Складання схем польового досліду

Мета: Набуття практичних знань з методології польових досліджень, його планування, розбивкою дослідних ділянок, закладкою та проведенням досліду.
Польовий дослід – це дослідження, що виконується в польових умовах на спеціально виділеній площі. Завданням його є встановлення відмінностей між варіантами, кількісної оцінки дії факторів життя, умов чи прийомів вирощування на врожай та його якість. Особливу увагу при плануванні досліду слід звернути на правильне поєднання основних елементів методики. Залежно від мети дослідження, схеми досліду, земельної ділянки та технічних можливостей потрібно встановити найраціональніші напрямок, форму та площу ділянки, повторність, систему розміщення повторень, ділянок і варіантів.
Ділянки потрібно розташовувати довгою стороною в тому напрямку, в якому найдужче змінюються умови життя рослин, які не вивчаються в досліді. Наприклад, родючість грунту, пануючі вітри, дія лісосмуг тощо.

Досліди слід проводити на ділянках невеликого (до 100м2) розміру, прямокутної або видовженої форми, які дають можливість нормально проводити всі польові роботи. Ширину бокової захисної смуги встановлюють в межах 0,5 – 1,8 м, а між ярусами – не менше 2 м. На початку дослідної ділянки встановлюють велику етикетку з назвою досліду. Написи на ділянкових етикетках повинні коротко і якісно вказувати на відмінності варіантів.
Прості одно факторні та мало варіантні багатофакторні досліди проводять при 4 – 6 кратній повторності.
Повторність і розмір ділянок повинні забезпечити оптимальні агротехнічні умови та низьку помилку експерименту. Необхідно нанести дослід на схематичний план і вказати розміри всього досліду, повторень і ділянок, які повинні мати прямокутну форму. Спочатку виділяють загальний контур досліду, потім – повторень і ділянок. Написи на кілочках роблять з того боку, який повернутий всередину ділянки. Межі захисних смуг закріплюють після появи сходів.

Найважливіше правило дослідника – одночасність виконання всіх агротехнічних робіт. Друга вимога – високоякісне виконання всіх робіт.
Обробіток грунту повинен бути однорідним, одночасним і високоякісним на всіх ділянках досліду. Оранку й інші прийоми обробітку слід проводити через всі ділянки повторення перпендикулярно до їх довгих сторін. На ділянках не потрібно допускати, щоб були борозни і гребені.
Сівба та садіння. Для доброякісного проведення сівби чи садіння потрібно звернути увагу на техніку висіву ( садіння) та якість насіння. Посів слід провести за один день.
Догляд за рослинами потрібно проводити за прогресивними технологіями. Всі роботи слід виконувати своєчасно, ретельно та в однаковому режимі. Особливу увагу слід приділити боротьбі з бур’янами.
Перед збиранням врожаю уточнюють межі ділянок, потім збирають урожай із захисних смуг та ви ключок ( виключна – це частина облікової ділянки не більше як 50% її площі, що виключена з обліку внаслідок випадкових пошкоджень та похибок). Після цього збирають урожай з облікових ділянок. Основний і надійний метод обліку врожаю – суцільний. Увесь зібраний урожай основної і побічної продукції кожної ділянки зважують окремо.
Вегетаційні досліди з добривами проводять у штучних умовах для вивчення умов живлення та обміну речовин у рослинах. Залежно від мети досліджень вони можуть мати самостійне значення або бути доповненням до польових дослідів. Вегетаційні досліди виконують у різних модифікаціях: грунтові, піщані і водні культури (метод ізольованого живлення), стерильні культури, гідропоніка, аеропоніка, пластопоніка. Вони проводяться у спеціальних вегетаційних посудинах, які які розміщують на вагонетках. У сприятливу погоду їх виставляють на площадках, обгороджених з усіх боків металевою сіткою, а в негоду – ставлять у вегетаційний будиночок.