Тема жіночої долі. Поема «Катерина». «Вічна» тема матері й сина. Романтичний тип утілення теми жіночої долі.

Запрошую на урок!!!

Посилання: https://meet.google.com/ouj-voej-qmp

Упродовж життя Тарас Шевченко створив неперевершені твори, з яких постають жіночі образи, які нас захоплюють, зачаровують і відкривають перед нами незвідані грані духовного світу жінки.

Образ жінки у творах Шевченка опоетизований, виступає символом самої України – прекрасної й сумної Батьківщини Великого Кобзаря, яка дала йому особливий талант, та не дала долі, так само, як не змогла дати долі своїй дитині героїня поеми «Катерина», зі змістом якої ви познайомитесь на сьогоднішньому уроці.

Опрацювання навчального матеріалу

«Катерина».

Історія написання

Безумовно, ранній період творчості Тараса Шевченка пов’язаний з викупом митця з кріпацтва 22 квітня 1838 року. І ця дата фігурує на присвяті до поеми Тараса Шевченка «Катерина». Твір присвячений Василю Андрійовичу Жуковському – відомого російському поетові та перекладачу, який допоміг викупити Шевченка з кріпацтва.

Якщо ж говорити про історію написання твору, то не можна сказати, що дата присвяти стала початком написання твору, адже за спогадами Івана Сошенка, Шевченко працював над поемою під час їхнього спільного проживання з 24 листопада 1838 р. до 18 лютого 1839 року на Васильєвському острові у Петербурзі: «Шевченко то співає, то пише собі щось та все до мене пристає: «А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?» Та й почне читать свою «Катерину» (він у той час писав її)…»

Непрямим підтвердженням правильності датування поеми кінцем 1838 — початком 1839 року є висловлена в літературознавчих працях гіпотеза про можливість зв’язку між «Сердешною Оксаною» Григорія Квітки-Основ’яненка та «Катериною» Шевченка. За цією гіпотезою «Сердешна Оксана» мала певний вплив на факт створення і сюжет «Катерини», враження від читання і могло стати безпосереднім творчим імпульсом до написання «Катерини» (збіг окремих деталей і ситуацій в обох творах підтверджує це припущення), проте обидва твори показували реалії тогочасної дійсності, у якій становище жінки було нестерпним, про що свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1837 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток.

Для Шевченка доля жінки, а зокрема й жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, його перше кохання, Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу.

Рідні сестри поета поневірялись на панщині. Про них завжди турбувався поет, допомагав їм чим міг. Добре знав він, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще гірше.

Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає поема «Катерина», яка порушує проблему зведеної москалем української дівчини, яка постає соціально попраною, ставши покриткою і народивши позашлюбне дитя.

Ця проблема набуває морально-психологічного та соціально-психологічного осмислення. Через понівечену долю Катерини виразніше проступають соціальні негаразди, характерні для тодішнього суспільства, які саме – пропоную з’ясувати, розглянувши твір.

Читаємо твір за посиланням:

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=742

ОПРАЦЮЙ МАТЕРІАЛ