Нa відміну від графіки та живопису, які тільки передають враження об’єму, твори скульптури мають реальний об’єм у просторі, отже, належать до просторових видів мистецтва. Її основним виражальним засобом є об’ємна форма, втілена у матеріалі. Також до художніх засобів скульптури належать пропорції та силует, які, як відомо, притаманні й іншим видам образотворчого мистецтва.

Скульптори створюють фактуру переважно за допомогою стеки й різця. Від техніки обробки залежить, чи буде твір гладеньким, чи навпаки — шорстким, рельєфним. Колір використовується обмежено. Загалом скульптурні образи лаконічні й умовні, позбавлені розгорнутої сюжетності.

За формою скульптура буває кругла і рельеф.

Усі зразки круглої скульптури — від маленької статуетки до великої статуї — розміщуються у просторі. Такі твори можна оглянути з усіх боків, а за потреби й обійти, щоб роздивитися деталі. Найчастіше скульптори зображують людей або тварин.

Рельєф — це об’ємне зображення фігур і предметів на площині, яке виступає над основою.

До м’яких матеріалів з якими працюють скульптори, належать глина, віск тощо; до твердих — дерево, камінь (найчастіше мармур), кераміка, скло, метал (здебільшого бронза). Залежно від матеріалу існують і різні способи виготовлення скульптури: ліплення (глина), різьблення (дерево), висікання (камінь), чеканки (метал).

1 — Арфіст (критська скульптура) (мармур);

2 — Антон Пільграм. Хори собору Св. Стефана у Відні (дерево);

З — Наталія Комаринець. Молитва (бронза)

За змістом і призначенням розрізняють скульптуру станкову, монументальну, декоративну і малих форм (дрібну пластику).

Станкова скульптура має самостійне художнє значення, експонується в залах художніх музеїв і галерей, доповнює інтер’єри громадських і житлових споруд. Зазвичай розміри станкової скульптури наближені до натуральних.

Монументальна скульптура — це насамперед величні пам’ятники видатним особам, тріумфальні арки на честь військових перемог, пам’ятні колони, обеліски та стели, присвячені історичним подіям.

Призначення декоративної скульптури — прикрашати архітектурні споруди, парки та сквери (фонтани, вуличні ліхтарі).

До дрібної пластики належать настільні статуетки, медалі, іграшки, прикраси з коштовного каменю чи дорогоцінних металів.