Річард Бах(нар. «Чайка Джонатан Лівінґстон». Сюжет твору як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи.

- Що означає “бути не таким, як усі”?

- Чи легко залишатися собою, коли тебе не розуміють інші?

- Чи варто бути «як усі», зраджуючи власну мрію?

- Що таке справжня свобода і любов?

"Найважче не впасти, а знайти в собі сили піднятися"

Сьогодні ми познайомимось з Річардом Бахом та поринимо у світ філософської метафори, яку пропонує нам Річард Бах у своїй книзі "Чайка Джонатан Лівінгстон".

Річард Дейвіс Бах --

американський письменник,

пілот за професією

Народився 23 червня 1936 року в Оук Парку, штат Іллінойс.

Син Роланда Баха, колишнього капелана армії США, та Руфі (Шоу) Бах. По лінії матері Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йогана Себастіана Баха. З 1955 року Річард Бах вступив в Університет штату Каліфорнія в Лонг-Біч (Long Beach State College), де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака.

Істинною пристрастю Річарда завжди були літаки: армійську службу він проходив в резерві військово-морського флоту. У 1956-59 рр. працював пілотом у Військово-Повітряних Силах США. У 1960-х він очолював Асоціацію старовинних літаків (Antique Airplane Association), а також працював пілотом-каскадером, авіаінструктором, гастролером (barnstormer) на Середньому Заході, де він продавав прогулянкові польоти на біплані по три долари з людини.

У цей час Річард Бах також працював незалежним письменником, продаючи свої статті журналам. Більшість книг Річарда Баха певним чином пов’язані з польотом, починаючи з ранніх оповідань, в яких йде мова про літаки, зокрема його перша книга «Чужий на Землі»(1963), закінчуючи пізнішими творами, в яких письменник використовує політ як філософську метафору.

Всесвітньо відомим Річард Бах став після публікації філософської притчі «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» у 1970 році. На зйомках фільму «Livingston Seagull» (1973) Бах познайомився з своєю майбутньою дружиною, акторкою і в 1981 році вони одружились. З того часу Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки».

31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого знаходився особисто письменник, потрапив у авіакатастрофу. Під час посадки він зачепив лінію електропередач.

Річард Бах був госпіталізований на 4 місяці, за останніми повідомленнями знаходився у тяжкому, але стабільному стані.

Повідомив, що досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон». За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на цей час твір «Travels with Puff», який 19 березня 2013 року вийшов друком. Саме на літаку з назвою «Puff», письменник і потрапив в аварію.

Задум написати твір про чайку, яка хоче досягти досконалості в польоті, за словами Річарда Баха, прийшов до нього в 1959 році. Одного разу, прогулюючись, він почув загадковий голос, який мовив: "Чайка Джонатан Лівінгстон", і після цього в письменника з'явилося видіння про твір. Утілити це видіння в слова йому вдалося лише через багато років. Після гучної слави повісті Річард Бах дотримувався версії містичної появи у нього і задуму, і самого твору. Усім журналістам і читачам, які просили пояснити, що він мав на увазі, коли писав "Чайку Джонатан Лівінгстон", письменник відповідав, що, на відміну від інших творів, він не автор, а лише посередник у появі повісті-притчі.

Ім'я Джонатан Лівінгстон належить цілком реальній людині, якою Річард Бах захоплювався, – видатному американському льотчику Джонатану Лівінґстону 1920-30-х років. Цей блискучий пілот з 1928 по 1933 рік виборов 79 перших, 49 других і 15 третіх місць в авіаційних змаганнях і став легендою американської авіації. Його неймовірні досягнення і прагнення досконалості польоту, поза сумнівом, стали одним із джерел натхнення для Річарда Баха. Чайка Джонатан Лівінгстон, який тренується, щоб подолати свої природні межі, більше подібний на пілота норовливого літака, ніж на птаха.

Видатний американський льотчик Джонатан Лівінґстон

Теорія літератури

Притча - це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. Притча - твір з моральною постановою, що міс­тить узагальнений життєвий досвід і покликана допомогти кожному, незалежно од віку, засвоїти певні принципи пове­дінки, дати ключ до сприйняття книжної мудрості.) В притчі на характери героїв звертається мало уваги, вони є часто неконкретними, можна сказати, навіть абстрактними, повністю залежать од наперед заданої думки.

Алегорія (грецьк. allegoria, від alios — інший і agoreuo — говорю — інакомовлення) — спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.

Основна ідея цього твору полягає в тому, що кожна людина може розвиватися, бути кращою версією себе і досягати своїх мрій.

Тема – розповідь про молоду чайку, яка навчилася літати та присвячує себе самовдосконаленню.

Основний конфлікт – конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан).

Жанр твору – повість-притча

Проблеми. Любов, свобода, життєве призначення людини, взаємини батьків і дітей, протистояння повсякденності й прагнення до високої мети, небажання розвиватися, жага знань.

Головний герой, чайка Джонатан Лівінгстон, не задовольняється тим, що йому дає життя. Він хоче дізнатися більше про світ, розкрити свій потенціал, стати кращим польотним майстром, і не боїться ризикувати і виходити за межі звичайного.

Композиція повісті-притчі

3 частини, 3 ступені вдосконалення Джонатана.

1 - усвідомлення ідеї свободи;

2 - досягнення досконалості;

3 - прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили ідею Великої Чайки – всеосяжну ідею свободи.

Експозиція. Знайомство з чайкою ні ім'я Джонатан Лівінгстон, який був незвичайним птахом, бо хотів більше дізнатися про політ, який був для нього важливішим за їжу. Джонатан кілька днів намагався поводитись, як інші чайки, але не зміг. Згодом знову пообіцяв самому собі, що буде звичайною чайкою. Та якось він опанував швидкість 214 миль за годину і став першою чайкою на землі, що опанувала фігурні польоти. Він вивчив мертву петлю, повільну бочку, подвійний переворот через крило, обернений штопор, зворотний імельман, віраж.

Зав'язка. Зграя зібралася на Велику Раду і засудила Джонатана до самотнього життя на Далеких Скелях.

Розвиток дії. До Джонатана прилетіли дві чайки, які володіли таким же мистецтвом польоту, як і він. Чайки забрали його, і Джонатан покинув Землю. У нього з'явився вчитель Салліван. Зі старійшиною Чіангом Джонатан веде мудрі бесіди. Настав день, коли Джонатан осягнув усе, про що говорив Чіанг. Джонатан вчиться літати і в минуле, і в майбутнє. Він стає вчителем, але часто думає про Землю, з якої прилетів колись.

Якось він з'явився перед Флетчером Ліндом – молодою чайкою, яка натерпілася знущань од Зграї через свої вправляння у польотах. Джонатан стає учителем Флетчера і ще шістьох учнів. Птахи-вигнанці повертаються до Зграї, але Старійшина наказав чайкам не зважати на прибулих, бо чайка, що Вигнанцем також. Через місяць одна чайка із Зграї переступила межу і попросила дозволу навчатися у Джонатана. Так Теренс Ловелл став восьмим учнем чайки Джонатана.

Кульмінація. Флетчер на швидкості понад двісті миль врізався у гранітну скелю. Зграя вражена, бо вважає, що Флетчера оживив Джонатан. Чотири тисячі чайок, налякані тим, що побачили, закричали: "ДИЯВОЛ!" і кинулися вперед, палаючи жагою вбивства. Але за мить Джонатан і Флетчер уже були за пів милі звідти.

Джонатан пропонує Флетчеру перейти на новий рівень, або залишитися зі Зграєю. Флетчер вибирає Зграю, бо хоче вчити своїх учнів.

Розв'язка. Джонатан навчає Флетчера, як полюбити кожну чайку, а потім тіло Джонатана розтануло у повітрі. Флетчер зустрівся з групою учнів-новачків, які з нетерпінням чекали першого уроку.

Прочитати твір: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1738

Філософська метафора людського буття. Алегоричні образи.

Автор використовує чайку як символ людини, яка прагне до самовдосконалення та розвитку. У книзі описується шлях Джонатана до досягнення своєї мети, він зустрічається з іншими чайками, які допомагають йому розкрити свій потенціал, переступити межі свого буття і зрозуміти, що немає меж для того, хто мріє і вірить у себе.

Таким чином, "Чайка Джонатан Лівінгстон" стала не просто повість про чайку, але й метафорою для людського буття. Річард Бах закликає нас вірити у себе, бути відкритими до нових знань і досвіду, бути готовими ризикувати та діяти на користь своїх мрій і бажань.

Ми зрозуміємо, що книга Річарда Баха "Чайка Джонатан Лівінгстон" - це не просто пригодницька історія про польоти чайки, а мудра філософська метафора, що розширює межі нашого сприйняття світу і дає нам можливість побачити, що ми здатні на більше, ніж ми думаємо. Ця книга надихає нас на саморозвиток, розвиток своїх талантів і навичок, а також на досягнення мети та відчуття щастя і задоволення від життя.

Алегоричні образи

• Зграя чайок із непереборною жадобою їжі – це наше повсякденне життя.

• Джонатан - людина, яка прагне знань, досконалості.

• Політ Джонатана Лівінгстона – це свобода.

• Його прагнення вдосконалювати свій політ – це наші шляхи самовдосконалення і наше бажання вирватись із дріб’язкової суєти , пізнати сенс життя й осмислити свій статус у світі.

• Крила – символ свободи, волі, духовності.

• Савел і Чанг (вчительські фігури) - Мудрість, вищі духовні наставники, які допомагають розкрити потенціал особистості.

Запитання для самоконтролю (короткі відповіді напиши нижче)

1. 1.Що було головне для більшості чайок?

2. 2.Що Джонатан Лівінгстон любив робити найбільше?

3. 3.Що означало для чайки - зупинитися в повітрі?

4. 4.Про що хотів знати Джонатан все?

5. 5.Чим порадив займатися Джонатану батько?

6. 6.Як потрібно тримати крила на великій швидкості?

7. 7. Після якої події Джонатан вирішив бути звичайною чайкою?

8. 8. Що потрібно мати, за думкою Джонатана, щоб контролювати політ?

9. 9. Що зміг опанувати Джонатан?

10. 10. Як повелася Зграя з Джонатаном?

11. 11. Про що сумував Джонатан у самотності?

12. 12. “Ми прилетіли, щоб забрати тебе у височінь, щоб забрати тебе додому ” Хто сказав ці слова Джонатану?

Рефлексія

Який урок особисто для себе ви винесли з історії про Джонатана Лівінґстона?

Пам'ятайте: єдиних обмежень не існує, окрім тих, які ми створюємо у власній свідомості. Навчайтеся «літати» вище буденності.