Розробки фрагментів уроків читання з використанням стратегії "Ромашка Блума"

В умовах компетентнісного підходу результатами навчання визнаються знання, уміння і ставлення (цінності, мотивація) учнів, що школярі застосовуватимуть у відповідь на потреби ситуації – навчальної чи життєвої. Саме тому “класична” таксономія, що дозволяє навчати учнів не креативності як такій, а синтезу і оцінюванню як сукупності конкретних мисленнєвих умінь і навичок, навчання яких можливе через сукупність спеціальних методів. Серед таких методів, що засновані на таксономії Б.Блума, –  «ромашка Блума»( Додаток 1).

Мета: показати як за допомогою стратегії «Ромашки Блума» на уроках читання можно розвивати критичне мислення у здобувачів освіти.

Завдання:

• вчити дітей формулювати свої думки, оціночні судження, переконання;

• формувати в учнів аналітичне мислення;

• навчити учнів ставити різні запитання і відповідати на них;

• вчити глибоко розуміти та аналізувати текст.

ЇЇ доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.

В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації.

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

Використання стратегії «Ромашка Блума» під час роботи з художнім твором «Спляча книга» (за В. Сухомлинським) Літературне читання 3 клас

(Додаток 2)

ІІ Основна частина уроку

1.Опрацювання художнього твору « Спляча книга»

1. Читання тексту вчителем

2. Словникова робота

3. Читання «мовчки»

ІІІ Закріплення вивченого матеріалу

1. Вправа « Ромашка Блума»

( Діти об’єднуються у 6 груп. Спікери з кожної групи відривають по одній пелюстці і готують відповіді на запитання)

1.Прості запитання

1. Де стояла велика цікава Книга ?

2. Про кого розповідалося у Книзі?

1. Що любив показувати Господар гостям?

2. Уточнюючі запитання

1. Якщо я правильно зрозуміла, Книга мала дивну властивість?

2. Я можу помилятися , але Книгу давно не читали?

3. Практичні запитання

1. Чи є у звичайному житті такі Господарі книг?

2. Що можна зробити щоб розбудити Сплячу книгу?

4. Синтезуючі запитання

1. Чому оповідання називається « Спляча Книга»?

2. Чому заснув Могутній богатир?

5. Оціночні запитання

1. Чому Книга спочатку була Вогнена ,а потім перетворилася на Сплячу?

2. Як Ви ставитесь до Господаря Книги?

6. Творчі запитання

1. Що буде з книгами, якщо їх не будуть читати?

2. Як ви думаєте, що стане зі Сплячою Книгою після того як її прочитають?

Використання стратегії «Ромашка Блума» під час роботи з науково –популярним  твором «Бібліотека - затишний дім для зустрічі читача з книгою» (За матеріалами Державної бібліотеки України для дітей Книгозбірня — бібліотека) Літературне читання 3 клас

                                      (Додаток 3)

ІІ Основна частина уроку

1)Опрацювання науково – популярного  твору «Бібліотека - затишний дім для зустрічі читача з книгою»

1. Читання тексту вчителем

2. Словникова робота

3. Читання «естафетою»

2)Робота над змістом тексту. Вправа «Ромашка Блума»

( Діти об’єднанні у 6 груп. Спікер кожної групи обирає один із пелюстків. Кожна група повинна скласти блок запитань.)

1 група - уточнюючі

2 група - прості

3 група - практичні

4 група  - синтезуючі

5 група – оціночні

6 група – творчі

( Придумані запитання учні записують на пелюстках. Після того як групи виконали завдання, один з учнів від кожної групи ставить запитання всьому класу. Після відповідей вішає пелюстку на дошку)

Питання можуть бути такого виду

Прості запитання

1. Що означає слово «бібліотка» з грецької мови?

2. Як називається відділ бібліотеки , де видаються книги додому ?

3. Де розташована найбільша Державна бібліотека України ?

Уточнюючі запитання

1. Якщо я правильно зрозуміла то в бібліотеці містяться не тільки книги ,а й газети й журнали?

2. Я можу помилятися, але в тексті написано, що Державну бібліотеку відвідають щороку близько 20 тисяч дітей?

Практичні запитання

1. Що корисного ви отримаєте відвідавши бібліотеку?

2. Що можна зробити, щоб залучити молодь і дітей до бібліотеки?

Синтезуючі запитання

1. Чому бібліотеку називають затишним домом для зустрічей?

2. Чому читачеві – третьокласнику в бібліотеці було весело?

Оціночні запитання

1. Як ви ставитеся до тих дітей, які відвідують часто бібліотеку?

2. Чому потрібно багато читати ?

Творчі запитання

1. Що буде ,якщо закриються всі бібліотеки?

2. Що змінилося б, якби в бібліотеці замість бібліотекаря був комп’ютер?

Висновки

Отже навчити дитину мислити самостійно, зважувати, приймати та брати відповідальність за свої думки і рішення - є одним з найважливіших завдань вчителя. Розвивати критичне мислення це значить вчити дітей не тому , що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, анлізувати свої вчинки та дії.

Додатки

(Додаток 1)

(Додаток 2)

Спляча книга
На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.
Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Щотижня Господиня знімала її з полиці, обережно витирала з обкладинки пилюку й знову ставила на полицю. Книга чекала — ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.
Часто до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в моїх книг красиві палітурки.
Стали вогненні букви меркнути. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Вогненна, а Спляча Книга.

(Додаток 3)

Бібліотека - затишний дім для зустрічі читача з книгою.

У великому місті, селищі чи маленькому селі ти можеш стати читачем бібліотеки. Слово бібліотека походить з грецької мови і означає «книгозбірня, книгосховище». У більшості бібліотек книги видають додому. Відділ, де видаються книги додому, називається абонементом. Тут можна порадитися з бібліотекарем, що взяти для читання, дізнатися про надходження нових видань. Газети, журнали або книги, що є в бібліотеці в одному примірнику, можна почитати в читальному залі. Тут завжди тихо, розмовляти треба пошепки, не зава¬жати іншим читачам. На видному місці розміщено словники, нові книги, стенд з порадами, що прочитати. Вибрати книжку допоможе також каталоог (з грецької мови — список). Він складається з карток, на яких зазначено автора книги, її назву, шифр. За карткою каталогу бібліотекар швидко знайде будь-яку книжку. Вибрані для читання книги слід повертати в бібліотеку в охайному вигляді, не пізніше, ніж за два тижні. Якщо в тебе змінилася адреса — повідом про це бібліотекаря. А якщо ти від'їжджаєш, то обов'язково поверни книги. Бібліотекар — перший порадник і друг усіх, хто прийшов до книгозбірні. Один маленький читач порівняв його з чарівником. І справді, бібліотекар знає і вміє дуже багато. Він упорядковує нову літературу, проводить літературні ранки, зустрічі з авторами і художниками, заняття з юними читачами.

***

З часом книги старіють. У них відриваються обкладинки, випадають сторінки. Такі книги потребують негайного «лікування». В бібліотеках є «книжкові лікарні», у яких лагодять книги. Візьми і ти участь у цій корисній справі. У нашій країні найбільшою є Державна бібліотека України для дітей, яка розташована у м. Києві. її відкрили у 1967 році. Щороку бібліотеку відвідують близько 20 тисяч дітей. До послуг читачів майже півмільйона книг, журналів, грамзаписів. Ця біблі¬отека є справжнім центром навчання і дозвілля читачів. От як написав про цю бібліотеку її читач-третьокласник: «Я дуже люблю цю бібліотеку, бо вона не така, як інші. В ній два поверхи, є навіть актовий зал, де відбуваються вистави. У музичному кабінеті можна послухати музику, казки... А ще тут є кабінет, у якому дуже багато іграшок. Половина з них зроблена дитячими руками. В бібліотеці весело".