Мета уроку: повторити та систематизувати знання про складні випадки вживання апострофа та м'якого знака; удосконалювати правописні вміння та навички, вимову слів з апострофом та Ь.
Конструктор уроків
Мета уроку: повторити та систематизувати знання про складні випадки вживання апострофа та м'якого знака; удосконалювати правописні вміння та навички, вимову слів з апострофом та Ь.
1
Матеріал для довідки:
Орфографія (від гр. orthos - прямий, правильний, рівний і grapho - пишу) - це правопис.
Орфограма (від гр. orthos- правильний і gramma- буква) - правильне написання (таке, що відповідає правилам або традиціям), яке потрібно вибрати з ряду можливих.
Апостроф ( ' ) - наймолодший правописний знак нашого письма. Назва запозичена з грецької мови, де означала: кривий, зігнутий,повернутий назад. Апостроф - орфограма небуквена, це - графічний знак, який не позначає звука. Ним передають на письмі роздільну вимову губних приголосних та р і к (у прізвищах та іменах) перед наступними я, ю, є, ї. І. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї
Знак м'якшення (ь) -найуживаніший графічний знак для позначення на письмі м'яких приголосних звуків.Це - єдина літера української абетки, що самостійно не позначає звука. Знак м'якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки.
Ь пишеться | Ь не пишеться |
1. Після м’яких д, т, з, с, ц, л, н: мідь, гість, зав‘язь, вісь, олівець, сіль, олень. | 1. Після б, п, в, м, ф: голуб, насип, любов, вісім, верф. |
2. У дієсловах на –ться: вибачається, умивається. | 2. Після букв ж, ч, ш, щ: ріж, річ, вишня, хвощ. |
3. після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня; 4. У буквосполученнях –льк-, –льч-, –льц-, –ньк-, –ньч-, –ньц-: лялька — ляльчин — ляльці, ненька — неньчин — неньці. у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький, чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому; Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосними м’який знак вживаємо лише в таких випадках: у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — няньці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр). | 3. 2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький); 4. Після н, л у буквосполученнях –лк-, –лч-, –лц-, –нк-, –нч-, –нц– : Наталка—Наталчин — Наталці, хустинка — хустинці.
7. Між подвоєними та подовженими приголосними: буття, відлюддя, віддячити, волосся, галуззя, заміжжя, зілля, пасся, ранній, роззява тощо. 8.В українських власних назвах м’який знак перед я не ставиться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дяченко, Касяненко, Третяк. 9. У складних числівниках у кінці першої частини, незважаючи на наступний твердий приголосний: шістсот, п’ятсот, шістнадцять; |
2
Згрупуйте подані слова (іменники в Д.в. однини) в дві колонки: 1) Ь пишемо, 2) Ь НЕ пишемо. У кожному слові обох колонок підкресліть другу від початку літеру. З цих літер складіть початок вислову В.Сухомлинського:"........................- то найвища людська освіченість".
Квіт...ці, жін...ці, авос...ці, бджіл...ці, очеретян...ці, жмен...ці, гус...ці, свин...ці, галуз...ці, стеблин...ці, кізон...ці, мис...ці, однокол...ці ( візок на двох колесах), внучен...ці, снігурон...ці, колис...ці, оболон...ці, нян...ці, тріс...ці, сопіл...ці.
3
Розгляньте таблицю і запам'ятайте, які правила регламентують використання апострофа
ВЖИВАНИЯ АПОСТРОФА
Апостроф ставиться: | Апостроф не ставиться: |
ТІЛЬКИ перед Я,Ю, Є, Ї 1. Після губних звуків [Б], [П], [В], [М],[Ф]: солов "їний, сім 'я, м 'ята, п 'ятниця, зв 'язати, верб 'я, торф 'яний | 1. Після губних звуків [Б], [П], [В], [М],[Ф] , якщо перед ними стоїть інший, крім р, приголосний: Святослав, святковий, мавпячий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв 'як, верб 'я). |
2.Після твердого [ Р ]у кінці складу: довір'я, сузір 'я, матір'ю, пір'їна. | 2.Після букви Р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк. |
3.Після префіксів, що закінчуються буквою на позначення приголосного звука: без 'ядерний, об 'єднаний, з 'єднати, під 'їжджати, роз яснити | 3. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишемо: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти. |
4. Після К у словах Лук'ян, Лук'янівка, Лук'яненко, Лук'янчук | 4.У сполуках ря, рю, рє , коли м’який [Р] сполусається із наступними а, у, е: буряк, буря, крюк,крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін, рядно, рюмсати. |
5.У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох 'ярусний, між’яр’я, дит’ясла. | 5. Перед йо: курйоз, серйозний |
6. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них вживають перед я, ю, є, ї: а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є. б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура. | 6. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них не використовують: якщо я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг. |
7. Апостроф у прізвищах вживають після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв; перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов. | 7 Апостроф в прізвищах не використовують, коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишуть: Пятіна, Бядуля, Пясецький, Рюмін. |
8. Апостроф пишеться в географічних назвах після губних ([Б], [П], [В], [М],[Ф] , задньоязикових ([ґ][К][Х])і [Р], а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово. | ЗАПАМ'ЯТАЙ СЛОВА-ВИНЯТКИ: свято, цвях, дзвякнути, мертвяк, мавпячий, різьбяр, тьмяний, медвяний, духмяний, рутвяний, морквяний, горохвяний, різдвяний |
4
Виконайте тест, уважно прочитавши завдання та варіанти відповіді.
5
Поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф. Слова впишіть у три колонки: у першу — з м’яким знаком, у другу — з апострофом, у третю — без м’якого знака і апострофа.
Авен..ю, ал..янс, ател..є, барел..єф, батал..йон, бл..юз, б..юро, вал..юта, вар..єте, В..єтнам, дос..є, д..юшес, кс..ондз, кур..йоз, к..ювет, л..юкс, мад..яр, медал..йон, мезал..янс, міл..йонер, модел..єр, Мол..єр, м..юзик-хол, н..юанс, Н..юфаундленд, п..єдестал, порт..єра, рант..є, Севіл..я, фаміль..ярний, фокстер..єр, ф..юзеляж, Х..юстон, шансон..є, шампін..йон.
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
Так: 2
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 2
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 2
Так: 0