Опублікував/ла:

Трачук Віра Миколаївна

Посилання Написати Додати в обране Поскаржитися

Урок:

Складнопідрядне речення

19.02.2022

7 0

Українська мова

9 Клас, 11 Клас

4839

Завантажити урок 38

Є в колекціях

Складнопідрядні речення (9, 11 класи, підготовка до НМТ)

Укр.мова.Матеріали. 9кл.

провести урок серед своїх учнів на основі цього уроку

призначити в журнал Створити урок на базі цього або додати запитання до вже існуючого уроку

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Мета: повторити відомості про складнопідрядне речення, закріпити вміння і навички розпізнання типів складнопідрядних речень, вибору розділових знаків у складнопідрядному реченні.

Вміст уроку:

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

Додати завдання

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ

ЩО МИ ЗНАЄМО.

Тест 1. З’ясуйте тип кожного речення в тексті.

Речення (текст)

Тип речення

1  Японія традиційно була сільськогосподарською країною: самé існування її мешканців і їхній добробут залежали від довкілля.

2 Японці вирішили не боротися з природою, а любити її, гармонізувати з нею своє життя, навчитися пильно спостерігати за найменшими  змінами.

3 Народження й  умирання людини поєдналися  з  пробудженням  і  згасанням  природи,  так  що  істота  й  усе навколо стали рівними  перед вічними  небесами.

4  Пори року проникли й  у  звичайне спілкування: навіть у сучасному  листуванні  японці  обов’язково мають  згадати  поточний  сезон, щоб  показати  свою  ґречність.

А просте ускладнене

Б складносурядне

В складнопідрядне

Г складне безсполучникове

Д складне з різними видами зв’язку

ПРИГАДАЙМО!

Виділяють ТРИ ОСНОВНІ ТИПИ складнопідрядного речення, залежно від змісту його залежної частини. Ось назви та ознаки цих типів (зауважте, що кожен із них зіставлено з певним членом речення):

Тип	Характеристика	Відповідає на питання	Приклад
Означальне	Підрядна частина пояснює чи характеризує одне зі слів головної частини, зазвичай іменник	означення (який? яка? які? якого? тощо)	Ніколи не забуду ту мить, (яку?) *коли* вперше побачив її.
З’ясувальне	Підрядна частина роз’яснює одне зі слів головної (часто – дієслово, прикметник чи прислівник)	підмета (хто? що?) або додатка (кого? чого? кому? чому? кого? що? і т. д.): що сказав? у чому переконаний? що саме цікаво?	Мені сказали, (що?) що канікули розпочнуться наступного тижня. Не можна вірити тому, (кому?) *хто* вже раз зрадив.
Обставинне	Підрядна частина називає якусь обставину (час, місце, причину тощо), що стосується дії в головній частині	обставини: коли? де? звідки? куди? як? наскільки? подібно до чого? чому? навіщо? за якої умови? тощо	Микола повернеться в Харків, (коли?) *щойно* завершиться його відпустка. (Навіщо?) *Аби* досягти мети, треба наполегливо працювати.

ОБСТАВИННІ речення поділяються на декілька підтипів:

Тип	Питання	Приклад
часу	коли? відколи? доколи?	Оксанка зраділа, коли почалися канікули.
місця	де? куди? звідки?	Він повертається туди, де провів дитинство.
способу дії	як?	Олег усе зробив саме так, як хотіла його дружина.
міри й ступеня	наскільки?	Хлопці так утомилися, що одразу лягли спати.
порівняльне	подібно до чого?	Галя розповідала натхненно, наче пташка щебетала. Їхнє кохання занепало, неначе вишня відцвіла.
причини	чому?	Вона дуже образилася на невістку, бо та обізвала її відьмою.
мети	навіщо? з якою метою?	Він одягнув найдорожчий костюм, аби справити враження на колег.
умови	за якої умови?	Якби ти дослухався до моїх порад учора, усе би закінчилося інакше.
наслідку	і що з того вийшло?	Ми чудово попрацювали, так що день минув недаремно.
допустове	незважаючи на що? усупереч чому?	Я не зміг дослухати лекцію Антонюка до кінця, хоча дуже поважаю його як фахівця. Наша команда виграла гру, дарма що всі вважали нас аутсайдерами.

Зауважте! Підрядна частина порівняльного типу обов’язково є порівняння з чимось.

Допустовий тип називає обставину, всупереч якій відбувається дія в головній частині. Ідея допустового речення така: хоча щось заважало, та все ж… (ми допускаємо щось таке, що суперечить тому, про що йдеться в основній частині). На те, що речення допустове, вказують сполучники незважаючи на те що, попри те що, хоча (хоч); хай … , але …; дарма що.

Спишіть речення, поставте необхідні розділові знаки. Визначте вид складнопідрядних речень

1. Я обламаю хвилинам пальці щоб не сплітались в печаль годин (Л.Костенко).

2. Заплачу я гірко як часом згадаю останню руїну і долю Вкраїни (Ол. Олесь).

3. Куди голова задумала туди й ноги несуть (Нар. творчість).

4. Як одступиш од грамоти на аршин то вона од тебе на сажень (Нар. творчість).

5. Намалюю вітер в полі на роздоллі щоб мені розвіяв всі жалі і болі (В.Крищенко).

6. Сумую знов за невідомим щоманить завжди далиною (П.Воронько).

7. Твій мужній голос музикою лине як плескіт хвиль і сяйво без зірок (В.Сосюра).

8. З дороги видно було як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

9. Хто не має крил той не злетить у піднебесся (М.Стельмах).

10. Вигострю виточу зброю іскристу скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка).

11. Умій жити так щоб у тебе з другом була єдність духу ідеалів (В.Сухомлинський).

12. Місяць підводячись угору пірнає в загустілу хмару так що видніється лише срібний край (М.Стельмах).

Перепишіть речення, розставивши розділові знаки. Визначте види зв’язків, позначте схеми речень.

1.Сьогодні я такий щасливий мов вийшов хлопчиком на шлях де сонце наливає сливи солодким золотом в садах (В.Сосюра)

2Наддніпрянські легенди стверджують що перші люди-велетні з’явилися на берегах могутньої ріки що несла свої води крізь болота ліси гори і степи ще до створення сонця.

3. Неприємно коли п’явка вливається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить кого ніг і червоною дзюбкою скубе за штани (О.Довженко).

4.Люди охоче погоджуються з тим, що твердить їх приятель проте наперед відкидають те про що говорить несимпатична для них особа або супротивник (І.Гоман.)

5. Куди б не переносила доля степовика завжди перед його очима стоятиме степове безмежжя яким прокочуються ковилові хвилі (В.Супруненко).