Роль гумору в житті українців. Леонід ГЛІБОВ. «Муха і Бджола», «Жаба і Віл» Визначний український байкар, поет. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника.

Байка “Муха й Бджола” аналіз

Жанр – байка

Рік написання – 1864 — 1872

Тема “Муха й Бджола”: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея “Муха й Бджола”: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка “Муха й Бджола”: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

Мораль байки “Муха й Бджола”: треба бути працьовитим. Автор засуджує нероб та ледарів.

Дія в байці Л. Глібова “Муха і Бджола” відбувається улітку.

Композиція “Муха й Бджола”

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.

Розв’язка: мораль байки.

Характеристика героїв байки «Муха й Бджола» Л. Глібова

Бджола -працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час). Бджолі навіть ніколи перепочити: з ранку до вечора вона у праці, у «клопотах у полі». Праця — це її життєва необхідність, без неї вона не мислить свого існування. І тому Бджола зневажає ліниву Муху.  Бджола у Глібова — носій працелюбності, справедливості, носій позитивного начала. В образі Бджоли втілено людину, яка вбачає своє щастя в праці. Для неї сенс життя – приносити радість.

Муха – ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна. Глібов наділяє її такими рисами, як хвалькуватість, зухвалість, чванливість, безсовісність. Муха є символом неробства.

Яку людську ваду уособлює образ Мухи (байка “Муха і Бджола”)? Лінощі

«Муха й Бджола» художні засоби

Епітети: «Муха-ледащиця», «погана доленька», «чорної години», «праця бідная»,

Метафори:  «вітрець тихесенько гойдає», «за тиждень би головоньку схилила».

Порівняння: «гойдає, мов панночку», «не те, що клопоти у полі і праця бідная твоя»,

«Муха й Бджола» прислів’я до байки

До роботи плачучи, а до танців скачучи.

Добре працюватимеш — честь і славу матимеш.

Лінь гірше хвороби.

Вродилось ледащо нінащо.

Лінивому все ніколи.

Як без діла сидіти, то можна й одубіти.

Аналіз байки “Жаба і віл”

Автор  – Леонід Глібов

Рік написання та першої публікації: 1908 рік.

Жанр – байка

Тема “Жаба і віл”: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла».

Ідея “Жаба і віл”: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме: жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості.

Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає».

Композиція “Жаба і віл”

Вступ: Жаба вилізла на берег подивитися і трохи погрітися і, побачивши Вола, вирішила з ним позмагатися.

Основна частина: змагання Жаби з Волом; намагання подруги-сестри Жаби довести їй марність цієї справи.

Закінчення: шкода, яку заподіяла Жаба собі — самознищення. Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає».

“Жаба і віл” герої та їх характеристика

Жаба уособлює таку людську ваду як заздрість, тупість та примітивність, пихатість та самовпевненість. Жаба вилізла на берег, щоб погрітися на сонецку, а її здивував великий розмір  Вола. І вона вирішила надутися, щоб стати більшою. Через заздрість жаба захотіла бути великою, як віл, надулась та луснула.

її подруга-сестра,

Віл символізує покірність та працьовитість.

Художні засоби “Жаба і віл”

риторичні вигуки – «Який здоровий, моя ненько!». «От будуть жаби дивуваться».

пестливі слова – «сестриця». «голубонько моя».

Байка Л. Глібова розповідає про Жабу, яка, побачивши Вола, захотіла ти такою великою, як він. Заздрість примусила її надиматися, поки ! луснула, хоч подруга й застерігала її про небезпеку. Це алегорична картина, яка висміює людей, що прагнуть досягти того, що виходить межі їхніх можливостей. Причому йдеться не про щось необхідне, суспільно корисне, а про звичайні забаганки.

Автор у кінці байки “Жаба і Віл” наводить мораль: треба жити так, “як милосердний Бог дає”, тобто відповідно до своїх можливостей та здібностей.

Чого навчає байка Жаба й Віл? Байка вчить не заздрити, реально оцінювати свої сили, не бути самовпевненим, цікувати те, що маєш. Найкраще мораль байки «Жаба і Віл» передає прислів’я “Не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко”.

Байка побудована у формі динамічного діалогу, з емоційно забарвленою лексикою (голубонька, одубіла та ін.).

1. Аналізуй зміст байок - записи занось у зошит.

2. Роботу сфотографуй і відправ сюди