Стиснення та архівування даних. Види стиснення даних. Архіватори. Типи архівних файлів. Резервне копіювання даних. Операції над архівами. Практична робота 1. Архівування та розархівування даних.

При передаванні даних через комп’ютерну мережу, а також при збереженні резервних копій файлів суттєвим є їхній обсяг. Тому часто застосовують стиснення файлів.

Стиснення даних – це процес перекодування даних з метою зменшення розмірів файлів.

Стискати можна декілька файлів чи папок. Результатом стиснення є запакований файл або архів. Створювати архівні файли та працювати з ними дають можливість спеціальні програми , які називають архіваторами, програмами резервного копіювання. Архіви мають розширення: «.7z», «.rar», «.zip»

Функції архіваторів:

• створення нових архівів;

• розпакування файлів з архівів (розархівування);

• додавання файлів до архіву;

• створення архівів, що саморозпаковуються;

• створення розподілених архівів на носіях малої ємності;

• тестування цілісності структури архівів;

• повне або часткове відновлення пошкоджених архівів;

• захист архівів від перегляду  й несанкціонованої  модифікації.

Архівація передбачає упакування та стиснення даних. У різних архіваторах застосовують різні способи стиснення, тому обсяг файлу архіву порівняно з вхідним файлом може різнитися залежно від програми –архіватора, за допомогою якої  його було створено.

Упакування – це злиття кількох файлів або папок у єдиний файл, який називається архівом.

Швидко створити файл архіву із зазначенням його властивостей , що встановлені за замовчуванням, або розпакувати архів можна за допомогою вказівок контекстного меню. Якщо на комп’ютері встановлено програму-архіватор, то вказівки на виконання найбільш вживаних операцій з архівами виносяться в контекстне меню. Файл архіву отримає розширення «.exe», що свідчить про те, що він є виконуваним файлом.

Коли архівація виконується для передавання пакета документів іншому користувачеві, слід передбачити наявність програмного засобу , необхідного для розпакування вихідних даних з архіву. У тому разі, коли користувач не має необхідної програми – архіватора, на основі звичайного архіву можна створити архів, що саморозпаковується. Користувач зможе запустити цей файл, як звичайну програму, після чого розпакування архіву відбудеться автоматично.

Характерною особливістю більшості форматів даних, з якими традиційно працює користувач, є повна надлишковість. Степінь надлишковості залежить від типу даних. Прикладом надлишковості є повторення в тексті фрагментів. Подібний надлишок усувається заміною повторюваних послідовностей більш коротким значенням – кодом.

Наприклад, нехай є файл, який містить багато однокореневих слів : комп’ютер, комп’ютера, комп’ютерна, комп’ютерізація тощо.  Якщо сполучення 9-ти букв «комп’ютер» замінити комбінацією символів «чц», то розглянутий набір слів  перетвориться на систему: чц, чца, чцна, чцізація  тощо.

Методи стиснення даних.

У відео файлів надлишковіст ь в кілька разів менша, ніж у графічних , а в графічних – у кілька разів менша, ніж у текстових. Крім того, степінь надлишковості даних залежить від прийнятої системи кодування.

Розрізняють такі види стиснення:

• стиснення файлів з частковою втратою даних (коли цілісність даних не є дуже суттєвою) (графічні, відео-, звукові файли)

• стиснення файлів без втрат даних (цілісність є суттєвою) (текстові й числові файли).

Створення резервних копій.

Для створення резервних копій слід відкрити вікно системних параметрів (Панель запуску →Системні параметри) та у групі Системна запустити програму Резервні копії. У вікні програми можна встановити папки, що будуть включені до резервних копій, розміщення сховища для резервних копій, налаштувати параметри  автоматичного резервування тощо. Вибравши кнопку Відновлення, можна розпочати відновлення даних із збереження раніше резервної копії даних.

В останніх версіях операційних систем є можливість створювати образи системи, у які включаються як копії файлів користувача, так і всі налаштування  операційної системи  з інстальованими раніше програмами.

Для створення образів системи Linux можна використати програми роботи з оптичними дисками – Brasero або  K3b.

Завдання 3.

Скласти алгоритм архівування трьох файлів з максимальним рівнем стиснення та з використанням програми-архіватора