Щоденник дослідної роботи

Мета: ознайомлення учнів з оформленням щоденників дослідницьких робіт, вимогами та написанням рефератів.

Вивчати природу слід починати переважно із спостережень. До дослідницької роботи потрібно підходити поступово, оволодіваючи уміннями і навичками сільськогосподарської праці, знайомлячись з явищами природи на практиці. Працюючи на ділянках школярі набувають нових знань в процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку. Вони вчаться розпушувати грунт, знайомляться з розмічуванням ділянки на посівні рядки, вчаться розрізняти насіння різних культур за формою і розмірами. Знайомляться з елементами польового досліду.

Учні повинні поступово освоювати техніку закладання польових дослідів, вчитися проводити спостереження над рослинами, знайомитись з рослинами, які вирощуються на навчально – дослідній ділянці. Дуже важливо навчити дітей визначати рослини по сходах, надалі це у великій мірі стане у пригоді при проріджуванні посівів та при прополюванні.

Сівба насіння на ділянках дає можливість учням провести спостереження за різними строками сходів, силою росту рослин.

Кожний дослід учні повинні проводити обов’язково на двох ділянках – дослідній та контрольній.

Учні в процесі дослідницько - практичних занять на ділянках відділу польових та овочевих культур оволодівають способами вирощування сільськогосподарських культур, розширюють і закріплюють знання про основи овочівництва.

Для одержання високих і сталих врожаїв потрібне щорічне чергування вирощуваних у певному порядку культур на полях. Агротехнічне значення сівозміни полягає в тому, що кожна культура має оптимальні умови росту і водночас сама є найкращим попередником для наступної, підвищується родючість грунту і в ньому не накопичуються шкідники і збудники хвороб.

Більшість збудників хвороб передається через грунт і уражені післязбиральні рослинні рештки.

Тому овочеві рослини слід розміщувати на городі так, щоб вони поверталися на попереднє місце не раніше, як: капуста через сім років, гарбузові – через 5 -6; помідори, картопля, цибуля і бобові – через три – чотири роки.

Дослідницька робота є одним з найефективніших методів поєднання теоретичних знань з виробничою працею та науковими технологіями. Вона сприяє розвитку в юних дослідників творчих задатків, вихованню інтересу і любові до біології, живої природи, до сільського господарства.

Тематика дослідницької роботи повинна бути тісно пов’язана і спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур на основі досягнень сучасної агробіологічної науки. Тому належну увагу потрібно приділити роботі за завданням вчених, агрономів та фермерів.

Всі польові та овочеві культури розміщують в сівозміні з урахуванням їх біологічних і морфологічних особливостей та максимальної продуктивності.

На полях сівозмін висівають насіння районованих та перспективних сортів. Всі ділянки сівозміни повинні бути рівними по площі, бажано прямокутної форми.

Проводячи дослідження, юннати на власному досвіді можуть переконатися, що урожай і його якість залежать від умов життя рослин. Створюючи певні умови живлення рослин, людина може керувати їх ростом і розвитком.

Попередники овочевих культур і картоплі.