Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар». Народний гумор у творі. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва

Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар». Народний гумор у творі. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва

«Писати правду з глибини душі, кров’ю серця, але - для радості», - пообіцяв ще в юності письменник, що взяв собі за псевдонім традиційне вітання єврейського народу - Шолом-Алейхем - мир вам!

Він умів змусити людей, незалежно від національності, сміятися навіть тоді, коли вони заходилися від ридань.

І сьогодні він сповнює надією серця своїх читачів.

• Шолом-Алейхем – «сміх крізь сльози» єврейської літератури. Його твори – це цілий світ, наповнений болем, радістю, мудрістю та, звичайно ж, неповторним гумором. Сьогодні ми зануримося в цей світ, познайомимося ближче з Тев’є-молочарем та його доньками, дізнаємося, чому їхні історії досі хвилюють людей у всьому світі, і як цей твір живе в сучасному мистецтві. Ми поговоримо про те, як гумор допомагає вижити у найважчі часи, і як один літературний персонаж може стати символом цілого народу.

Запишіть, що ви асоціюєте з поняттям «єврейський гумор»

У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка вистава «Тев’є-Тевель» за сценарієм Г. Горіна йшла більше двадцяти років, головну роль у ній блискуче зіграв Богдан Ступка. Актора по праву називають «кращим Тев’є всіх часів». Один із критиків писав про виставу за участю Б. Ступки: «Коли дивишся київського «Тев’є-Тевеля», то не помічаєш, що єврея грає український актор Богдан Ступка. У нього виходить такий колоритний і мудрий образ, що мимоволі забуваєш про те, що Тевель говорив на ідиш, а не українською. Можливо, це тому, що герой Шолом-Алейхема своїм єврейським корінням зрісся з українською землею».

За мотивами твору знятий американський музичний фільм «Скрипаль на даху» (реж. Н. Джуїсон, США, 1971 р.), відзначений міжнародною премією «Оскар». Назва цього фільму об’єднала письменника Шолом-Алейхема й художника Марка Шагала, творчість і життя яких мають багато спільного. Вони обидва виросли в багатодітних єврейських родинах, пізнали бідність і багатство, самовіддано служили мистецтву, померли на чужині. Однак їхні твори сповнені глибокого ліризму й пафосу життєствердження.

За допомогою Інтернету подивіться театральну виставу або кінофільм за твором Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник» (якщо є можливість, подивіться п’єсу в театрі). Висловте своє враження від перегляду, порівняйте з літературним твором.

ТЕВ'Є-ТЕВЕЛЬ БОГДАНА СТУПКИ

На театральну сцену Тев’є зі своїми глечиками з молоком вийшов ще на початку XX ст. За цей час багато акторів намагалися передати колоритний характер карсилівського молочника. Серед них був і талановитий український актор Богдан Ступка (1941-2012).

23 грудня 1989 р. в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася прем’єра спектаклю «Тев’є-Тевель» (постановка Сергія Данченка). В основу вистави лягла п’єса російського драматурга Григорія Горіна «Поминальна молитва», створена за мотивами творів Шолом-Алейхема. Ця вистава стала своєрідною візитівкою київського театру - і глядачі, і театральні критики захоплено зустріли спектакль «Тев’є-Тевель». Відзначали надзвичайний гуманізм вистави, яка наче зігрівала душу людини, пробуджуючи в ній доброту і співчуття.

«Тев’є-Тевель» з постійними аншлагами грали понад двадцять років. У 1993 р. сценограф вистави Данило Лідер та виконавці головних ролей Богдан Ступка і Наталя Лотоцька були нагороджені Шевченківською премією. 362 рази виходив на сцену в ролі Тев’є-Тевеля Богдан Ступка. Після смерті актора, на знак пошани до його таланту, спектакль не ставили, а глядачі мали змогу переглядати франківську виставу в запису...

• Сміх крізь сльози: Це, мабуть, найголовніша риса. Тев’є жартує у найтрагічніші моменти: коли доньки йдуть з дому проти його волі, коли їх виганяють з рідного села. Гумор стає для нього способом зберегти гідність і не зламатися. Він сміється, щоб не заплакати.

• Самоіронія: Тев’є часто іронізує над собою, своїми невдачами, своїм бідним життям. Він не боїться виглядати смішним чи безглуздим. Це свідчить про його внутрішню силу та мудрість.

• Гра слів, дотепність та афористичність: Тев’є майстер слова. Його мова наповнена влучними висловами, приказками та анекдотами. Він часто перекручує біблійні цитати, надаючи їм нового, несподіваного значення, що створює комічний ефект.

• Парадоксальність: Гумор часто виникає через невідповідність між тим, що Тев’є говорить, і тим, що відбувається насправді. Його оптимізм часто суперечить трагічним обставинам, що створює парадоксальний комізм.

У творі Шолом-Алейхема порушено проблему історичної долі євреїв. Утверджується національна самобутність єврейського народу, його вірувань і традицій. Водночас автор засуджує такі явища, як соціальна несправедливість, насильство державою, національна нерівність.

✵ Образ Тев’є-молочника є узагальненим (символічним) образом єврейського народу, здатного протистояти сімейним і суспільним проблемам завдяки вірності традиціям і життєвому оптимізму.

✵ Реалістичне зображення життя в романі забезпечує образ розповідача, а також психологічно достовірні образи персонажів.

✵ Автор і головний герой-розповідач ведуть діалог як персонажі твору, що посилює достовірність характеру Тев’є-Тевеля.

✵ Гумор Тев’є обумовлює поєднання біблійної мудрості з влучністю народних висловлювань.

Назвіть 5 ключових слів, які найкраще описують ваші враження від повісті «Тев’є-молочар»

Цікаві факти про письменника

• Завдяки майстерні передачі образів в своїх творах, його називали єврейським Марком Твеном. До речі, Алейхем був знайомий з ним особисто, і Твен зізнався, що вважав себе американським Шолом Алейхемом.

• У юнацькому віці йому дуже сподобався твір «Робінзон Крузо». Настільки надихнувшись їм, хлопчик в 15 років написав свою, єврейську версію Крузо. І з цього моменту він твердо вирішив стати письменником.

• Майже все своє життя прожив в Одесі. Але через гоніння на євреїв змушений був переїхати в Америку, де і прожив до кінця життя.

• Справжнє ім’я письменника – Соломон Наумович Рабинович.

• Одного разу в 1876 році він став працювати домашнім учителем у одного багатого підприємця, навчаючи його дочку, ГолдеЛоєва (єврейку). Закохавшись в свою ученицю, Шолом Алейхем розумів, що благословення її батька йому не домогтися, так як він сам бідний. Але через 6 років Голде всупереч волі батька все – таки стала дружиною письменника і навіть народила йому 6 дітей!

• Його батько займався виготовленням вин. Навіть володів льохом «Продаж різних вин Південного берега».

• У 1880 році працював в Лубнах на посаді казенного рабина – зв’язковим між місцевою владою і громадою євреїв.

• Починає публікуватися в першій газеті на ідиші «Фолксблат». До нього приходить слава і популярність.