Різновиди фразеологізмів

Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів᾿я, приказки, вимови жартівливого характеру:

• То не козак, ще не думає бути отаманом.

• Семеро одного не ждуть.

• Буває, що на вербі груші виростають.

З народними звичаями та обрядами пов᾿язані такі народні вислови: піймати облизня, виносити сміття з хати, загрібати жар чужими руками, ні пава ні ґава, дати гарбуза.

Прислів᾿я та приказки є розлогим узагальненням народного досвіду, вони роблять нашу мову яскравішою, влучнішою і широко вживаються, зокрема в художній літературі. У своїй сумі прислів’я та приказки становлять своєрідний звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті, тобто схвилюють або засуджують, остерігають чи повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь.

Фразеологізми збагачуються за рахунок влучних висловів видатних людей, ці вислови називаються крилатими. Вони набули узагальненого змісту і стали символічними, наприклад:

• Без надії сподіватись (Леся Українка)

• Всякому народу нрав і права (Г. Сковорода)

• Голос духа чути скрізь (І. Франко)

Здобутком фразеології стали вислови античних часів, в тому числі біблійні:

• Вавилонське стовпотворіння (скупчення людей)

• Альфа і омега (початок і кінець)

• Крокодилові сльози (фальшиві співчуття)

Значна кількість усталених зворотів перейшла до літературної мови з живої мови представників різних професій, сподобань тощо. У них відображено виробничий досвід людей, нагромаджений протягом сторіч. Ось лише деякі з них:

• Кувати залізо, поки гаряче (ковальство);

• Не відходячи від каси (бухгалтерія);

• Не святі горшки ліплять (гончарство);

• Грати першу скрипку (музика);

• Передати естафету (спорт);

• Заговорювати зуби (медицина). 

1. Де ж беруться фразеологізми? Установіть відповідність між фразеологізмами та джерелами їх походження

1. Народні звичаї                       а. гірка пілюля, шито білими нитками

2. Професійна діяльність         б. адамові діти, іти на Голгофу

3. Давньогрецькі міфи              в. передати куті меду,  заварити кашу

4. Біблія                                         г. троянський кінь, нитка Аріадни

                                                   д. правда очі коле, скінчив діло – гуляй сміло

Тож тема нашого уроку «Прислів’я,  приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів». Це мовне багатство, невіддільне від життя людини. Вони свідчать про багатий духовний світ, високу мораль, розум народу. Це справжній скарб, який слід берегти і передавати прийдешнім поколінням.

• Що таке прислів’я і приказки?

• У чому різниця між прислів’ям і приказкою?

• Що спільного між фразеологізмами і прислів’ями?

Прислів'я - синтаксично закінчений образний вислів, що має повчальний зміст.

Приказка - образний вислів, близький до прислів'я, але без повчального змісту.

Крилатий вираз - влучна словосполука, влучний вислів літературного походження, що стисло й образно передає думку та є загальновживаним.

Афоризм - будь-яка узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі.

Завдання із «секретом».

Записати подані фразеологізми за лексичним значенням у такому порядку:

1. Хитра, непорядна людина.

2. Добре запам’ятовувати.

3. Бути в розпачі, впадати у відчай.

4. Людина, яка тримається неприродно прямо, виструнчено.

5. Дуже пильно дивитися на когось.

6. Про вродливу людину.

7. Коли винному придумують кару, яка насправді є його визволенням..

Довідка. Ні в казці сказати, ні пером описати; карбувати в своїй пам’яті; у вічі лис, а  за очі, як біс; аршин проковтнув; а щуку кинули у річку; їсти очима; рвати волосся на голові.

Ключ: з перших букв прочитаєте назву нашої країни.