Султан Сулейман І Пишний

Народився майбутній султан 6 листопада 1494 року у найвіддаленішій провінції Османської імперії Трабзоні, намісником якої був його батько Селім – молодший син Баязида ІІ. Матір’ю Сулеймана була наложниця-черкеска Хафса. У дитинстві він навчався у наставника Хайреддіна-ефенді східним мовам (османській, фарсі й арабський), літературі, історії та математиці, а у грецького золотаря Костянтина – ще й ювелірній справі.

Коли Сулейманові виповнилося 15 років, його за наказом діда — султана Баязида ІІ — призначили намісником кримської Кафи (нині – Феодосія), яка із 1475 року належала османам. Туди він переїхав наприкінці 1509 року у супроводі матері Хафси та сестри Хатідже. Невдовзі до нього без дозволу Баязида ІІ приєднався і батько. У Кафі Селім 1511 року одружився з овдовілою донькою Менглі І Герая, Айше, яка народила дівчинку Шах Іхубан. Так заручився підтримкою кримського хана у боротьбі за османський престол. Адже на той час Баязид ІІ був уже старим і хворим.

Як бачимо, Сулейман за правління діда Баязида ІІ і батька Селіма І вів тихе, сумирне життя у провінціях, керуючись принципом: тихше їдеш — далі будеш. Адже знав, що результатом надмірної активності у Кафі його дядька Мехмеда була страта. До того ще у Трабзоні став свідком убивства батьком Селімом старших синів Абдуллаха, Махмуда й Мурада, які проявляли непослух і самостійність.

Подейкують, що той і Сулейману до Маніси якось надіслав у подарунок отруйний каптан. Утім, матір Хафса запобігла спробі вбивства батьком сина. Така ж доля спіткала і великих візирів Селіма І, яких він регулярно страчував. Тому одним із проклять османів стало: «Бути тобі великим візиром султана Селіма!».

Більшу частину правління Селім І провів у військових походах в Азії, захопивши після Чалдиранської битви 1514 року столицю Сефевідської держави в Ірані Тебріз та підкоривши у 1516–17 роках Левант, Хіджаз і Єгипет. За ним закріпилося прізвисько Явуз, тобто Грізний.

У перший рік правління султан Сулейман закинув чисельний гарем і відправив до Криму доньку кримського хана Мехмеда І Герая, на якій, згідно з обіцянкою батька Селіма І, мав одружитись. Адже закохався у наложницю-українку Роксолану, яка згодом народила йому п’ятьох синів, одну доньку та стала його дружиною. Водночас султан Сулейман відмовився повертати за попередньою домовленістю кримському ханові Кафу та всі свої сили спрямував на завойовницькі походи.

Під час першої військової кампанії 1521 року султан Сулейман завоював неприступну фортецю Белград. Наприкінці 1522 року узяв Родос, який не зміг свого часу підкорити його прадід — завойовник Константинополя Мехмед ІІ. А 1526 року оволодів Угорщиною, король якої Лайош ІІ поліг під час битви під Мохачем.