Тема уроку
Роль печінки та підшлункової залози в травленні
Роль підшлункової залози в травленні
Кишечник, на відміну від шлунка, має лужне середовище, підтримка якого необхідна для повноцінної роботи його ферментів. Тому перше, що відбувається після надходження кислого хімусу зі шлунка, — це нейтралізація кислоти. Кислий хімус стимулює виділення під ні лунковою залозою травного соку, багатого на бікарбонат натрію (за хімічним складом — це звичайна харчова сода), який нейтралізує кислоту й створює лужне середовище. Також сік підшлункової залози багатий на ферменти, зокрема: амілаза підшлункової залози бере участь у перетравленні вуглеводів (крохмалю), трипсин — білків, а ліпаза — жирів.
Роль печінки в травленні
У дванадцятипалій кишці вперше починається перетравлення жирів. Важливу роль у цьому процесі відіграє секрет печінки — жовч. Печінка — це найбільша залоза нашого організму. За добу вона виробляє до 0,5—1 л жовчі, яка накопичується і концентрується в жовчному міхурі й за необхідності виділяється з нього. Ця біологічно активна рідина містить жовчні кислоти, які самі не перетравлюють жири, а діють як розчинники, подрібнюючи їх на маленькі краплинки. Це полегшує дію на них ферментів — ліпаз, які розщеплюють жири до гліцерину і жирних кислот (мал. 2.11). Крім того, жовч стимулює рухову активність кишечника (моторику) та має бактерицидну дію. Печінка виконує інші важливі функції, про які ми поговоримо далі.
Порожнинне і пристінкове травлення
Епітеліальні клітини кишечника також виробляють травні ферменти, частина з яких діє в просвіті (порожнині) кишки разом з ферментами підшлункової залози — це порожнинне травлення. Інші ферменти залишаються прикріпленими до поверхні епітеліальних клітин і здійснюють кіпцеві етапи хімічного розщеплення до простих речовин (наприклад мальтаза до глюкози; пептидаза до амінокислот), які через свій малий розмір здатні проходити через мембрану клітини й тому готові до всмоктування — це пристінкове травлення.
Завдяки перистальтичним скороченням м'язів кишечника вміст дванадцятипалої кишки поступово переходить до наступних відділів тонкої кишки — порожнистої і клубової, де відбуваються основні процеси всмоктування води та поживних речовин.
За рахунок чого збільшена поверхня всмоктування?
Слизова оболонка тонкої кишки має унікальну будову, яка збільшує поверхню для всмоктування поживних речовин до розміру 300 м2 (приблизно як тенісний корт). По-перше, слизова оболонка має кругові складки, по-друге, вся поверхня вкрита пальцеподібними виростами — ворсинками, по-третє, кожна окрема епітеліальна клітина ворсинки має тисячі виростів — мікроворси-нок, які під електронним мікроскопом нагадують ворсинки щітки й тому отримали назву «щіткова облямівка» («кайма», «окантовка») (мал. 2.12).
Як відбувається процес всмоктування?
Усередині кожної ворсинки проходить кровоносний капіляр і лімфатичний капіляр, які даже близько підходять до шару епітеліальних клітин. Більшість поживних речовин (глюкоза, амінокислоти) переходить безпосередньо у кровоносний капіляр.
На відміну від інших поживних речовин, продукти розщеплення жирів — жирні кислоти і гліцерин, спочатку надходять до лімфатичного капіляра, який впадає в крупнішу лімфатичну судину і згодом у кровотік.
Робота печінки
Кров, що насичена поживними речовинами, не відразу прямує від кишечника до серця, на своєму шляху вона проходить крізь «біохімічну лабораторію» нашого організму — печінку. Кров, що відтікає від печінки, за своїм складом відрізняється від тієї, що надійшла до неї. По-перше, у печінці відбувається знешкодження багатьох токсичних речовин і отрут, (наприклад, ліків, алкоголю) попереджаючи їх надходження до інших систем організму. По-друге, у печінці утворюються білки плазми крові; зберігається залізо, вітаміни А, В,2, Б, К.
Печінка — один із ключових органів для підтримки гомеостазу організму. Від печінки відтікає кров, що містить концентрацію глюкози 90 мг/100 мл, не залежно від того, яку кількість тістечок і солодких цукерок ви з’їли. Печінка перетворює надлишки глюкози у складну органічну речовину глікоген і зберігає його. У разі зменшення кількості глюкози в крові печінка знов перетворює глікоген на глюкозу і таким чином підтримує її постійний рівень.
Д/З Записати новий матеріал в зошит.