Способи та строки посіву та посадки сільськогосподарських культур.

Мета: Ознайомити учнів з найбільш поширеними способами сівби; вміти розрізняти; виховувати дбайливе відношення до природи, рослин, праці на землі.

Спосіб сівби — агротехнічний захід для розміщення рослин на площі поля і створення оптимальної густоти посіву. Зараз застосовують такі способи рядкової сівби (садіння): звичайний рядковий, вузькорядний, перехресний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратний, квадратно-гніздовий, борозенний, гребеневий, шаховий.
Звичайний рядковий спосіб сівби — основний спосіб сівби, оскільки він забезпечує рівномірне висівання насіння по всій площі посіву і загортання його на однакову глибину в зволожений шар ґрунту. За такої сівбі насіння розміщується з міжряддями від 10 до 25 см (частіше 15 см), а в рядку — через 1,5-2 см.

Вузькорядний спосіб сівби — проводять із вужчим міжряддям (6,5-7,5 см), що за однакової норми висіву порівняно із звичайним забезпечує рівномірний розподіл рослин на площі, а відстань між рослинами у рядку 3-4 см.

Перехресний спосіб сівби — проводять звичайними рядковими сівалками. Виконують його рядковими сівалками, які переміщуються на полі перехресно — спочатку вздовж, а потім упоперек. Однак перехресний спосіб сівби має такі недоліки: насіння при висіві вздовж і впоперек загортається на неоднакову глибину; за подвійного проходу агрегату ґрунт ущільнюється і висушується; на перехрестях посів згущується; збільшуються трудо- та енерговитрати і затягуються строки сівби.

Широкорядний спосіб сівби — це спосіб сівби з шириною міжрядь понад 30 см, що забезпечує більшу площу живлення рослин і створює умови для механізованого обробітку ґрунту під час вегетації, для регулювання водно-повітряного режимів, знищення бур’янів, підживлення рослин тощо. Основним недоліком широкорядних посівів є нерівномірне розміщення в них рослин.

Пунктирний спосіб сівби — один із видів широкорядного способу сівби, бо відстань між рядками становить 45 см і більше, а поодиноке насіння у рядку розміщується рівномірно на певній відстані одне від одного. Густота рослин на площі посіву визначається кількістю висіяного насіння на 1 м довжини рядка. У таких посівах для рослин створюються кращі умови поживного, теплового і водного режимів, а також освітлення. При цьому зменшується норма висіву і немає потреби у додатковому формуванні густоти насадження.

Стрічковий спосіб сівби — поєднує вузькорядний чи звичайний рядковий і широкорядний способи сівби. За такого способу два чи кілька рядків, які утворюють стрічку, чергуються з широким міжряддям. Відстань між окремими рядками у стрічці становить 7,5-15 см, а між стрічками — 45-60 см і більше. Залежно від кількості рядків у стрічці посіви бувають дво- чи три стрічкові і більше. Для такої сівби, як правило, використовують звичайні рядкові сівалки з відповідно розставленими сошниками.

Гніздовий спосіб сівби — один із видів широкорядного способу сівби, за якого насінини у рядку розміщуються окремими гніздами по кілька штук. Основна перевага гніздового способу порівняно з широкорядним рядковим полягає в економії насіння і поліпшенні умов живлення рослин. Сходи з'являються групами і легше проникають крізь ґрунтову кірку, яка може утворюватися після сівби. У гніздових посівах механізований обробіток міжрядь застосовують тільки в одному напрямі.

Квадратний та квадратно-гніздовий способи сівби — вони характеризуються тим, що насіння розміщується поодинці або групами (гніздами) по кутах квадрата. Для цього застосовують спеціальні сівалки, які забезпечують прямолінійність рядків у поздовжньому та поперечному напрямках. У таких посівах можна повністю механізувати міжрядний обробіток грунту і значно скоротити витрати праці на догляд за культурами, а також витрати насіння.

Борозенний спосіб сівби — це розміщення насіння на дно спеціально створеної борозни. Його застосовують у посушливих районах, щоб покласти насіння зернових колосових культур у більш вологий ґрунт і захистити від видування. Переваги цього способу сівби: насіння кладуть у вологий ґрунт, воно швидко сходить; взимку у борозенках накопичується сніг, що захищає рослину від вимерзання; на полі меншою мірою утворюється кірка.

Гребеневий спосіб сівби — це сівба на спеціально створених гребенях, які нагортають підгортальниками. Насіння висівають на спеціально створених гребенях сівалками. Такий спосіб сівби сприяє кращому забезпеченню культур повітрям, теплом і поживними речовинами. Гребеневий спосіб сівби дуже ефективний на важких безструктурних ґрунтах. Завдяки кращому прогріванню гребенів рослини швидше і дружніше сходять, що зумовлює вищий врожай зернових та овочевих культур.

Строки посіву. Серед польових культур є озимі, ранні і пізні ярі, літні проміжні посіви. Відповідно існують і різні строки сівби: осінні, весняні, літні, які залежно від виду й сорту культури можуть бути ранньо, середньо та пізньоосінніми (весняними, літніми). Крім того, деякі культури можна висівати в різні строки – рано або пізно навесні, влітку, в літньо – осінній період. Це люцерна і еспарцет, злакові багаторічні трави – вівсяниця лучна, ріпак, редька олійна, кукурудза на зелений корм.
Проте для більшості культур, особливо зернових і технічних, велике значення має дотримання строків сівби. Від цього залежить їх ріст, розвиток, ураження хворобами, шкідниками, засміченість посівів бур’янами. Наприклад, надто ранні посіви озимої пшениці переростають восени, більше ушкоджуються хворобами і шкідниками. Те саме спостерігається при запізненні із сівбою ранніх ярих – ячменю, вівса, гороху та інших культур. Водночас строки сівби кукурудзи, сої, соняшнику, суданської трави, люцерни, еспарцету, ріпаку озимого, редьки олійної менше впливають на їх ураженість хворобами і шкідниками.