Типові представники хвойних

Широко відомі хвойні породи дерев — сосна, ялина, ялиця, кипарис, кедр, тис, секвоя, модрина.

За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен заввишки в 1 метр до стометрових велетнів секвой — найвищих у світі хвойних рослин.

Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їхнє зазвичай вічнозелене листя має вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки-листя на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини; можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса. Завдяки невеликій площі листків та особливостей їхніх продихів, узимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а в деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, у густому лісі в затінку інших рослин.

У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли — і рана швидко затягується. У стовбурі хвойного дерева добре виражені річні кільця приросту. Коренева система хвойних стрижнева, причому є великий стрижневий корінь, що розвивається з первинного та зберігається все життя рослини. Бічні корені тонкі й короткі, містять мікоризу.

Характерним для більшості хвойних є верхівковий ріст. Гілки цих рослин розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце, або так звана «мутовка». За кількістю цих кілець можна підрахувати вік рослини. Хвойні мають один або два типи пагонів. У більшості хвойних листки багаторічні, але в деяких видів вони опадають щорічно.

Со́сна́ (Pinus L.) — рід хвойних дерев родини соснових. Це дерева або чагарники, ароматичні, вічнозелені; крона зазвичай конічна у молодих рослин, часто стає округлою або плосковерхою з віком. Відомо близько 115 видів, що поширені переважно у помірній смузі Північної півкулі, сягаючи однак на північ від полярного кола аж до 71° пн. ш. в Норвегії. Росте також у гірських тропічних регіонах, сягаючи широт трохи на південь за екватор в південно-східній Азії (до 2,1° пд. ш., Суматра, вид Pinus merkusii). Сосни введені як декоративні й лісові дерева в багатьох частинах Південної півкулі.

В Україні налічується 17 видів, з них окультурено 11. Найпоширенішою є сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), до 40 м заввишки. Плодить з 10—30 років, у зімкненому лісостані — з 40—60 років. Дерево живе 300—400 років, іноді й більше. У порівнянні з іншими шпильковими росте швидко. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів, росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо.

Яли́на, смере́ка (Picea) — рід хвойних вічнозелених однодомних дерев родини соснових. Рід містить ≈ 37 сучасних видів.

Рід має поширення: від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Євразії й Північної Америки. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola росте на Тайвані на 23° пн. широти, на висотах 2500–3000 метрів.

Яли́ця (Abies) — рід хвойних вічнозелених однодомних дерев родини соснових.

Етимологічно слово ялиця (як і ялина) виводять з індоєвропейського *edh- — «гострий».
Рід містить близько 50 видів.
Рід має поширення: Північна Америка, Центральна Америка, Європа, Північна Африка, Азія (на південь до Гімалаїв, Південного Китаю, і Тайваню), тобто помірні й бореальні області Північної півкулі. Окрім двох бореальних видів, Abies balsamea (в Північній Америці) і Abies sibirica (в Євразії), рід обмежується гірськими районами в субтропічних і помірних широтах північної півкулі. Ростуть на ділянках з достатньою кількістю вологи і на глибоких ґрунтах, де вони ростуть швидко і не досягають великих вікових груп.

Кипари́с — це дерево до 30–35 м заввишки з вузько-пірамідальною формою крони в молодому віці і широко-пірамідальною, інколи розпростертою — в зрілому. Хвоя м'яка, світло-зелена, пір'ясто-гребінчаста, на зиму опадає разом з вкороченими пагонами. Росте на вологих піщаних і глиняних ґрунтах, на берегах річок і на болотах з добрим дренажем. Кипарис — світлолюбне, швидкоросле дерево, живе до 500–600 років. Зустрічаються окремі дерева, вік яких досягає до чотирьох-шести тисяч років. Так, 27 квітня 2023 року, видання Science Alert повідомило, що за результатом аналізу деревини кипарису Alerce Milenario (Великий прадідусь), який росте в Південному Чилі, він виявився найдревнішим деревом на Землі віком 5484 років.

М'яка, легка, волокнистої будови ядрова деревина ціниться завдяки добрим механічним якостям, і є стійкою проти гниття. Використовується для виготовлення меблів та інших виробів. Ця декоративна рослина розмножується насінням і живцями. Серцевина відрізняється кольором, а деревина має світлі смуги на темному тлі. Колір зазвичай коливається від жовтуватого до світло-темно-коричневого, червонувато-коричневого або майже чорного. Деревина рослин, що ростуть на південних болотах, має більш темний колір, ніж у дерев, що ростуть на півночі на більш сухих землях.

Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies).

Головними районами поширення кедру є Середземномор'я (висоти 1000—2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря)

Тис (Taxus) — рід хвойних рослин родини тисових (Taxaceae). Це вічнозелені дерева або чагарники з червонувато-сірою гладенькою або пластинчастою корою. Рід містить 12 видів, поширених в Європі, Північній Африці, Північній Америці та Східній Азії. В Україні росте лише один вид — тис ягідний.

Секво́я вічнозеле́на (також секвойя вічнозелена) (Sequoia sempervirens) — єдиний живий вид деревних рослин з роду секвоя (Sequoia) родини кипарисових. Представники цього виду є найвищими деревами на Землі. Вважається, що більше 95 % від первісної частини секвоєвих пралісів було вирубано задля деревини. Два інших роди, мамонтове дерево і метасеквоя у підродині Sequoioideae тісно пов'язані з родом секвоя.

Природний ареал роду — Тихоокеанське узбережжя Північної Америки. Окремі екземпляри секвої вічнозеленої досягають висоти понад 110 м — це одні з найбільших дерев на Землі. Максимальний вік — понад 3 000 років (секвоя росте до шести тисяч років^[4]).

Модри́на^[1][2] (Larix) — рід дерев родини соснових (Pinaceae). Дерева в основному заввишки 15–45 м, мають відкриту крону і вузькі гілки. Мале голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо-зеленим і восени стає яскраво-жовто-оранжевим, зрештою опадає.