Конструктор уроків
1
Десяте лютого
Класна робота
Сучасні українські балади. Популярність жанру балади в сучасній художній літературі. Б. Гура. «Балада про мальви». А. Матвійчук. «Кленова балада»
2
«Балада про мальви» — це драматична пісня на музику Володимира Івасюка, текст до якої написав поет Богдан Гура. Твір є одним із найсильніших зразків української лірики, що поєднує особистий біль матері із загальнонародною трагедією.
Аналіз твору (паспорт)
Рід літератури: Ліро-епос (має сюжет і глибокий емоційний стан).
Жанр: Балада (соціально-побутова, з елементами метаморфози).
Тема: Поетичне звернення сина, що загинув на війні, до своєї матері; вічне чекання матері на дитину.
Ідея: Уславлення материнської любові та вірності; засудження війни, що забирає молоді життя; утвердження безсмертя душі через символічні образи.
Головні образи:
Мати — символ нескінченного терпіння, любові та незгасної надії.
Мальви — душі загиблих воїнів, які «проростають» із пролитої крові біля рідного порогу; символ зв'язку поколінь та пам'яті про предків.
Символіка
Мальви: В українській традиції ці квіти охороняють оселю. У баладі вони символізують життя після смерті: син не повернувся живим, але став квіткою під вікном матері.
Дім / Поріг: Місце, де замикається коло життя, де матір щодня чекає на дитину, попри усвідомлення втрати.
Сонце і Вітер: Сили природи, що стають свідками трагедії та передають тугу героя.
Історія створення
Хоча Богдан Гура написав вірш ще студентом, справжньої популярності він набув завдяки співпраці з Володимиром Івасюком. Композитор дещо змінив текст, щоб надати йому більшого драматизму, і створив мелодію, яка перетворила поезію на справжній реквієм. Найвідомішою виконавицею пісні стала Софія Ротару.
Балада про мальви
Богдан Гура
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.
Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров'ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
"Засни, засни, засни, засни..."
У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Приспів:
Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости
3
Запиши у зошит назву та автора твору, опрацювавши матерал попереднього блоку. Тему, ідею, жанр та випиши образи-символи. Прикріпи фото з результатом роботи.
4
«Кленова балада» Анатолія Матвійчука — це лірико-драматичний твір, де через образ дерева розкривається трагедія людської долі та незнищенність пам'яті.
Короткий аналіз:
Рід літератури: ліро-епос (балада).
Тема: драматична історія життя, любові та смерті, втілена через символічний образ клена.
Ідея: уславлення вірності, духовної сили людини та зв’язку поколінь; засудження війни/жорстокості, що руйнує життя.
Головний образ-символ: Клен — це уособлення чоловічої сили, пам’яті про загиблого чи розлученого героя. Дерево виступає як жива істота, що «промовляє» до світу про пережите.
Жанрові ознаки:
Напружений, динамічний сюжет.
Поєднання реального з елементами фольклорної символіки.
Трагічний фінал.
Ключові мотиви:
Природа як свідок: Природа не просто фон, вона «пропускає» крізь себе біль персонажів.
Незламність: Попри «підрубані корені» чи життєві негоди, пам'ять залишається живою.
Емоційність: Твір насичений тугою, але водночас має світлий відтінок жертовності.
Текст часто використовується як пісенна основа завдяки своїй особливій ритміці та глибокому психологізму. Ви можете знайти виконання цієї пісні, наприклад, у репертуарі Василя Зінкевича, що додає твору особливої монументальності.
Кленова балада
Анатолій Матвійчук
Загриміли в полі, мов громи, гармати,
Стрільця молодого виряджала мати,
Витирала сльози і благала Бога,
Щоб вернув їй сина додому живого,
Щоб вернув їй сина додому живого...
Не плач, моя рідна, посивівша мати,
Я пішов на войну тебе визволяти,
А, як не діждешся з тої Січі мене,
Посади, благаю, біля хати клена,
Посади, благаю, біля хати клена...
Приспів:
А туман — білим полем,
А біда — чорним болем,
А душа — буйним кленом,
Зеленим, ой зеленим.
А туман — білим полем,
А біда — чорним болем,
А душа — буйним кленом,
Зеленим, зеленим.
Тягнуться до сонця стовбури кленові,
Зрошені сльозами горя і любові,
Довгими ночами тихо шепчуть віти, —
То твої, Вкраїно, найдорожчі діти,
То твої, Вкраїно, найрідніші діти...
А туман — білим полем,
А біда — чорним болем,
А душа — буйним кленом,
Зеленим, ой зеленим.
А туман — білим полем,
А біда — чорним болем,
А душа — буйним кленом,
Зеленим, зеленим.
5
Запиши у зошит назву та автора твору, опрацювавши матерал попереднього блоку. Тему, ідею, жанр та випиши образи-символи. Прикріпи фото з результатом роботи.
6
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
Так: 2
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 2
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 2
Так: 0