Пальцеве притискання великих артерій проводять у певних місцях:
при кровотечах із ран на голові двома-трьома пальцями притискують височну артерію спереду вуха, на рівні брови до прилягаючої кістки (рис. 4, а);
при артеріальній кровотечі з рани на щоці можна притиснути артерію нижньої щелепи. Для цього великим пальцем притискують судину до краю нижньої щелепи на середині відстані між підборіддям і кутом нижньої щелепи (рис. 4, б);
сильну кровотечу з ран на голові чи обличчі можна зупинити притисканням однієї із сонних артерій. Сонну артерію притискають великим пальцем руки. Праву сонну артерію притискають лівою рукою, можна притиснути артерію 2, 3, 4, 5 пальцями правої руки (рис. 4, в). Сонні артерії живлять мозок, тому обидві сонні артерії здавлювати не можна: це призведе до небезпечної для життя непритомності внаслідок гострого недокрів’я центральної нервової системи;
при кровотечах із ран на плечі у верхній його частині в області плечового суглобу і надпліччя притискують підключичну артерію до 1 ребра в надключичному заглибленні. Той, хто подає допомогу, стає збоку і спереду від потерпілого. Судину притискають великим пальцем, а інші чотири пальці руки розміщують на верхній частині спини пораненого;
при пораненні плеча пахову артерію притискають стуленими пальцями рук до головки плечової кістки;
кровотечу з ран нижньої частини плеча, передпліччя і кисті зупиняють притисканням плечової артерії до плечової кістки (рис. 4, г). Для цього великим пальцем руки притискують судину до плечової кістки, натискуючи в області зовнішнього краю згинального м’яза плеча. Іншими пальцями охоплюють плече ззовні та знизу. Стояти потрібно обличчям до пораненого, поранену руку тримати піднятою догори;
при кровотечі на кисті притискують ліктьову і променеву артерію (рис. 4, д);
при кровотечі з нижніх кінцівок притискують стегнову артерію великим пальцем або чотирма пальцями однієї руки до лобкової кістки від середини стегна в області паху (рис. 4, е).

Рис. 4. Пальцеве притискання артерій при кровотечі: а — височної (із ран на голові);
б — нижньощелепної (із ран на щоці); в — сонної (із ран на голові і обличчі);
г — плечової (із ран нижньої частини плеча, передпліччя і кисті);
д — ліктьової і променевої (із ран кисті); е — стегнової (із ран нижніх кінцівок)
Пальцеве притискування великих судин, особливо в місцях, де багато м’яких тканин (м’язи, жирова клітковина), дуже стомлююче. Притискувати треба з достатньою силою, щоб стиснути судину, інакше кровотеча не зупиниться.
Артеріальну кровотечу в області кінцівок можна зупинити сильним згинанням кінцівки в суглобі. Так, при пораненні судин передпліччя зігнуту руку в лікті із закладеним у ліктьовий згин валиком із тканини прибинтовують до плеча (рис. 5, а).

Рис. 5. Максимальне згинання кінцівок у суглобах для зупинки кровотечі з:
а — передпліччя; б — плеча; в — гомілки; г — стегна
Щоб зупинити кровотечу із судин плеча, валик підкладають у пахову ямку, а руку, зігнуту в лікті, прив’язують до тулуба, обмотуючи бинт навколо грудей (рис. 5, б).
При пораненнях судин гомілки і підколінної артерії ногу згинають у колінному суглобі, поклавши попередньо на згинальну поверхню суглобу валик із тканини, гомілку прив’язують до стегна (рис. 5, в).
Для зупинки кровотечі із судин стегна і пахової області нижню кінцівку згинають у колінному і тазостегновому суглобах так, що стегно підтягується до живота. У паховий згин кладеться валик, і вся кінцівка закріплюється пов’язками через гомілку і поясничну область (рис. 5, г).
При сильній кровотечі у паховій ямці або в області ключиці обидва лікті із зігнутими передпліччями відводять назад і закріплюють пов’язкою (рис. 6).

Рис. 6. Тимчасова зупинка кровотечі з підключичної артерії відведеням рук назад
Метод згинання кінцівок у суглобах не можна застосовувати при внутрішньосуглобових переломах та інших пошкодженнях суглобів.
При кровотечі з носа розстібають комір, на спинку носа кладуть намочену в холодній воді носову хусточку, рушник, а крила носа притискують великим і вказівним пальцями до носової перегородки.
При легеневих кровотечах ознакою пошкодження тканини легень є кровохаркання. Потерпілого необхідно покласти в ліжко в напівсидячому положенні, заборонити вставати і робити різкі рухи. Можна давати пити слабо підсолену воду. Якщо кровохаркання незначне або припинилося зовсім, потерпілого слід відправити в лікарню, уникаючи під час транспортування трясіння.
При шлункових кровотечах характерною ознакою є кров’яне блювання з виділенням крові темного кольору, подібне до «кавової гущі».
При всіх внутрішніх кровотечах потрібна термінова лікарська допомога.
Законспектуйте, позначте основні точки притискання артерій при артеріальник кровотечах. 