Середньовічне європейське суспільство

22.10.2020

0 0

Всесвітня історія

7 Клас

1640

Завантажити урок 5

провести урок серед своїх учнів на основі цього уроку

призначити в журнал Створити урок на базі цього або додати запитання до вже існуючого уроку

Вміст уроку:

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

Додати завдання

Нові європейські держави воювали між собою. Тому правителі були зацікавлені в постійному війську, що складалося з людей, для яких військова справа ставала професією. Аби створити регулярну армію, королі за виконання людиною військової чи іншої служби надавали їй наділ землі разом із селянами, які на ній жили та працювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лише на період несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Такий наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом або сеньйором.

Згадайте діяльність Карла Мартела, який почав роздавати землі за службу у кінноті і таким чином розбив арабів у битві при Пуатьє у 732 р.

Увага! Нові поняття, виписати в зошит та запам'ятати!

Феод — спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за несення військової або придворної служби.

Феодалізм — суспільний устрій Середньовіччя, основою якого є власність феодалів на землю та працю селян; характеризується особливими феодальними відносинами між різними верствами населення.

Середньовічне суспільство поділяється на три частини: одні моляться, другі воюють, треті працюють. Один стан — воїни, покровителі церкви й захисники народу, всіх без винятку, і сильних, і слабких... Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці.

Третій стан - священники, що повинні молитися за всіх

Священик, рицар, простолюдин (французька книжкова ілюстрація XIII ст.)

Так з часом склався поділ за станами від найбагатших до найбідніших

Поступово всередині стану феодалів склалися особливі відносини, які дістали назву васалітет. За службу одні феодали — сеньйори — надавали земельні володіння іншим — васалам.

Водночас у багатьох країнах існував закон: «Васал мого васала — не мій васал». Це означало, що кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на своїх воїнів. Так виникла феодальна драбина.