Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад. "Ой летіла стріла"

Доброго дня

Тема уроку:

Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад. "Ой летіла стріла"

Опрацювання нового матеріалу

Балада є одним із найпопулярніших жанрів усної народної творчості. Цей жанр українського фольклору вирізняється багатими сюжетами, які відтворюють незвичайні, переважно драматичні й трагічні долі народу. Будь-яка балада передає високу народну етику людських взаємин. Тому завдяки своєму загальнолюдському звучанню балади здавна користуються популярністю. Про баладу як жанр в українській літературі заговорили на початку ХІХ століття. Народні балади досліджували Іван Франко, Михайло Драгоманов, Микола Костомаров,  Олексій Дей тощо.

Сучасні дослідники трактують поняття балади так:

Балада (франц. ballade, від лат. ballare – танцювати) – це жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом.

Особливості балад:

1. Мелодійність, віршована мова;

2. Наявність сюжету, в основі якого переважно незвичайні, часто фантастичні події.

3. Головні герої – переважно звичайні люди (невістка, козак, брат з сестрою тощо).

4. Трагізм та драматизм (настрій сумний, дуже часто зло залишається непокараним, а ситуацію неможливо виправити);

5. Реалістичність (час, описаний в творі, стосується «потенційної сучасності», події є потенційно можливими

6. Наявність метаморфоз (перетворення дівчини на тополю)

7. Дидактичність (прямо чи опосередковано у баладі криється певне повчання чи застереження).

Оскільки баладних сюжетів є дуже багато (лише в українській народній творчості їх нараховують понад 300), а ще більше балад, якщо зважати на всі різновиди сюжетів і варіантів, — то їх класифікація є завданням надзвичайно складним. Вчені ще не дійшли остаточної спільної думки, за яким принципом класифікувати балади.

Найпоширенішим щодо систематизації баладних текстів є сюжетно-тематичний принцип.

Найдетальнішу класифікацію балад в українській фольклористиці розробив Олексій Дей у монографії «Українська народна балада». Він вважав, що всі українські балади за характером чітко розподіляються на такі групи:

1. міфологічні

2. історичні

3. соціально-побутові

4. родинно-побутові

6. Робота над змістом балади «Ой летіла стріла»

1. Виразне читання балади учнями

2. Бесіда за питаннями

• Який настрій у вас викликав текст балади?

• Чи можна сказати, що цей твір є ліро-епічним? Доведіть

Сюжет балади «Ой летіла стріла»

Експозиція: причина смерті козака

Зав’язка: приліт трьох зозуль

Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької; смерть героя

Розв’язка: смерть рідної людини – одвічна пам’ять про неї

3. Бесіда за питаннями

• Як ви вважаєте, чи є сюжет балади реалістичним? Чому?

• Як ви вважаєте, чому матір, сестра і миленька зображені у формі зозуль?

Образ зозулі є символічним, оскільки тільки зозуля «уміє вічно тужити», як і матір. У баладі йдеться про загибель удовиного сина, адже в українському фольклорі  це найтрагічніший образ, тому й емоційне напруження максимальне.

• Чому їх три?

• Як називається прийом, використаний у творі?

• Які художні засоби, використано ще у творі?

• Яка роль гіперболи у творі?

• Хто сумує найбільше? Чому?

Літературний аналіз твору

Тема: побивання матері-удовиці, сестри та коханої за вбитим стрілою козаком.

Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

Рід: ліро-епос

Жанр: родинно-побутова балада

Художні засоби:

Гіпербола:

Де матінка плаче.

Там Дунай розлився;

Де плаче сестриця,

Там слізок криниця,

Метаморфози: мати-удовиця, сестра й кохана перетворюються на «зозуль рябеньких.

Епітети: синього моря, земля сухенька, зозулі рябенькі.

Трикратність: «три зозулі», «сіли у трьох різних місцях»

7. Підсумки уроку