Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів

Театр шекспірівської доби

У 1576 р. столяр Джеймс Бербедж, батько знаменитого драматурга Річарда Бербеджа, побудував у передмісті Лондона стаціонарний театр. Протягом недовгого часу з'явився другий. А до кінця століття у Лондоні налічувалося вже 9 театральних споруд. Найбільшим із них був «Глобус», який побудував у 1599 році той же Бербедж.

«Глобус» за своєю архітектурою нагадував поріг готелю: великий овальний простір був огороджений високою дерев'яною стіною. Під час вистави двір заповнювався бідняками — платили за вхід усього одне пенні. Вздовж внутрішньої стіни були влаштовані галереї для багатих жителів міста. Дехто міг сидіти прямо на сцені.

Передня частина сцени була розташована просто неба, задня частина — прикрита навісом. Декорацій у сучасному розумінні цього слова не було. За часів Шекспіра іноді навіть писали на папері: «Ліс» або «Площа»; вивішували надписи, щоб глядачі зрозуміли, де відбувається дія п'єси. Однак дуже багатими були костюми акторів: їх шили з шовку та атласу, прикрашали справжніми перлинами.

Як і за часів давньогрецьких театрів, в англійському театрі усі ролі виконувалися чоловіками. Якщо вистава затримувалася, глядачі жартували: «Королева голиться».

«Глобус» (в перекладі означає «земна куля») вважався самим більшим з лондонських театрів, він підняв завісу в 1599р.

Споруда «Глобус» виглядала так, як показано на фото. Театр було прикрашено великим глобусом з надписом: «Увесь світ лицедіє».

Шекспір писав для різних верств населення, але основною його аудиторією були глядачі з народу. У 1613р. дерев’яна будівля «Глобуса» згоріла ( під час вистави «Генріха VІІІ» театральна гармата невдало вистрелила, вогонь запалив солом’яний навіс над сценою). Театр було збудовано з каміння і відкрито знову в 1614р. У 1642р. «Глобус» звкрився, а через два роки будівлю знесли.

Історія створення трагедії “Ромео і Джульєтта”

Запис у зошит:

Історія створення трагедії Шекспіра «Ромео і Джульетта» сягає своїм корінням у народні сказання про двох італійських закоханих і їх художні обробки (Луїджі де Порто «Новознайдена історія двох благородних закоханих і їх сумної смерті, що сталася у Вероні за часів синьйора Бартоломео делла Скалло» (1524); Маттео Банделло «Чотири книги новел» (1554); Луїджі Ґрото «Адріана» (1578). Сюжет п’‎єси був розроблений Шекспіром на основі поеми Артура Брука «Трагічна історія Ромеуса і Джульєтти» (1562).

В. Шекспір – визнаний в усьому світі майстер драми. Однак, сюжети його драматичних творів не завжди були оригінальними. Часто він зображував уже відомі історії. Так сталося із п’єсою «Ромео і Джульєтта».

Історія про двох закоханих, які через ворожнечу родин чи майнову рівність не можуть бути разом і гинуть у фіналі – не нова у літературі. Так, одним із перших, хто відтворив її на сторінках своїх «Метаморфоз» був давньоримський письменник Овідій. Його Пірам і Тісба – понад усе кохали один одного, однак батьки забороняли їм бути разом. Причиною їхньої гибелі стала випадковість. Одного разу на домомовленому місці зустрічі Пірам побачив закривавлене покривало Тісби і, подумавши що кохану дівчину розтерзали дикі звірі, покінчив життя самогубством. Однак, Тісба, за законом жанру, теж помирає, але не через звірів, як про це подумав Пірам, а значно пізніше, після того, як побачили тіло Пірама – вона теж вбиває себе.

Подібну історію описували також Мазуччо Салернський, Луїджі де Порто, Маттео Банделло та ін.. Попри те, що сюжет і місце дії переписувався неодноразово, вважається, що свою трагедію В. Шекспір розробив на основі поеми Артура Брука, яка мала назву «Трагічна історія Ромеуса і Джульєтти» (1562).

Щодо того, чи існували справжні Ромео Монтеккі і Джульєтта Капулетті насправді, немає достеменної думки. Італійці вважають, що історія про цих законах мала місце під час правління Бартоломео І делла Скала (приблизно 1301-1304). Відомо, що на початку ХІІІ століття у Вероні дійсно існували дві родини зі схожими прізвищами, однак дослідникам не вдалося з’ясувати, у яких стосунках ті перебували. Існує навіть думка, що прототипи шекспірівських Ромео і Джульєтти насправді проживали на території сучасної України, у Львові, і звали їх Ромуальдо і Пелагія.

Як би там не було, однак мало хто знає про поему Артура Брука чи «Метаморфози» Овідія, а ось імена шекспірівських Ромео і Джульєтти – відомі кожному і є символами відданості і безмежного кохання. Тож і не дивно, що вони увійшли до галереї вічних образів літератури.

Давайте но пригадаємо, що таке «вічні образи»? Відповідь запишіть.

Наведіть приклади вічних образів

Дайте відповіді на запитання в зошиті:

• З якої події розпочинається твір

• Хто вирішив цю проблему?

• Хто не брав участі у цьому зіткненні? Чому?

• Про що Ромео дізнався від слуги Капулетті?

• Чому він вирішує туди піти?

• Про який елемент композиції ми з вами щойно говорили?

• Що є зав’язкою у творі?

• Які події ми можемо віднести до розвитку дії?

• Що є кульмінацією у творі?

• Що стається після цього?

• Які наслідки мав вчинок Ромео і Джульєтти

• Які проблеми порушені у творі

• А якою ж тоді є ідея твору?

Домашнє завдання. Створити та заповнити схему в зошиті:
Проаналізувати образи Ромео та Джульєтти. Вивчити напам’ять уривок з трагедії за ролями с. 190-194.