Стереотипи та упередження

Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів.

             Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації.

Мета: засвоїти поняття стереотипи, упередження, забобони; навчитися визначати причини виникнення стереотипів, їхній вплив на життя у багатоманітному суспільстві; розрізняти види стереотипів та конфліктів;  протистояти проявам расизму; виявляти емпатію; усвідомити  необхідність поваги та толерантного ставлення до культурних відмінностей.

Тип заняття: комбіноване

Хід заняття

I. Організаційні моменти.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План заняття

1. Стереотип та упередження

2. Забобони

3. Дискримінація

4. Расизм і ксенофобія.                                                                                                       5.Заходів для боротьби з дискримінацією                                                                               

Наші уявлення – це лише результат впливів стереотипів, які ми формуємо, зокрема і з допомого медіа. Ще ми можемо прислухатися до особистого досвіду родичів, друзів. А ні те, а ні те не можна узагальнювати і переносити на образ цілих народів чи релігійних громад.

1. Стереотип (гр. stereos — «твердий» і typos — «відбиток») — це спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось.

Отже Стереотипи — це спрощені, занадто умовні уявлення, штампи, які люди використовують для того, щоб спрощено зрозуміти явища, які потребують для пізнання більш складних, інтелектуальних зусиль.

Стереотипізація – це механізм психіки людини, який може допомогти в деяких ситуаціях, але може принести шкоду і призвести до упередженого ставлення в інших. Усі люди мають стереотипи, і позбутися їх неможливо.

Упередження — це негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте.

 2. Забобон— упередження, що полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події та навіть впливати на них;  негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.

Містить допущення, часто неусвідомлене, що від цих сил можна знайти захист або досягнути з ними компромісу . Тому забобон здебільшого проявляє себе на поведінковому рівні у деяких обрядових формах: носінні талісманів , татуюванні, магічних жестах тощо. Особливе місце займають прикмети: певним подіям приписується прогностичне значення.

 3. Дискримінація — свідоме обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями, мовою, фізичними вадами тощо. Саме тому міжнародне право з прав людини ґрунтується на принципі повної заборони дискримінації. Це знайшло своє відображення в Загальній декларації прав людини й багатьох інших міжнародних конвенцій та угод, до яких приєдналася й Україна.

Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.

Стаття 1. Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.

Стаття 2. Кожна людина зобов’язана мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища...

Стаття 7. Усі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації, що порушує цю Декларацію.

Боротьба з дискримінацією повинна вестися на державному рівні, коли уряд на основі чинного законодавства втручається у випадки дискримінації і карає винних.

Форми дискримінації        

пряма дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, що призводять до випадку, коли до особи та/або групи осіб за їх певними ознаками ставляться менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;

непряма дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками, крім випадків, якщо такі дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика об’єктивно виправдані метою забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією та законами України;

підбурювання до дискримінації — вказівки, інструкції або заклики до дискримінації стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками;

утиск — небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, є:

— Верховна Рада України;

— Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— Кабінет Міністрів України;

— інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;

— громадські організації, фізичні та юридичні особи.

 4. Одними з найяскравіших виявів дискримінації є расизм і ксенофобія.

  Ксенофобія— неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється в нав’язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

    Розрізняють дві основні форми ксенофобії.

Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти.

Об’єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузько спрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії). 

 Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об’єкт ворожості є чужим.

  Расизм — світогляд, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо; сукупність антинаукових концепцій, що ґрунтуються на положенні про психічну й фізичну нерівноцінність людських рас, які поділяються на «вищі» (повноцінні) та «нижчі» (неповноцінні)

Основна шкода від суспільних стереотипів полягає в тому, що вони зводять штучні кордони мислення людини, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття чи винахід, взагалі будь-яка принципово нова думка — це подолання будь-якого стереотипу; творчість у межах стереотипів неможлива . Расизм проповідує обмеження можливостей соціального розвитку окремих расових або етнічних груп, перекриває шлях до різних видів діяльності через расову приналежність. Теорія расизму базується на ідеї про поділ людей на вищі й нижчі раси, де перші є творцями цивілізації й покликані панувати над іншими, тоді як інші не здатні створювати й засвоювати високу культуру, тому й приречені бути в ролі експлуатованих.

  5.  Є кілька заходів для боротьби з дискримінацією та расизмом, що включають:

юридичні дії задля забезпечення дотримання права на недопущення дискримінації;

освітні програми, що підвищують обізнаність щодо механізмів упереджень і нетерпимості та сприяють розумінню різноманітності;

діяльність громадянського суспільства, що засуджує дискримінацію й упередженість, протидіє злочинам на ґрунті ненависті та мовної ворожнечі, надає допомогу жертвам дискримінації або сприяє змінам у законодавстві.

На міжнародному рівні боротьба з дискримінацією проводиться системно в рамках різних організацій. ООН прийняла Міжнародну конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, яка зобов’язує держави, що її підписали, до ліквідації расової дискримінації. Інші конвенції ООН стосуються дискримінації конкретних груп — такі, як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок або Конвенція про права інвалідів.

Правова дискримінація може бути подолана шляхом зміни законів. Звичаєву дискримінацію подолати складно, оскільки вона є нормою моралі окремої спільноти, і для її подолання необхідно змінити свідомість цієї спільноти.

Що думають про українців представники інших країн?

Уявіть себе представниками інших країн. Методом мозкового штурму визначте уявлення мешканців інших країн про наших співвітчизників і запишіть їх.

Ходять чутки, що українці (завершіть перелік):

• працелюбні;

• організовують великі застілля;

• вміють відстоювати свої громадянські права;

Проаналізуйте список уявлень про українців.

Чи всі позиції, на вашу думку відповідають реальній дійсності?

Які з них можна вважати позитивними? Які — негативними?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати поданий матеріал і в підручнику ст.66-70.

Основні визначення запишіть в зошит

Дати письмову відповідь на питання.

1. Що таке стереотипи та упередження ?

2. Наведіть два приклади забобон.

3.Що таке дискримінація та які форми дискримінації ?

4. Хто наділений повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації?

5. Що таке Ксенофобія та які основні форми ксенофобії?

6. Расизм це-