Річка Дніпро. ЇЇ екологічний стан

Вчитель.

Вітчизно люба! Рідний краю!     

Ліси, поля, долини, води…     

Ти лиш задумайся, пізнай       

Ті дивнії дари природи.             

В них – сила і любов.               

Земля – то ненька наша люба,

В її таїни знов і знов              

Заглиблюйся – побачиш чудо.

І це чудо-річка Дніпро. Так, саме річки завжди відігравали найважливішу роль у житті людини. Те саме, що для жителів Лондона важить Темза, а для мешканців Парижу – Сена, тим є для нас Дніпро. Та останнім часом, коли згубні наслідки виробничої діяльності людини досягли високого рівня і продовжують неухильно зростати, техногенно-екологічні проблеми Дніпра досить гостро постали перед нами.

         Сьогодні ми зібрались на наукову конференцію, щоб глибше познайомитись з річкою Дніпро та її екологічними проблемами.

         На уроці присутні: історик, географ, літератор, гідротехнік, еколог, експерт.

Історик.

Перші згадки про Дніпро належать до Vст. до нашої ери, коли давньогрецький учений Геродот назвав річку Борисфен, що означає “північна пічка”. Спотворена назва “Березіль” збереглася в Білорусії, так називають одну із приток Дніпра. Слов'яни назвали річку Славутич, або Славута, тобто “славна річка”, турки – Узу. Але прижилася назва, яку дали римляни в VІ ст. – Дакапріс (“глибока річка”).

Географ.

Дніпро – третя за величиною річка у Європі після Волги та Дунаю. У глибині густих смолених лісів, поміж косогорів Валдайської височини, бере свій початок Дніпро. Скромна колиска славетної ріки: з невеликого болота Арсенський мох, що під селом Арсенівно Саречивського району Смоленської області, жебонить маленький струмок. Це витік Дніпра. Тут його можна легко переступити. Але такий він тільки біля своєї колиски.

Ой Дніпре могучий, течеш з відкіля?

Відкіль неспокійний береш свої води?

Дає мені води російська земля,

Дає лісова білоруська земля,

Дає українська родюча земля –

Три дружні сестри,

Три великих народи.

Довжина Дніпра досягає 2285 км, а в межах Запорізької області – 138 км. Впадає річка в Чорне море. Є досить глибоким, його глибина 6 – 12 м. Дніпро типово рівнинна річка.

Розлився Дніпро, богатир, величавий,

Славянска чудо-ріка,

Краса України,

Народів трьох слава –

Вільна широка ріка. 

Літератор.

              Ввійшли в Істрію слова М.В. Гоголя про вільний і плавний Дніпро:

      “... Дивний Дніпро у тиху погоду, коли вільно та лагідно несе крізь ліси та гори повні води свої. Ні колихнеться, ні загримить. Дивишся, і не знаєш, плине чи не плине його широчінь, уявляється, ніби весь він вилитий із скла, і ніби голубий дзеркальний шлях, без міри широкий, і без кінця довгий, біжить і в'ється по зеленому світу...”

      Невипадково найперше видання шевченківського “Кобзаря” відкрилося поезією, в якій гордо й щемливо звучала саме запорізька нота:

                          Як та воля, що мучилась,

Дніпро широкий – море,                                                         

Степ і степ, ревуть пороги                                                      

І могили – гори –                                                                     

Там родилась, гарцювала                                                        

Козацька воля.

Географ.   

Із прадавніх часів Дніпро мав кілька рукавів–приток. Найбільшими притоками є Прип'ять і Десна. Існує така легенда:

      Дніпро і Десна – брат і сестра. Були вони колись людьми. Як виросли, батько й мати благословили їх в дорогу. Змовились брат і сестра вийти ранком і полягали спати. Десна любила спати і проспала ранок, а Дніпро прокинувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і заревів степами. Десна прокинулась – аж брата немає. Вона тоді пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон, і як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпровського русла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна повертала до Дніпровського русла, багато разів він повертав убік: тому такий і кручений...

      На ворона напав рябець і давай битися. Чи довго билися, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула про це Десна од ворона, що Дніпро далеко, - прихилилась до брата і злилася з його руслом. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою. (Див. фізичну карту України).

Десна Дніпру – сестра рідна,

Десна Дніпро с пережала,

Гори, кряжі становила,

Дніпра – брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жаліється Лиман морю,

Що Дніпро узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман – море засипає.

Гідротехнік.

         Новій Дніпро розлився по всій Україні рукотворними «морями». Шість великих водосховищ – Каховське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпроджерджинське, Дніпровське, Каховське – як коштовні намистинки нанизуються на стрічку Дніпра.

Це про нього сказав поет Іван Негода:

Розлився Дніпро, богатир, величавий,

Славянска чудо-ріка,

Краса України,

Народів трьох слава –

Вільна, широка, дзвінка.

Великі гідровузли змінили природній гідрологічний режим Дніпра, змінили звичний режим його життя. Водосховища вбирають у свої місткі улоговини величезні маси води під час весняних паводків, «зрізають» високі піки. Водосховища нині виконують ще одну величезну роботу – попереджають  катастрофічні повені, які можуть завдати великої шкоди народному господарству.

Від Дніпропетровська до Запоріжжя на протязі 170 км. простягається Дніпровське водосховище – первісток Дніпровського каскаду. Це найвужче(від 3 – 3,5км. в ширину) з усіх дніпровських «морів», бо води річки на цій ділянці затопили коньойоно-подібне порожисте русло.

З будівництвом Дніпровської ГЕС, гребля підняла воду Дніпра і затопила пороги. Розділена ними до того річка, між Запоріжжям та Дніпропетровськом, стала судноплавною і великою водною магістраллю України.

З порогами на річці Дніпро історики пов’язують  походження назви міста Запоріжжя, тобто місто, що знаходиться за порогами.

Біля Запоріжжя збудовано шлюз, за допомогою якого судна спускаються (або  піднімаються) на різну висоту.

Спустившись і вийшовши з шлюзу, судно далі йде по нижньому Дніпру, який  тут цілком тече по Причорноморській низовині,  посушливій зоні півдня України. Як згадати той час, коли сполучення правого берега з лівим здійснювалось паромом з ручною тягою, а в 1900 році розпочалось будівництво металевого Київського мосту і в 1904 році пропущено перший потяг. Міст проіснував до 1920 року, після чого білогвардійськими військами був зірваний і проїзд по ньому було припинено.

В1944 році було побудовано ще дерев’яний міст в кінці Хортиці, який з’єднував два береги Дніпра, але в 1952 році його розібрали.

Через Дніпро було збудовано металевий трьох пропускний  та одно пропускний арочний мости. Ці мости були виготовленні чехословацькими спеціалістами, а конструкції – Дніпропетровським заводом металоконструкцій. Але війна зруйнувала і їх. Після чого були збудовані залізобетонні мости в арочних конструкціях – мости Преображенського. 

Експерт.

Сьогодні хочеться говорити словами Т.Г.Шевченка « Реве та стогне, Дніпр широкий…».Так, саме реве та стогне, бо з’явилася потреба реконструкції давно збудованого мосту. У греблі Дніпрогесу з’явилися тріщини.

«…Немає сили і тобі

Конати і тужити.

І знов, могучий, кличеш ти

Боротися за волю,

І хвилі вже твої летять,

Гудуть. Ревуть по полю.

І ти вже сивий не Дніпро,

А ціле  буйне море…».

                                       (О. Олесь)

Еколог.

Дніпро то не лише краса. Не тільки вічне джерело натхнення для поетів, художників, композиторів. Це ще й  серйозні проблеми, які належить розв’язувати гідротехнікам, енергетикам, ученим найрізноманітніших галузей науки.

Досить давно діє програма «Дніпро», яка передбачає справді турботу про велику річку. Програмою передбачено комплекс заходів по охороні вод Дніпра. На річці з’явилися сотні водоочисних споруд, а також судна, на бортах яких намальовано великі літери «СО», що означають « Станція очистки». Ці судна очищають річку від нафтових забруднень. Та всього цього мало. Час довів, що необхідно вести спостереження і за конструкціями, які виникли на річці у зв’язку з господарською діяльністю людини. Не спроста народ говорить що вода точить камінь. Дніпрові хвилі руйнують греблю. А чи тільки в цьому винна вода? Знавці гідро конструкцій доводять.

Гідротехнік.

Ми, вчені - гідротехніки розглядаємо декілька причин, з якими пов’язують руйнування мосту:

1. Будівництво биків, тобто опор, на яких тримається міст йшло по шаблону, але як виявилося, на греблі немає й двох однакових биків тому в будь яку хвилину вони можуть дати тріщину.

2. Появі тріщин сприяють різниці температур взимку і в літку, а також тріщини могли з’явитися від вибухів, які відбувалися під час війни при спробі зруйнувати ГЕС, сейсмічні поштовхи.

3. Врахувати необхідно і некваліфіковану працю робітників, військовополонених, які відбудовували Дніпрогес

4. Досить часто можна почути нарікання і про небезпечний стан трьохкамерного шлюзу на Дніпрогесі. Шандорна огорожа, яка стримує натиск води зі сторони водосховища експлуатується більше 70 років і практично вийшла  з ладу. Виникає загроза прориву великої маси води, що може спричинити підтоплення Запорізької АЕС, а водний потік, що виникне, понесе пів міста до Чорного моря разом з Каховським водосховищем.

Еколог.

 Розглядаючи питання про руйнування греблі на річці Дніпро, треба завжди пам’ятати про взаємозв’язок в природі. Неправильна експлуатація мосту чи греблі взагалі приведе до затоплення значної площі Запорізької області. Найсерйозніше треба поставитись до поки що прогнозованих наслідків підтоплення Запорізької АЕС. Адже вона стоїть на піску, та й товщина насипаного піску всього 30 метрів, а потрібно 50метрів. Тому існує загроза.

   Важливе значення для забезпечення екологічної безпеки населення має реконструкція старої греблі та будівництво нового мосту.

 Та чи це тільки є єдиною екологічною проблемою річки Дніпро? Ні. Давайте їх згадаємо:

1. Забруднення Дніпра стічними водами та отрутохімікатами: щорічно з талими та дощовими водами в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тисяч тон азотних сполук, 40 тисяч тон фосфорних і 20 тисяч тон калійних; 1 тисяча тон заліза, 40 тон нікелю та інших сполук.

2. Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення  забрудненості донних відкладень Дніпра, а особливо накопичення великої кількості заліза., ціанідів, свинцю, цинку, фенолів у водосховищах.

3. ГЕС називають екологічно найбільш безпечним, але зі створенням Дніпровського каскаду водосховищ змінився гідролічний режим річки, зменшилася швидкість течії, знизився водообмін і проточність, з’явилися безстічні ділянки, які влітку прогріваються, у них розводяться синьо-зелені водорості, відбувається “цвітіння” води, гине риба

4. створення такої кількості водосховищ на Дніпрі спричинило руйнування природного комплексу річки.

5. Значної шкоди Дніпру завдали водосховища – піднявся рівень ґрунтових вод, посилилось засолення ґрунтів, посилилась ерозія берегової зони. Опинилися підтопленими  100000 га продуктивних земель.

6. Забруднення Дніпра радіонуклідами від аварії на Чорнобильській АЕС, особливо стронцієм, який відкладається у кістках риб.

7. Забруднення Дніпра річковим транспортом.

 Ось неповний перелік екологічних проблем Дніпра, то ж давайте, діти, будемо орієнтуватися в сучасних екологічних проблемах і вчасно їх попереджувати та вирішувати. сподіваюся, що в майбутньому ми(ви) будемо добрими господарями на нашій планеті. Втручання людини в природу потребує не тільки знань законів природи, а й  великої любові до неї. А полюбити природу можна, тільки спілкуючись з нею.

Експерт.

  З метою ліквідації негативних наслідків, що відбуваються в басейні річки Дніпро рекомендую комплекс заходів щодо їх подолання:

• застосування нових технологій при будівництві гідротехнічних споруд на річці;

• посилити контроль за надходженням у річку забруднювачів хімічного походження;

• не допускати змиву дощовими водами  з розораних ділянок(полів) нерозчинених домішок піску, глини, намулу;

• застосовувати такі види палива  на річковому транспорті, які будуть безпечними для річки;

• санітарним службам постійно вести перевірку каналізаційних та очисних споруд, з метою запобігання потрапляння у водойми хвороботворних мікробів;

• зменшити споживання води для зрошення;

• заборонити будівництво промислових гігантів в басейні річки;

• заборонити будівництво на узбережжі річки численних пансіонатів та баз відпочинку, бо це негайно призведе до активного зростання побутових відходів, каналізаційних стоків.

• здійснювати постійне радіологічний контроль річки

• прийняти та реалізувати комплексну програму національного рівня, обов’язковою складовою якої має бути система заходів для екологічного оздоровлення і відтворення річки Дніпро.

Задача:

  Визначить яку кількість зерна можна зібрати з цієї площі, при середній врожайності зернових 30ц/га.Обчисліть, яку кількість могли б прогодувати ці землі, якщо споживання зерна  на 1 людину становить 150кг на рік?

Дніпро - у художній літературі

(завдання діти отримали на передодні уроку)

 Ти течеш віки

Дніпре, серцю милий,

Води широкі, ясна долина!

Любимо тебе,

Як батька любили,

Наш ти слава й весна. 

                                                 ( Т.Масенко)

Дніпро! Дніпро! Ти покохав,

Як матір, Україну,

Ти рідним братом її став

І другом до загину.

                                         (О.Олесь.)

Дід Дніпро розплющив очі.

Чоло зморщує чогось,

Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Хто тебе розсердив, сивий,

Стогін хвиль чи береги?

Заспокойся – спи щасливий:

Тихо, ясно навкруги. 

                                                                    (О.Олесь)

Домашнє завдання:

1. Нанести на контурну карту річки України.

2. Нанести на контурну карту водосховища Дніпровського каскаду.