Тридцятилітня війна

Як релігійні війни XVI ст. в Європі вплинули на міжнародні відносини? Поміркуйте, яку війну можна назвати загальноєвропейською.

1. МІЖНАРОДНЕ СТАНОВИЩЕ В ЄВРОПІ на початку XVII ст. ПРИЧИНИ ВІЙНИ

На початку XVII ст. загострилося протистояння між провідними європейськими державами, зокрема Франції з Іспанією і Священною Римською імперією, якими правила династія Габсбургів. Габсбурги прагнули утвердити своє панування в Європі. їх підтримувала католицька церква, яка зміцнила свої позиції. Посилилося протистояння католиків із протестантами.

Прагнучи не допустити зміцнення позицій Габсбургів в Європі, Франція підтримувала німецьких князів-протестантів. Для спротиву наступу католицизму німецькі протестантські князі в 1608 р. об’єдналися в Євангелістську унію. У 1609 р. створено Католицьку лігу. Її метою було відновити католицизм по всій території Священної Римської імперії, а також у тих країнах, де закріпилася Реформація. Західна Європа розділилася на два табори. Причина ми війни, що назріла, були суперечності між Габсбургами і їхніми супротивниками, боротьба між католиками та протестантами.

Приводом до початку війни стала подія, яка відбулася у Празі. Гоніння габсбурзької влади на протестантів і всіх прихильників незалежності обурили містян. 23 травня 1618 р. вони увірвалися до Празького граду (замку) й викинули з вікна трьох представників Габсбургів. В історії ця подія відома як Празька дефенестрація (від латин. de fenestra — з вікна), і стала приводом до початку Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.). Так Чехія виступила проти влади Габсбургів.

Празька дефенестрація (гравюра XVII ст.)

Локальний конфлікт переріс у загальноєвропейський. Обидві сторони шукали союзників і готувалися до війни. На боці Габсбургів виступила Іспанія, Португалія, Річ Посполита, Папська держава. До антигабсбурзької коаліції долучилися Франція, Нідерланди, Швеція, Данія, протестантські князівства Німеччини. Підтримку також висловили Англія і Шотландія.

2. ВОЄННІ Дії. ОСНОВНІ Періоди війни

І. ЧЕСЬКИЙ ПЕРІОД (1618-1624 рр.)

Після подій 23 травня 1618 р. чеський сейм сформував новий уряд.

Улітку 1619 р. сейм позбавив імператора Фердинанда II Габсбурга влади над Чехією, вигнавши з неї і єзуїтів. Новим королем Чехії оголосили Фрідріха Пфальцського.

У листопаді 1620 р. на Білій Горі чеське військо зазнало поразки від військ імператора Фердинанда II та Католицької ліги.

Перемога Габсбургів зумовила занепад Реформації на чеських землях. Фрідріх Пфальцський опинився у вигнанні. Усі священники-некатолики були вигнані з країни. Будь-які богослужіння, крім католицького, були заборонені.

II. ДАНСЬКИЙ ПЕРІОД (1625-1629 рр.)

Перемога Габсбургів стривожила протестантську коаліцію. Першою проти Католицької ліги виступила Данія. Наступ данського короля Кристіана IV, підтриманий протестантами Німеччини, був успішним. Імператор Фердинанд II створив власну армію на чолі з Альбрехтом Валленштейном.

Війська данців програли в кількох битвах. Удершись у Данію і погрожуючи її столиці Копенгагену, Валленштейн змусив данського короля припинити воєнні дії. Таким чином, Габсбурги виграли й другий період війни.

III. ШВЕДСЬКИЙ ПЕРІОД (1630-1635 рр.)

Із зміцненням Габсбургів у Північній Німеччині не погоджувалися Швеція, Англія і Франція. У 1630 р. у Померанії висадилася невелика, але добре озброєна, дисциплінована шведська армія на чолі з королем Швеції Густавом-Адольфом. «Не грабувати» — саме такий суворий наказ короля виконувала армія, що й забезпечило їй підтримку серед населення. Після перемоги над армією Католицької ліги в 1631 р. під Лейпцигом шведська армія зайняла столицю Баварії Мюнхен — центр католицьких сил Німеччини.

Фердинанд II Габсбург вирішив повернути А. Валленштейна. Він швидко сформував найману армію. У 1632 р. неподалік Лютцена армія А. Валленштейна була розгромлена. Але в цій битві загинув і шведський король, що пришвидшило втрату шведами їхніх позицій у Німеччині. Імперські й іспанські війська пограбували володіння протестантських князів у Західній Німеччині, і ті почали шукати примирення з імператором.

IV. ФРАНКО-ШВЕДСЬКИЙ ПЕРІОД (1635-1648 рр.)

У війну на цьому етапі вступила Франція, яка уклала союз із Швецією. Цей період війни тривав в умовах виснаження обох сторін. Бої точилися з перемінним успіхом. Та поступово Франції і Швеції вдалося досягти переваги. Але «всі держави були перевтомлені й всі бажали миру».

3. ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР. НАСЛІДКИ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ ВІЙНИ

У 1648 р. у містах Мюнстері й Оснабрюці Священна Римська імперія, Франція і Швеція підписали мирні договори, що склали систему Вестфальського миру. Він заклав основу нового порядку в Європі.

За умовами миру Швеція здобула володіння в Німеччині. Вона контролювала гирла великих річок — Везер, Ельба й Одер — й стала панівною державою на Балтійському морі. Франції дісталася частина Ельзасу й Лотарингії. Цим миром було визнано незалежність Голландії і Швейцарії. Вестфальський мир закріпив політичну роздробленість Німеччини. Перемога у Тридцятилітній війні антигабсбурзької коаліції завадила Габсбургам створити світову «християнську» імперію та придушити Реформацію. На тривалий час Франція стала лідером у Західній Європі.

Водночас Вестфальський мир зіграв важливу роль у розвитку дипломатичних відносин. Відтепер основну роль у міжнародних відносинах відігравали не особисто монархи, а суверенні (незалежні) держави.

Тридцятилітня війна стала одним з найкривавіших конфліктів в історії. Вона спричинила значні збитки й людські втрати. У Чехії з 2,5 млн населення (1618 р.) до середини XVII ст. залишилося 700 тис. осіб. У різних кутках Європи лютували епідемії тифу й чуми.

Тридцятилітня війна (1618-1648 рр.)

Працюючи з текстом підручника, заповніть у зошиті таблицю «Тридцятилітня війна».

Перегляд відео

Виконати тест!