Цікаві факти про шлунок
Ø За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку.
Ø Шлунок служить першою лінією оборони для вашої імунної системи. Він містить соляну кислоту, яка допомагає вбити бактерії і віруси, які потрапляють з їжею.
Ø Коли ви червонієте, шлунок також стає червоним.
Ø Ваш шлунок створює новий шар слизу кожні два тижні. Він робить це, тому що соляна кислота може перетравити шлунок та інші органи, і слиз захищає шлунок від цього.
Ø Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37°С і за наявності соляної (хлоридної) кислоти.
Ø Шлунок є невід'ємною частиною травної системи, але у різних тварин він виглядає по-різному.
Ø Деякі тварини мають шлунки з декількома відсіками: у корів та інших жуйних тварин – жирафів, оленів і великої рогатої худоби – чотирикамерні шлунки, що допомагає їм перетравлювати рослинну їжу.
Шлунок відіграє важливу роль у процесах травлення. У шлунку продовжується механічна переробка їжі, яка почалася у ротовій порожнині, і відбуваються складні хімічні перетворення під впливом шлункового соку протягом 4-8 годин.
Шлунок виконує такі функції:
♦ бар'єрну - захищає інші органи від надмірно солоної, твердої, неперетравленої їжі та їжі, що містить токсини та патогенні мікроорганізми;
♦ секреторну - головні залози шлунку продукують ферменти (пептинази, ліпазу), обкладочні - HCl, додаткові - слиз;
♦ рухову (моторну) - забезпечує депонування їжі, перемішування її з шлунковим соком та переміщення до кишечнику;
♦ всмоктувальну - всмоктування продуктів розщеплення білків та емульгованих жирів.
У шлунку відбуваються процеси травлення їжі під впливом шлункового соку. Шлунковий сік - це продукт зовнішньосекреторної діяльності залоз шлунка. Він має кислу реакцію (рН 1,5-1,8). Склад шлункового соку відповідає кількості та якості їжі.
До складу шлункового соку входять:
♦ пептинази (пепсиноген, гастриксин, желатиназа, хімозин), які гідролізують білки;
♦ ліпаза, яка гідролізує емульговані жири. У дорослих людей шлункової ліпази майже немає. Жирна їжа пригнічує соковиділення, сприяє проявленню дії ліпази;
♦ соляна кислота (0,5 %), яка денатурує білки і сприяє набряканню та розщепленню білків, активує фермент пепсиногени, створює кисле середовище, необхідне для дії ферментів шлунка, стимулює перистальтику шлунка, панкреатичну секрецію і має бактерицидну дію;
♦ уреаза - розщеплює сечовину, при цьому звільняється аміак, який частково нейтралізує НСІ;
♦ лізоцим - надає шлунковому соку бактерицидної дії;
♦ муцин (шлунковий слиз) - захищає слизову оболонку шлунка від механічних і хімічних пошкоджень.
Виділення шлункового соку починається при вигляді їжі, відчутті запаху та при надходженні її в ротову порожнину. Процес шлункового соковиділення можна поділити на декілька фаз: складно-рефлекторну (мозкову) і шлункову. Складно-рефлекторна (мозкова) фаза включає умовно-рефлекторний і безумовно-рефлекторний механізми.
Шлункова фаза секреції настає з моменту надходження їжі до шлунку. У слизовій та м'язовій оболонках шлунку є значна кількість рецепторів, які збуджуються механічно в результаті контакту вмісту шлунку з поверхнею слизової оболонки і хімічно при розщепленні харчових продуктів. Виникаючі імпульси відіграють значну роль у рефлекторній регуляції роботи як самого шлунку, так і травної системи в цілому.
У шлунку відбуваються такі процеси травлення:
♦ набрякання білків внаслідок дії соляної кислоти та розщеплення їх під дією пептиназ - пепсину, гастриксину та хімозину до пептонів та альбумоз;
♦ розщеплення емульгованих жирів під дією ліпази до гліцерину і жирних кислот.
Стимулюють секрецію шлункового соку:
екстрактивні речовини м'яса, риби, овочів, грибів, продукти розщеплення білків, прянощі, спеції, копченості; низько концентровані розчини кислот та напої з 5-10 %- ним вмістом алкоголю і кофеїну;
харчові волокна;
різноманітність страв;
приємне оформлення страв та сервірування столу; = обсяг їжі (прямо пропорційний до певної межі); = стрес, дратівливість, гнів, гарний настрій.
Гальмують секрецію шлункового соку:
жири, особливо при вживанні їх за 10-15 хв до основної їжі;
гіпертонічні розчини цукру;
гіпертонічні розчини кухонної солі;
концентровані розчини кислот;
алкогольні напої (алкоголю понад 20 %);
робота у гарячому цеху;
нерізноманітний і непривабливий харчовий раціон;
страх, нудьга, депресія.
У шлунку проковтнуті харчові грудки перетворюються на напіврідку масу - хімус. Час від часу хімус виштовхується із шлунку в кишечник через отвір, оточений сфінктером, який перешкоджає поверненню хімусу до шлунка.
.png)
.png)