Цікаві факти з назв хімічних елементів
Літій
У 1817 році шведський хімік і мінералог Йенс Якоб Берцеліус разом зі своїм учнем І.А. Арфведсоном досліджували один з мінералів і виявили невідомий досі елемент. Берцеліус запропонував назву «літіон» (грец. «Літос» – камінь), тому що його виявили в камені, яке трансформувалося в «літій«.
Калій
Назва хімічного елемента калій походить від арабського слова «аль-калі». Так араби називають золу. Зола дуже багатий цим елементом продукт, недарма її використовують для підживлення рослин. Вміст калію в золі іноді доходить до 30%.
Кальцій
Латинське слово calx (рід. Падіж calcis) позначало м’який камінь, поступово так стали називати тільки вапняк, який складається переважно з карбонату кальцію (CaCO3), і вапно. У 1808 році англійський хімік Гемфрі Деві отримав кальцій з вапна, він же дав назву новому елементу.
Барій
У 1774 році шведські хіміки К.В. Шеєле і Ю.Г. Ган виділили з мінералу важкого шпату (BaSO4) нову “землю”, яку назвали баритом; по-грецьки “Барос” – тяжкість, “баріс” – важкий. Коли в 1808 році з цієї “землі” (BaO) був за допомогою електролізу виділений новий метал, його назвали барієм. Так що у барію теж є несподівані і практично не пов’язані один з одним “родичі”; серед них – барометр, барограф, барокамера, баритон – низький ( “важкий”) голос, баріони – важкі елементарні частинки.
Бор
Араби словом “бурак” називали солі білого кольору, розчинні у воді. Одна з таких солей – бура, природний тетраборат натрію Na2B4O7 · 10H2O. З бури в 1702 році була шляхом прожарювання отримана борна кислота, а з неї в 1808 році Л. Гей-Люссак і Л. Тенар незалежно один від одного виділили новий хімічний елемент, бор.
Алюміній
Алюміній був відкрив датський вчений X.К. Ерстед в 1825 році. Назва походить від латинського alumen (рід. Падіж aluminis) – так називали галун (подвійний сульфат калію-алюмінію KAl (SO4) 2 · 12H2O), їх використовували як протравлення при фарбуванні тканин. Латинська назва, ймовірно, походить від грецького “халме” – розсіл, соляний розчин.
кремній
Російська назва елемента, яку дала Г.І. Гессом в 1831 році, походить від старослов’янського слова “кремінь” – твердий камінь. Таке ж походження латинського silicium (і міжнародного “силікат”): silex – камінь, кругляк, а також скеля, скеля. А як відомо, скель з м’яких каменів не бувають.
Цирконій
Назва походить від перського “царгун” – пофарбований в золотистий колір. Таке забарвлення має один з різновидів мінералу циркону (ZrSiO4) – дорогоцінний камінь гіацинт. Діоксид цирконію виділив з цейлонського циркону в 1789 році німецький хімік М.Г. Клапрот.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-z-nazv-himichnih-elementiv
.png)