Складання схем, вибір місця, повторність досліду.

Щоб одержати вірогідні результати дослідів, при закладанні й проведенні їх необхідно суворо дотримуватись типовості, точності й принципу єдиної відміни.
Типовість – це додержання типових для даного господарства грунтових типів та відмін і застосування агротехнічних прийомів (обробітку грунту, попередників, удобрення та інших рекомендованих наукою і передовою практикою для господарств, що знаходяться у відповідних умовах. Поняття «типовість» для агротехнічно польового досліду входить також вимога проводити дослідження з новими реєстрованими або перспективними сортами і типовими для даної зони культурами. Не занесені до реєстру сорти та гібриди та зняті з реєстру не досліджувати.
Точність проведення дослідів повинна бути високою, без допущення помилок, які можуть виникати внаслідок несправності машин, різноякісного обробітку грунту, строкатості грунтових відмін та родючості грунту, різного розміру, форми та повторності дослідних ділянок.
принцип єдиної відміни. Обов’язковою умовою дослідів є рівнозначність всіх факторів росту і розвитку рослин, окрім фактора, що визначається. В дослідах має забезпечуватись правильне порівняння врожаю в усіх варіантах і повторностях з урожаєм на контрольних ділянках. Так, при вивченні ефективності добрив варіанти мають відрізнятися між собою лише кількістю або формами добрив, що вносяться, а всі інші умови ( попередник, обробіток грунту, строки і способи сівби, посівний матеріал, роботи по догляду за посівами та збирання) повинні бути однаковими. На контрольній ділянці добрива або зовсім не вносяться або вносяться такі ж як і на всій площі досліду.
Вибір площі під дослід. Правильний вибір площі має вирішальне значення для одержання точних дослідних даних. Площа, що відводиться під дослід у виробничих умовах, має відповідати всім вимогам, які ставляться до неї для додержання типовості, точності і принципу єдиної відміни. Вона також має відповідати тим умовам, в яких передбачається використати результати досліду. Рельєф її повинен бути однаковим на всіх варіантах – рівний або з невеликим схилом в один бік. Грунт має бути типовим для даного господарства, якщо не ставиться завдання вивчення окремих його відмін. Тому перед закладанням досліду необхідно всебічно вивчити матеріали грунтових обстежень, історію площі під дослід, встановити попередники за останні три роки та їх удобрення. Необхідно, щоб протягом 3 – 4 останніх років на цій площі щорічно висівали одну культуру, застосовували однакову систему удобрення, обробітку грунту та інше.
Не можна розміщувати досліди близько лісу, ставка, яру, чагарників, населених пунктів, на місцях розорених доріг і там де були скирти та бурти гною тощо.
Дослідна ділянка. Під дослідною ділянкою розуміють площу певного розміру і форми, призначену для розміщення на ній варіанта досліду, тобто для вивчення якого – небудь питання – агротехнічного прийому, сорту, культури чи комплексу заходів. Слід розрізняти посівну площу та облікову, на якій провадять спостереження та облік врожаю. До посівної площі належить і захисна зона, яка складається з крайніх смуг на межах облікової площі ділянки.. Захисні смуги необхідні для того, щоб відокремлювати одну ділянку від іншої, не допускати попадання добрив із суміжних ділянок. При виділенні захисних смуг між ділянками з обох боків відступають від 0.5 до 1 м і більше, а при вирощуванні просапних культур по 2 – 4 рядки. Навколо площі під дослідом залишається захисна смуга шириною
3 – 5 метра. Якщо дослід багатоярусний, то між ярусами залишають коридори шириною 6-8м
які використовують для розвертання машин і знарядь під час сівби, обробітку грунту та збору врожаю.
Площі дослідних ділянок. Площі дослідних ділянок визначають залежно від питань, що вивчаються, грунтового покриву, культури або або набору культур, розміру поля на якому проводять дослід. Крім того, враховується можливість одночасного швидкого проведення на дослідних ділянках всіх необхідних робіт від обробітку грунту, сівби і до збирання врожаю.
Форма ділянок. Ділянка в польовому досліді має форму прямокутника з різним відношенням довжини до ширини.
Суміжні ділянки мають стикатися довгими сторонами. Слід віддавати перевагу видовженим ділянкам, довжина яких у 8 – 10 разів більша за ширину. Особливо цього необхідно домагатися на площах з строкатістю грунтових відмін і нерівнис рельєфом. Видовжені ділянки охоплюють більше грунтових відмін і дають змогу розміщувати дослідні ділянки ближче одна до одної, завдяки чому підвищується точність досліду. На видовжених ділянках створюються кращі умови для механізації основних виробничих процесів ( обробітку грунту, сівби тощо) при вирощуванні с / г культур.
варіанти досліду. Під варіантом досліду розуміють культуру, сорт, умови вирощування, агротехнічний захід. Що вивчається або їх поєднання. Наприклад, закладається дослід по вивченню глибини основної оранки на 12; 18; 25 і 31 см. Кожну з цих глибин і називають варіантом досліду. Кількість варіантів впливає на точність одержання результатів досліду. Велика кількість варіантів ускладнює проведення досліду і призводить до зниження його точності. Варіант в якому не застосовують жодного із заходів, що вивчаються і з яким порівнюють інші дослідні варіанти називають контролем. Сукупність дослідних і контрольних варіантів складає схему досліду.
повторність. Розміщення декілька разів у різних місцях дослідної площі одного і того ж варіанта називається повторністю досліду. Ділянки розміщуються в один ряд або яруси. Якщо розмістити дослідні ділянки в один ряд неможливо, то площу розбивають на два яруси і більше. У такому разі яруси розділяються коридором, ширина якого має забезпечити розвертання с \ г машин і знарядь, що будуть працювати на ділянках, тому ширина може бути 6 м і більше.
Збільшення повторностей ділянок підвищує точність досліду. Залежно від умов дослідження та питань що вивчаються. Оптимальні розміри ділянок і повторність варіантів будуть різними. Виключення ( виключки) на ділянках – це частина площі ділянки, що виключена з обліку внаслідок пошкодження рослин шкідниками та хворобами, вимокання та інших непередбачених дослідом причин. Для зручності ви ключкам надають форму прямокутників.
Розбивка площі під досліди. Підібравши площу для закладання дослідів, накреслюють на папері план досліду, дотримуючись прийнятого масштабу. На план наносять весь польовий дослід з зазначенням розмірів ділянок, коридорів та захисних смуг. На цей самий план наносять номери ділянок, порядок розміщення варіантів і повторностей.
розбивати площі під польовий дослід необхідно так, щоб ділянки однойменних варіантів у різних повторностях не сполучались ні довгою. Ні короткою сторонами. Повторності розміщують в один ряд або ярусами. При закладанні повторностей досліду в два чи три яруси, ділянки треба розміщувати так, щоб повторні ділянки менших варіантів не продовжували одна одну.