Тема:Стародавня епоха пізнання Землі. Практична робота № 2 (продовження) .

З глибокої давнини людству була властива жага знань і пригод. Спочатку лише невелика кількість подорожей здійснювалась з метою отримання знань. Історія знає мандрівників-любителів, які хотіли побувати на інших землях, познайомитися з іншими територіями, народами, — Ібн Баттуту, Сюань-цзана, Річарда Бартона. Але були і такі, хто ніколи не був географом, мандрівником, відкривачем. Вони виконували свою роботу — торговців, місіонерів, і прославилися завдяки записам, які написали власноруч чи продиктували іншим, як це зробив Марко Поло. 

Найвизначнішим мандрівником усіх часів до Маґеллана називають марокканця Ібн Баттуту. З місіонерськими, торговельними та дипломатичними цілями він здійснив дивовижні подорожі. За 24 роки суходолом і морем Ібн Баттута пройшов близько 120 тис. км. У 1325 р. він здійснив паломництво у Мекку. Пригоди під час подорожі навели його на думку продовжити подорож з Мекки. Він побував у різних куточках Африки, на Середньому і Далекому Сході — у землях, не відомих європейцям. Ібн Баттута перетнув Єгипет і досягнув берегів Червоного моря. Відвідав Єрусалим, Дамаск, перетнув Аравію, був у Багдаді, Анатолії, Сірії, Кафі (Крим), на Кавказі. Через Центральну Азію та Афганістан дібрався до Індії, потім до Китаю і Малайзії. У 1352 р. Ібн Баттута відправився до Африки. Через Сахару дістався до знаменитого міста Тімбукту, відвідав Східну Африку до 10° південної широти і довів, що жарка екваторіальна зона заселена. 

Виконання практичної роботи № 2 (продовження)

Завдання. Використовуючи свої знання, атласи, заповнити таблицю.

Марко Поло (бл. 1254-1324) народився у Венеції в заможній родині. Його батько і дядько вели торгівлю. У 1271 р., відправляючись у подорож, узяли із собою і Марка, який мав чудову пам’ять. Вони сушею перетнули Персію і пройшли через сучасний Афганістан, де затрималися на рік, тому що Марко захворів на малярію. Після одужання Марка мандрівники піднялися на Памір, пройшли пустелею Ґобі і через кілька місяців досягли Китаю. 17 років родина Поло займалася торгівлею у цій країні. Марко поступив на службу до великого хана Хубілая, онука Чингізхана. Проживаючи у Китаї, Марко вивчив кілька іноземних мов, познайомився із китайською культурою. На зворотному шляху в 1292 р. Марко Поло відвідав Яву, Суматру, Цейлон, Південну Індію, Перську затоку і досяг порту Ормуз. На цей шлях пішло 26 місяців. Родина привезла із собою різні скарби: рубіни, діаманти, смарагди, золото, а ще цікаві розповіді Марко про незвичні краї. 

У 1295 р. Марко Поло звинуватили в шпіонажі, тому він потрапив до Ґенуезької фортеці. Його сусіди по камері перші почули про незвичну країну Китай та китайців, монголів. У в’язниці Марко Поло познайомився із письменником Рустічіано, який і записав його розповіді. Своїй розповіді М. Поло не дав назви, тому вона увійшла в історію під назвою «Книга Марко Поло». У книзі були розповіді про чорний камінь (вугілля), який горить: «По всей стране Катай есть черные камни; выкапывают их в горах, как руду, и горят они, как дрова. Огонь от них сильнее, нежели от дров. Если вечером, скажу вам, развести хорошенько огонь, он продержится всю ночь, до утра. Жгут эти камни, знайте, по всей стране Катай. Дров у них много, но жгут они камни, потому что и дешевле, да и деревья сберегаются». 

Говорячи про хана Хубілая, Поло говорив, що він умудрявся робити золото із паперових грошей (паперові гроші відповідали запасам дорогоцінностей казни хана). Ці гроші друкувалися на обробленому лубі шовковиці. У залежності від розмірів листа на ньому друкували ціну. На всіх територіях, підвладних ханові, приймалися паперові гроші, за них можна було купити всі товари, навіть коштовності. 

Детально описав Марко Поло систему комунікацій Монгольської імперії. Про річку Цзян він говорить як про найбільшу на світі: «Река широкая, в иных местах десять миль, а в других — восемь или шесть, а в длину более ста дней пути». Марко Поло захоплюється містами, портами Китаю. Особливе враження справило на нього м. Багдад, де «виробляють різні шовкові та золоті тканини, на яких виткані різноманітні звірі та птахи». Розповідає він про китайський чай, Китайську стіну, ремесла, традиції китайців та монголів, дивовижних тварин. На півдні Китаю, за його словами, водяться «большие ужи и превеликие змеи. Всякий, глядя на них, дивится, и препротивно на них смотреть. Вот они какие, толстые да жирные; иной, поистине, в длину десять шагов, а в обхват десять пядей; то самые большие. Спереди, у голови, у них две ноги, лапы нет, а есть только когти, как у сокола или как у льва. Голова превеликая, а глаза побольше булки. Пасть такая большая, сразу человека может проглотить. Зубь у него большие, и так они велики да крепки, нет ни человека, ни зверя, чтобы их не боялся» (крокодил). Марко Поло побував на острові Суматра, який «простирается так далеко на юг, что Полярная звезда совсем невидима, ни мало, ни много». 

Презентація "Марко Поло"