Тема: Роберт Луїс Стівенсон "Вересовий трунок".
Мета: поглибити знання учнів про творчість Р.Л.Стівенсона; визначити фольклорні традиції та їх роль у баладі «Вересовий трунок»; розкрити історичне тло балади; удосконалити навички виразного читання, уміння характеризувати образи ліричного твору, аналізувати баладу за технологією проблемного навчання; виховувати патріотизм, прагнення до свободи, почуття власної незалежності.
Обладнання:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі вмінь і навичок.
Епіграфи:
Свого нещастя на негідне рабство не проміняю. Есхіл.
Вбиймо себе, бо загибель вже близько, Смерть від ганьби урятує. А.Міцкевич.
ХІД УРОКУ.
І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
ІІ. Оголошення теми.
Мандруємо до Шотландії, а звідти завдяки уяві і творчому натхненню шотландського письменника Роберта Льюїса Стівенсона – у сиву давнину шотландської історії.
Слово про Шотландію.
Шотландія… її краса вражає кожного бескидами із вічнозеленими соснами, кремезними дубами, мальовничими озерами. Це країна з унікальною культурою, повною стародавніх легенд, яскравих контактів і таємничих замків. І саме цей край дав світові багато відомих митців. Серед них письменник Роберт Льюїс Стівенсон.
На минулому уроці учні вашого класу були об’єднані в групи, кожна з яких мала виконати певне творче завдання.
ІІІ. Формування нових знань і способів дії
Надаємо слово літературознавцям.
«Літературознавці». Ми дізналися, що Р. Л. Стівенсон писав вірші змалку. Першу збірку «Дитячий квітник віршів» було опубліковано 1885 року, другу книгу «Підлісок» — 1887, а третю — «Балади» — 1890. Четверту й останню книгу «Пісні мандрівок» було надруковано після смерті письменника 1896 року.
Стівенсона завжди цікавили народні легенди, будова народних шотландських балад. Своїм учителем уважав Роберта Бернса, а під час перебування у Франції зацікавився баладами Франсуа Війона. Спробував і сам стати автором баладного жанру. Для написання балади використовував якусь цікаву народну легенду, обробляв її в дусі свого часу. Головні ідеї його легенд — ідеї волі, патріотизму, честі. Так було створено легенду «Вересовий трунок».
Слово вчителя.
Ви вже знайомі із англійським письменником шотландського походження. Можливо хтось хоче доповнити.
З творчістю могутньої духом людини Робертом Льюїсом Стівенсоном ми вже мали нагоду познайомитися, коли разом з героями його роману шукали "Острів скарбів", подорожуючи просторами океанів і морів.
Майбутній письменник народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі в сім'ї будівників маяків. З дитинства він хворів: сухоти, ревматизм, виразка шлунку, запалення легенів і нирок. Хлопцю необхідний був теплий клімат. Шотландія була не для нього. Стівенсон з його хворобами, прожив лише 44 роки, але, люблячи життя, намагався зробити його цікавим і насиченим. Цікавим є той факт, що помер письменник не через слабкі легені, які лікував все життя, а через перевтому. Він писав чудові твори, їздив верхи, плавав на човні, ходив у гості, складав молитви для місцевих жителів. Адже останні роки він прожив на острові Самоа в Тихому океані Отже, своїм життям письменник довів, що скарб кожної людини в силі її характеру, у бажанні жити, працювати, бути корисним.
Стівенсон завжди цікавився народною творчістю, особливо його приваблював жанр балади. Він вивчав традиційну побудову шотландських балад, їх стилістичні особливості, збирав народні легенди.
Так написана балада «Вересовий трунок», в основі якої легенда про пиктів, які варили незвичайний напій з вересу.
Хто такі пикти – це завдання наших істориків.
«Історики». Ми дослідили і хочемо вам повідомити про те, хто такі пикти.
Пикти — група племен, що населяли давню Шотландію. У шотландському фольклорі пикти часто постають темношкірою расою пігмеїв (маленьких на зріст людей) або підземним народом, їх деколи ототожнюють з ельфами чи домовиками. Помешканнями пиктів вважали підземні споруди, знайдені на східному узбережжі Шотландії та на Оркнейських островах.
Походження пиктів досі точно невідоме. Перші люди проникли в Шотландію з Європи, коли протоки Ла-Манш ще не було. Ймовірно, що вони прийшли з північної Африки (адже Гібралтара теж не було) через Іспанію та Францію. Археологи свідчать, що ці люди будували з каменю величезні споруди по всій Шотландії. Чимало науковців уважає, що саме пикти збудували всесвітньо відомий Стоунхендж. Пізніше в Британію прийшов інший неіндоєвропейський народ з Північної Європи, який змішався з «африканцями». Близько 500 року до н. е. до Шотландії прийшли кельтські племена, які почали змішуватися зі стародавнім населенням. Коли в Британії висадилися римляни, давні мешканці Шотландії вже змішалися з кельтами і, мабуть, прийняли їхню мову.
Римляни назвали їх «picti», тобто «розмальовані», тому що вони вкривали своє тіло татуюванням. Цікаво, що назва Британії походить від кельтської назви пиктів: «prydiyn» — «візерунчасті», «розмальовані», звідки Рrydain — Британія, яка, таким чином, є «країною пиктів».
У V ст. в Шотландію з Ірландії прийшли завойовники — скоти, а з півдня — англосакси. До IX ст. під час тривалих воєн завойовники знищили або підкорили пиктів, і ті припинили своє існування як окремий народ.
У графстві Галловей, на південному заході Шотландії, де, як вважали, цей загадковий народ знайшов свій останній притулок, віддавна побутував фольклорний прозовий переказ «Останній із пиктів», який і став першоджерелом балади Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок».
Мало кому відомо, що споруди, подібні до британського Стоунхенджа, існували в давнину і на півдні України. Так, під Миколаєвом було знайдено курган, усередині якого містилися чотири концентричних кола з величезних вертикально поставлених кам'яних брил. Ця священна споруда давнини навіть потрапила у знаменитий каталог таких кам'яних будівель (мегалітів) усього світу, виданий у Лондоні 1872 року.
Слово вчителя.
В Шотландії росте верес – кущ, який має багатовікову історію. Слово біологам.
«Біологи». Ми дослідили, що верес (вереск) вічнозелений низенький кущик із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими або червоними квітками. З вересу пикти варили ель (пиво).
Вересовий ель, поза сумнівом,— найстаріша пивоварна спадщина Шотландії. Історія вересового елю має давню традицію. Під час археологічних розкопок на шотландському острові Рум були виявлені черепки епохи неоліту, датовані приблизно 2000 років до н. е., на яких були знайдені сліди пінного напою, що містить верес. Набагато пізніше, приблизно 100 років до н. е., було відомо, що кельти готували п'янкий відвар із квітів вересу і меду, але найбагатша спадщина з виготовлення вересового елю стасується часу, коли Шотландія називалася країною пиктів. Відомий у IV ст. мореплавець Піфей відзначав, що пикти були майстерними броварами, і в Шотландському словнику зазначалося, що «пикти варять з вересу якийсь жахливий напій, що зветься вересовим елем». Королі країни пиктів відбили багато вторгнень європейців, англосаксів та ірландців і навіть прогнали армію могутньої Римської імперії. За це вони здобули славу лютого народу, який володіє секретом виготовлення чарівного зілля — вересового еля.
Слово вчителя.
Існують цікаві легенди про верес.
Послухаємо фольклористів.
«Фольклористи»
(збирачі легенд).
Ми дізналися про одну з легенд, що живе і донині. Її неодноразово записували збирачі фольклору, а Роберт Льюїс Стівенсон створив баладу. 400 року н. е. ірландський король вторгся в Далріаду на південному заході Шотландії і почав винищувати місцевих пиктів. Уважають, що, охоплений диким бажанням виграти бій, він убив усіх раніше, ніж згадав про існування вересового елю. Він послав свою армію, щоб знайти тих, хто вижив, і вона повернулася з вождем піктів та його сином. Ірландський король збирався вже катувати їх, щоб вивідати таємницю вересового елю, коли вождь раптом погодився повідомити таємницю за умови, що ірландці уб'ють його сина. Коли був убитий його син, старий вождь привів ірландського короля до стрімчака, де ріс верес, і так промовив: «Але тепер даремні катування, вогонь тут не допоможе, вмирає в моїх грудях таємниця вересового елю». Вождь кинувся на короля, і, упавши зі стрімчака, вони обоє розбились на смерть.
Словникова робота.
Верес – вічнозелений низенький кущик із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими або червоними квітами.
Трунок – напій.
Броварі – пивовари.
Можновладець – особа, яка керує країною.
Пучина – вир.
Виразне читання балади підготовленим учнем.
V. Застосування знань, умінь і навичок.
Бесіда.
Згадайте ознаки літературної балади, доведіть, що "Вересовий трунок" є літературною баладою.
Ознаки балади. (метод Кластер)
Фантастика;
Поєднання епосу і лірики;
Емоційна розповідь;
Напружений сюжет;
Зв'язок з фольклором;
Невеликий обсяг;
Віршована мова;
Вираження авторської позиції.
Бесіда за текстом.
Торкнув ваше серце цей твір?
Яким було життя "маленького” народу до приходу завойовників?
Чим був вереск для піктів? (Вереск для піктів - це життя.)
Якими ви собі уявляєте піктів? (Це - маленькі люди. Вони мирні, дуже працьовиті.) (Слова «мир», «праця» прикріплюються до дошки.)
Як характеризує автор правителя шотландців? Доведіть словами з тексту, що він безжальний.
Як ви думаєте, пікти захищали свої землі? (Як билися пікти, автор не описує. Але ми розуміємо, що це війна не на життя, а на смерть. Прекрасне вересковое поле стало страшним.) Ми говоримо про війну і смерть. (Слова «війна», «смерть» прикріплюються до дошки.
Як до піктів ставиться автор? ( Він їм співчуває)
Прочитайте 4 строфу.
Чому шотландський можновладець був похмурим? Що турбувало його після повного винищення піктів? (Він незадоволений, дивиться похмуро. Завойовані землі піктів, а напою король так і не скуштував. Значить, перемога ще неповна.)
Так король - головний герой? (Ні, головні герої - останні залишилися в живих пікти.)
Як характеризує автор двох піхтів, яких знайшли слуги короля? Які епітети вживає, зображуючи їх?
Король дивився на бранців, сидячи у сідлі. Пікти мовчки дивляться на нього
Що ви можете сказати про поведінку героїв? Про що вони думають в цей момент? (Мовчать з гідністю. Напевно, герої думають про життя, про смерть, про те, як зберегти таємницю, переживають один за одного.)
Ми говоримо про гідність. (Слово «гідність» прикріплюється до дошки.)
Чого вимагає від піктів шотландський король? Які умови їм ставить?
Слово - теж вчинок. Прочитайте слова старого. Оцініть вчинок старого. Чи правильно вчинив батько зі своїм сином? Був у нього інший вихід?
Чи отримав король рецепт напою?
Чому старий не видав таємницю, але ж це всього лише напій? Вересовий трунок - це традиція піктів. Дати рецепт - це означає зрадити свій народ, Батьківщину.
Яким ви побачили старого? (Гордий, стійкий, справжній герой.)
Зневага до смерті народжує героїв. Чому у героя немає імені? (Так вчинив би кожен з піктів.)
Старий в ім'я високої мети приносить в жертву власного сина і самого себе. Такий вчинок називається самопожертвою.
- До якого типу балад ви віднесете «Вересовий трунок» Стівенсона? (Це героїчна балада.)
- Як ви думаєте, чому балада називається «Вересовий трунок», а не, наприклад, «Старий і син»? ( Вересовий мед - це свята таємниця, яку пікти нікому не видали. Вони загинули нескореними, непереможеними.)
- Визначте ідею твору. (Героїчна боротьба піктів за незалежність, вірність своїм ідеалам)
ІІІ. Підсумок уроку
Уявімо, що ми з вами зараз знаходимося на кручі. (У нас є пикт, і кореспондент.)
Кореспондент що б хотів дізнатися.
Чи вартий напій з вересового трунку, щоб за нього віддали життя?
Висновок.
Пиктів не можно вважати переможними, тому що король не заволодів секретом вересового напою, тобто не зламав духу народу.
Чи вартий напій з вересового трунку, щоб за нього віддати життя?
Звичайно, це трагічно, коди людина змушена вибирати між любов'ю до своєї дитини і обов'язком патріота, борця за незалежність батьківщини. Але хіба немає трагізму в тому, що людина прожила життя, витративши його на пізнання світу і себе в ньому, але так і не змогла зрозуміти, осягнути, пізнати себе? Смертю останніх пиктів закінчується балада «Вересовий трунок». «Балада Прикмет» завершується словами про смерть і домовину. Гинуть мужні патріоти. Гине як невгамовна особистість і ліричний герой Війона. І все ж ці твори розкривають у трагічних особистостях те, що знаходить продовження в людстві — готовність до героїчного подвигу в ім'я свободи та незалежності і жагу до самопізнання.
1. Прочитайте ще раз епіграф до уроку. Прометей вважається символом незламності духу. Чи могли б слова титана належати старому пікту? Символом чого є цей персонаж?
Свого нещастя на негідне рабство не проміняю.
Есхіл
2. Польський поет Адам Міцкевич у баладі “Світязянка” писав:
Вбиймо себе, бо загибель вже близько.
Смерть від ганьби урятує!
Адам Міцкевич
? – Чи співзвучні ці слова зі змістом балади “Вересовий трунок”?
Закінчіть речення: Сьогодні на уроці я…
Узагальнюючий висновок. У баладі автор проголошує право кожного народу на свою свободу. У цьому плані балада виходить за межі шотландської тематики, набуваючи узагальнюючого, уселюдського значення. Морально наснажений сюжет допомагає авторові утвердити ідею незалежності народу, а сам Стівенсон виступає тут як справжній син своєї землі.
Ось і підійшла до кінця наша літературна подорож.. Я думаю, вона вам запам'ятається надовго, тому що ми дізналися багато цікавого про чудового письменника Р. Л. Стівенсона і, можливо, вам захочеться перечитати його твори знову.
VI.Домашнє завдання.
Робота в групах.
І група – знайти постійні епітети в баладі.
ІІ група – визначити композицію твору.
ІІІ група – знайти приклади антитези.
ІV група - визначити фольклорні елементи у творі
.png)