Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця.

Слово «література» походить від латинського litera — буква. Пряме значення цього слова  те, що написане буквами. Пізніше воно набрало трохи іншого змісту: література — це те, що створене письменниками й записане на папері.

До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п’єси, вірші тощо), у яких розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ, описується природа.

Функції художньої літератури:

• пізнавальна (дає відомості про світ, природу, людину, культуру);

•  виховна (формує особистість читача, його культуру);

•  розвиваюча (розвиває пам’ять, увагу, мислення);

• світоглядна (формує світогляд читача);

• комунікативна (розвиває мовлення, формує його культуру);

•  гедоністична (художня література приносить насолоду);

•  естетична (розвиває естетичний смак читача).

  Розвиток української літератури

  Література існувала завжди з того моменту, коли була заснована мова. Історико-літературний процес поділяється на:

• 1. давню літературу (ХІ–ХV ст.);

• 2. стару літературу (ХVІ–ХVІІІ ст.);

• 3. нову літературу (ХІХ — поч. ХХ ст.):

  а) перших десятиліть ХІХ ст.;

  б) 40–60-х років;

  в) початку 70–90-х років;

  г) кінця ХІХ — початку ХХ ст.;

• 4. новітню (ХХ ст.);

• 5. сучасну (теперішній час).

  Митець — той, хто пише художні твори. Особа, для якої літературна діяльність є професією. Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність, події, людей, стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він обдумує й визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також, що важливе, характерне, що другорядне, випадкове. У своїх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, змальовує словами художні образи. Проте митець не тільки зображує словами образи людей, подій, явищ, предметів, а й виражає своє ставлення до них.

  Письменник — мужня, рішуча людина, яку завжди вирізняють сила волі, цілеспрямованість, наполегливість, бажання перемагати, долаючи будь-які перешкоди.

  Багато українських письменників було розстріляно або довічно ув’язнено за правдиве слово, за те, що вони захищали рідний край, культуру, віру, звичаї, обряди, називали Україну рідною матінкою, а себе — її синами.

  Художній твір — нова естетична дійсність, що «вбирає» свій час і є носієм загальнолюдських цінностей

  Теорія літератури (літературний словник)

  Аналіз художнього твору — з’ясувати історію його написання, ідейно-тематичне спрямування, особливості жанру, композиції, сюжету, охарактеризувати образи. Розрізняють аналіз прозаїчного і поетичного творів.

   Контекст (від лат. contextus — сплетення, з’єднання) — система значень та понять, яка виражає незмірно більше, ніж безпосередній сенс слів, які її складають. Контекст визначає єдність смислового змісту та мовленнєвої форми, закінченість смислового забарвлення, виражає ставлення того, хто говорить, до того, про що говориться.

  Естетика — наука про чуттєве емоційне сприйняття дійсності, про діяльність, в основі якої є уявлення про красу та її результати, зокрема мистецтво. Вона заслуговує на увагу людини, адже дає знання, як поводитися у світі (етикет), як одягатися зі смаком, як красиво і зручно організовувати своє робоче місце (дизайн); сприяє розвитку духовного світу особистості і допомагає використовувати на практиці естетичні знання.

Завдання 1

Опрацюйте ст.3-4

Завдання 2

Запишіть конспект у зошиті за цим уроком