі значною перевагою тези «Геть від Москви!» І про це засвідчили не тільки українські, а й російські соціологічні дослідження. Так, згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології та російського «Левада-центру» станом на лютий 2021-го, кількість українців, які зберігають позитивні погляди щодо Росії, впала з приблизно 80% до рекордно низьких 40%. Це — результат російської агресії, несприйняття ідеології Кремля і української самоідентифікації, що зростає, як окремої нації. Окрім цього, виросло покоління молодих українців, які не мають ностальгії про радянське минуле, а знають Росію насамперед як країну-агресора.

Незалежно від майбутнього розвитку подій, зокрема щодо примирення, війна між двома країнами стала тією подією, яка назавжди змінила російсько-українські відносини.

Концепція «русского міра», що ґрунтується на деформованій та ідеологічно заангажованій історії ХІХ століття, відкинута українським суспільством, що дедалі глибше пізнає свою правдиву історію. Отже, допоки РФ не відкине цю токсичну доктрину, вона продовжуватиме труїти відносини з Україною та збільшувати розбіжність між країнами.

Ідеологія «русского мира», що живиться міфами російської імперії та колишнього Союзу, аж ніяк не відповідає запитам XXI століття та стоїть на заваді миру.

Опрацюйте документ на с.281.

Поясніть причини зростання ролі США в міжнародних відносинах. Поміркуйте,
як пов’язані цінності демократії із зовнішньою політикою США. Схарактеризуйте позицію США у нинішній війні.

Поясніть зв’язок між економічним зростанням і зовнішньополітичним впливом
країн. На підставі додатково зібраних відомостей укладіть таблицю з показника-
ми ВВП найрозвинутіших економік світу.Схарактеризуйте позицію Китаю у нинішній війні.

Визначте зміст поняття «путінізм». Проаналізуйте російську зовнішньополітич-
ну стратегію. Поміркуйте про стратегічні цілі агресії Росії проти України.

Спробуйте спрогнозувати місце України в «багатополярному
світі» на найближче майбутнє.

За відправну думку для дискусії візьміть цитату з книжки «Світова гібридна війна: український фронт» (за ред. В. Горбуліна; Харків,2017)

«Для Російської Федерації вступ України до Північноатлантичного альянсу означатиме остаточну втрату впливу на нашу державу і фактичний вихід Києва зі сфери безумовного контролю. Для Кремля це буде колосальною поразкою на зовнішньополітичній арені та програшем США, основному конкурентові в питаннях впливу на світові процеси. <...> Оскільки “ворог” мусить обов’язково нести загрозу, особливістю антиукраїнської пропагандистської кампанії [в Росії] стало створення стійкого зв’язку Україна – США. Таким чином, на нашу країну автоматично були поширені всі негативні емоції та страхи, пов’язані зі США».

Рефлексія від 4 учнів

Сподобався:

Так: 4

Ні: 0

Зрозумілий:

Так: 4

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

Ні: 4

Так: 0