Охорона праці та безпека життєдіяльності населення – найважливі- ші фактори, що сприяютьіснуванню і розвиткусуспільства. Згідно зі статтею 13 Закону України«Про охорону праці» «роботодавець зо- бов‘язаний створити на робочому місці в кожному структурному підроз- ділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забез- печити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці».

На всіх виробничих підриємствах утворюється і діє система управ- ління охороною праці, яка є ланкою загальної системи управління підпри-ємством і функціонує на основі принципів, загальних для всієї галузі. Ме- та впровадження системи управління охороною праці – це всебічне спри-яння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або зни- жують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідли- вих факторіввиробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та під- вищують технічну безпеку, створюють надійн санітарно-гігієнічні та ер- гономічніумови.

Нове законодавств з охорони праці вимагає вдосконалення всієї си- стеми управління охороною праці в Україні. Управління охороною праці – це підготовка, ухвалення і реалізація рішень щодо здійснення ор- ганізаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально- профілактичних методів, які спрямовані на збереження здоров'я і працез- датності людини в процесіпраці.

Будь-яка система – це сукупність елементів, необхідних для забез- печення певної мети. Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність правових,соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, необ- хідних для забезпечення збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці

Головна мета СУОП – створення здорових, безпечних і високопро- дуктивних умов праці, поліпшення виробничого побуту, запобігання ви- робничому травматизму і профзахворюванням.

Ціль СУОТ досягається рішеннямтаких основних завдань:

- навчанням працюючихз питань охоронипраці;

забезпеченням безпеки виробничих процесів
забезпеченням безпеки устаткування
забезпеченням безпеки будівельі споруджень;

нормалізацією санітарно-гігієнічних умов праці, досягненням їхньої відповідності нормативним вимогам;
забезпеченням працюючими засобамиіндивідуального захисту

(ЗІЗ);

забезпеченням оптимальних режимівпраці й відпочинку;
організацією лікувально-профілактичного й санітарно-побутового

обслуговування працюючих

професійним відбором кадрів певних спеціальностей;
удосконалюванням нормативної бази з питань охорони праці.

Організація СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкту управління, задач і методів з охорони праці, функцій і ме-тодів управління, побудови організаційної структури управління, скла- дання нормативно-методичної документації.

Нормативною й методичною основою СУОТ є: законодавчі акти про працю і його охорону; постанови, розпорядження по охороні праці Кабінету Міністрів України й інших вищих органів керування; постанови вищих ланок профспілкової організації з питань охорони праці, нормати- вна й нормативно-технічна документація.

Система управління охороною праці складається з об'єкту управ- ління та суб'єкту управління.

Об'єктом управління є машини, механізми, процеси, умови праці на робочих місцях, діяльність функціональних служб і структурних під- розділів із забезпечення безпечних і нешкідливих умов на робочих місцях, виробничих ділянках, в цехах і на підприємстві в цілому, ризики ушко- дження здоров'я працівників підприємства внаслідок дії на них небезпек, які створюються виробничими процесами і устаткуванням.

Суб'єкт управління – органи, елементи,що управляють станом об'єкта. Суб'єктом управлыння в СУОП галузі є міністр, на підприємстві в цілому – керівник (головний інженер), а в цехах, службах і на виробничих ділянках – керівники відповідних підрозділів, служб. Організаційно- методичну роботу з керування охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їхньою своєчасною реалізацією здійснює службаохорони праці (СОП) підприємства, що підкоряється безпосередньо керів- никові (головному інженерові) підприємства. Суб'єкт керування аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства й приймає рішення, спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність із нормативами. Таким чином, суб'єкт здійснює:

контроль стану охорони праці в структурних підрозділах;
вироблення необхідного завдання;
вироблення керуючих дій;
реалізацію керуючих дій;
контроль виконання керуючих дій (зворотний зв'язок) і ін.

Система управління охороноюпраці конкретного підприємства по- винна розроблятися з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписуватися в існуючу структуру й схему управління підприємст-вом у цілому,де органи (суб‘єкти) управління діяльністю підприємства од-ночасно є органами (суб‘єктами) управління охорони праці.

В основу СУОП підприємства повинна бути покладена економіко- цільова спрямованість функціонування й комплексний підхід до вирішен- ня проблем охорони праці. Це виражається в чіткому формулюванні цільових завдань як бажаний результат діяльності та у розробці економіч-ного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети.

Комплексний підхід до розв‘язання завдань і проблем у галузі охо-рони праці реалізується на основі принципів:

спрямованості системи управління на реалізацію цільових завдань;
безумовного пріоритету професійної та екологічної безпеки щодо інших категорій господарської діяльності, підкріпленої фінансовими й матеріальними ресурсами;
масової участі всіх працівників підприємства в забезпеченні професійної та екологічної безпеки, а також реалізації заходів працеохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;
ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації;
соціальної та економіко-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки;
достовірності, повноти й оперативності зовнішньої та внутрішньої інформації, доведення її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі;
експрес-реагуванняна інформацію, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення професійної та екологічної небе-зпеки, причин її виникнення;
безперервності функціонування системи навчання, яка забезпечує достатню професійну компетентність менеджерів і працівників у галузі охорони праці та інженерної екології;
безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях;
економічної мотивації й обопільної відповідальності всіх праців- ників (адміністрації, посадових осіб і робітників) – учасників трудових процесів на підприємстві – за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення професійної та екологічної безпеки.

Функціональна повнота СУОП підприємства досягається реалізацією таких видів забезпечення безпеки та охорони праці:

нормативно-методичного забезпечення, тобто створення на під- приємстві нормативно-правової бази з охорони праці;
організаційного, що передбачає таку організацію процесу вироб- ництва, контролю за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці, контролюза технічним станомі експлуатацією устаткування й інструментів, будівель, споруд, яка виключала б вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також усувала б або знижувала додопустимого рівня впливна працівників шкідливихвиробничих факторів;
технічного – сукупності технічних засобів ітехнічних заходів, які забезпечували б безпечну експлуатацію устаткування й технологічних процесів,безпечні та нешкідливі умови праці;
санітарно-гігієнічного – проведення аналізу впливу виробничих факторів на здоров‘я працівників, визначення фактичних значень конкретних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
лікувально-профілактичного – періодичного контролю за станом здоров‘я працівників, наданням медичної допомоги потерпілим від нещас- них випадків на виробництві, організацією лікувально-профілактичного харчування працівників;
соціально-економічного – дотримання прав і соціальних гарантій працюючих, надання пільг та компенсацій особам, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, створення умов для економічної заінтересованості власника та працівників у поліпшенні умов і безпеки праці.

Особливості СУОП України – складність і многосвязность.

Це завжди багаторівнева система, у якій верхній рівень завжди державний, нижній рівень – керування охороною праці на конкретному об'єкті. Залежно від форми власностій відомчої підпорядкованості проміжними рівнями можуть бути відомче, регіональне керування, а також керування на рівні підприємств, об'єднань і т.д.

СУОП можна віднести до звичайної програмувальної багатоконтур- ної системи керування, тому що завдання не є постійним, а визначається виходячи з вимог нормативних актів, аналізу стану, величини показників й інших фактів. Якщо регламентуються тверді вимоги, то СУОП можна віднести до звичайного стабілізуючій багатоконтурній системі керування. У перспективі – створення самонастроювальної системи керування.

Характерною рисою СУОП є те, що при формуванні завдання вра- ховуються не тільки вимоги законодавчих й інших нормативних актів, алей реальний стан об'єкта керування.

Раніше керування охороною праці будувалося по галузевому принципу. Сьогодні багато підприємств виявилися наодинці зі своїми проблемами, особливо приватні й численні малі й середні. Основним фактором поліпшення стану охорони праці зараз виступає економічна зацікав-леність.

На підприємствах повинні діяти економічні й особисті стимули до розвитку безпеки праці й культури здоров'я працівників. Механізм соціального страхування передбачає, що внесок підприємства росте при збільшенні травматизму й профзахворювань. У той же час кожен праців-ник буде вживати заходів, щоб не травмуватися й не боліти, інакше в нього буде менше шансів на ринку праці.

Основними критеріями ефективності СУОП, що характеризують ступінь досягнення встановлених цілей є:

поліпшення умов і підвищення безпеки праці робітників;
зниження виробничого травматизму і професійної захворюваності;
підвищення продуктивності праці, якості продукції за рахунок поліпшення умов праці;
підвищення рівня роботиз охорони праціна підприємстві.

Оцінка ефективності СУОП включає оцінку соціальних, соціально-економічних, інженерних (технічних) і економічних показників, які характеризують стан виробничого середовища до і після проведення за-ходів щодо охорони праці .

Соціальна ефективність – це основний вид ефективності заходів щодо охорони праці, він виражається наступними показниками: збіль-шення кількості працівників, робочі місця, яких відповідають нормативним вимогам, або зменшення робочих місць, які не відповідають вимогам умов праці, зменшення рівня травматизму, зменшення кількості профза- хворюваньі производственно обумовлених захворювань, зменшення плинності кадрів, пов'язаної з незадовільними умовами праці, ступінь за-доволеності роботою, рівень престижності професій й ін.

Соціально-економічна ефективність проявляється у вигляді еко- номії або скорочення витрат живої або матеріальної праці в народному господарстві, на підприємстві. При цьому необхідно як можна повніше охопити всі соціальні й економічні наслідки діяльності підприємства в різних сферах, а також ураховувати фактор часу при оцінці витрат і результатів методів.

Інженерна (технічна) ефективність – це безпосереднє виявлення зовнішньої ефективності. Вона виміряється звичайними фізичними оди- ницями за допомогою об'єктивних приладів і дозволяєпроаналізувати зміни стану умов праці на робочих місцях через визначення рівня безпе- ки, поліпшення санітарно-гігієнічних, эстетических й ін. показників.

Економічна ефективність дозволяє оцінити вплив умов праці або окремих методів на економічні результати діяльності підприємств. Еко- номічні наслідки визначаються через розрахунок трьох основних показ- ників: чистий економічний ефект, загальна економічна ефективність і порівняльна економічна ефективність. При цьому оцінка може бути викона-на на основі звітних даних або прогнозуючих методів.

Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці.

Важливе місце в управлінні охороною праці на підприємстві займають служба охорони праці (СОП) та комісія з питань охорони праці (КПОП).

Служба охорони праці створюється для того, щоб організувати виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, які направлено на відвертання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в про-цесі праці.

Згідно з Законом України ―Про охорону праці на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці .

Кількість працівників СОП визначається:

загальною кількістю працюючих на підприємстві;
небезпекою та шкідливістю виробництва.

При чисельності працюючих на підприємстві від 50 до 500 чоловік включно службу СОП представляє 1 чоловік. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, у такій службі повинне бути два фахівці.

Якщо на підприємстві співробітників менш 50 чоловік, то друга лю-дина може працювати за сумісництвом.

На підприємстві з кількістю працюючих менш 20 чоловік для виконання функції СОП можуть залучатися сторонні фахівці на договірних за-садах, які мають відповідну підготовку.

Чисельність працівників служб охорони праці на підприємствах із кількістю працівників понад 500 осіб розраховується за формулою

де М₁ – чисельний склад служби охорони праці на підприємстві; Р_ср – середньооблікова чисельність працівників підприємства;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці, що дорівнює 1820 год, який враховує втрати робочого часу на мож-ливі хвороби, відпустку тощо;

K_в – коефіцієнт шкідливості та небезпечності виробництва:

де Р_в – чисельність працівників із шкідливими речовинами незалеж- но від рівня їхконцентрації;

Р_а – чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Розрахунок чисельності СОП підприємства не враховує фахівців з охорони навколишнього середовища, фахівців, що здійснюють технічний огляд, випробування об'єктів на їхню відповідність установленим вимогам ці працівники не входять до складу СОП. Служба охорони праці підприємства підкоряється безпосередньо керівнику підприємства.

Очолює службу охорони прці не сам власник підприємства, а заступник головного інженера з охорони праці. На підприємствах служба охорони праці повинна комплектуватися, як правило, фахівцями наступного профілю:

інженерами відповідної спеціальності,
фахівцями з питань гігієни праці,
юристами, що спеціалізуються з питань законодавства про охорону праці.

Вимоги до спеціаліста СОП:

робітник СОП повиненмати вищу освіту;
повинен мати стаж роботи за профілем виробництва не менше 3-х років

За своїм службовим становищем і умовами оплати праці керівник та спеціалісти служби охорони праці прирівнюється до керівників та спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства.

Основні функції служби охорони праці:

розробляє ефективну цілісну систему управління охороною праці, яка сприяє вдосконаленню діяльності в цьому напряму кожного структу-рного підрозділу і кожного посадовця;
проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;
проводить вводний інструктаж з питань охорони праці для працівників;
організовує роботу з охорони праці;
бере участь: у розслідуванні нещасних випадків і аварій, формуванні фонду охорони праці, роботі комісії з питань охорони праці, роботіі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць з умов праці,, розробці нормативних актів, які діють в межах підприємства;
розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров'я працівників або для людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у разі відмови з цих причин працівників від довіреної роботи;
контролює дотримання нормативних актів з питань охорони праці та виконання розпоряджень органів державного нагляду, пропозицій упо- вноважених трудових колективів, профспілок, використання за призна- ченням засобівфонду охорони праці;

Фахівці СОП мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов‘язкові для виконання розпорядження по усуненню недоліків з питань охорони праці, та отримувати від них необхідні данні з питань охороні праці,
вимагати звільнення від роботи осіб, які не пройшли передбачені законодавством медичний догляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуск до відповідальних робіт або не виконують вимоги нор- мативноправових актів з охорони праці,
припиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів у разі порушень, що створюють загрозу життю чи здоров‘ю працюючих,
направляти роботодавцю подання про притягнення до відповідальності робітників, котрі порушують вимоги з охорони праці.

Працівники служби охорони праці несуть персональну відповідальність за:

-невідповідність ухвалених ними рішень вимогамчинного законо- давстваз охорони праці;

- невиконання своїх функціональних обов'язків;

-невчасність підготовки і недостовірність статистичних звітів з охорони праці;

-низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

Розпорядження спеціаліста СОП може відмінититільки роботодавець.

Ліквідація СОП можлива тільки, якщо ліквідується підприємство. На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у рішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці (КПОП). Комісія є постійно діючим консульта- тивно-дорадчим органом трудового колективу й роботодавця або уповноваженого їм органа.Рішення комісії носять характер рекомендацій.

Мета створення комісії з питань охорони праці:

залучення представників роботодавця й трудового колективу до співробітництва в області управління охороною праці на підприємстві;
приняття узгодженних рішень з питань ОП.

Комісія формується за умовами рівного представництва осіб від роботодавця й від колективу працівників. Комісію очолює голова, що обирається на її засіданні.

До складу комісії від роботодавця включаються: фахівці з безпеки й гігієни праці, фахівці виробничих служб, юридичної служби та інших служб підприємства.

До складу комісії від колективу працівників рекомендуються: працівники основних професій, представники профспілки, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Члени комісії виконують свої обов'язки, як правило, на громадських засадах. При залученні до окремих перевірок, проведення навчання вониможуть звільнятися від основної роботи зі збереженням за ними серед-нього заробітку.

Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, мі- жгалузевими й галузевими нормативними актами по охороні праці, а та-кож Положенням про комісію з питань охорони праціпідприємства.

Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не рідше одно- го разу у квартал. Комісія не рідше одного разу в рік звітує про свою ро- боту на загальних зборах (конференції) колективу працівників.

Загальні збори (конференція) колективу працівників вправі вносити зміни до складу комісії, розпустити комісію у випадку визнання її діяль- ності незадовільної й провести нові вибори.

Основні завдання КПОП:

захист законних прав і інтересів працівників в області охорони праці;
підготовка на підставі аналізу стану безпеки й умов праці на виро- бництві рекомендацій роботодавцю й працівникам з профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань;
узгодження позицій сторін у рішенні практичних питань в областіохорони праці з метою забезпечення інтересів держави, роботодавця й трудовогоколективу, кожного працівника, попередження конфліктів;
розробка пропозицій стосовно включення в колективний договір окремих питань з охорони праці й використання коштів фонду охорони праці підприємства.

Права та повноваження КПОП:

-звертатися до роботодавця або уповноваженого їм органу, органу самоврядування колективу працівників, профспілковому комітету із про-позиціями про урегулювання відносин в області охорони праці;

створювати робочі групи із числа членів комісії для розробки уз-годжених рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу на договірній основі відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду з охорони праці;
встановлювати ступінь провини потерпілого (% провини) при рі- шенні питання про розмір одноразової допомоги, якщо нещасний випадок відбувся внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці й факт наявності його провини встановлений комісією з ро- зслідування нещаснихвипадків;
здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з пи- тань охорони праці безпосередньо на робочих місцях; за забезпеченням працюючих засобами колективного й індивідуального захисту, знешко- джуючими засобами,лікувально-профілактичним годуванням, молокомабо рівноцінними харчовимипродуктами, газованою солоноюводою;
у будь-який час відвідувати всі ділянки виробництва й обговорю- вати із працюючі питання охорони праці;
брати участь разом із представниками держнагляду за охороною праці в розв‘язанні конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу за мотивами небезпечної для його здоров'я або жит- тя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова органі- зація.