Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Тривожність як супутник сучасності: як знизити рівень фонового страху та повертатися в стан стабільності
»
Взяти участь Всі події
Урок:

Ревматична хвороба. Медсестринський процес.

16.11.2026
0 0
IV курс, Дорослі

5

0

9

0

0

0

Вміст уроку:
1
2
3
4
5

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Ревматичні та системні хвороби сполучної тканини. МСП при ревматичній хворобі.

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА

Виявлення дійсних проблем пацієнта. Обстеження пацієнта з ревматичною хворобою. Здійснення медичною сестрою мотивованого догляду та опіки над пацієнтом з ураженням суглобів (накладання зігрівального компресу, надання зручного положення суглобам). Навчання пацієнта та його оточення само- та взаємодогляду. Основні принципи лікування. Профілактика: первинна, вторинна.

Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, професійної безпеки. Заходи безпеки під час роботи з електроприладами, апаратами, що працюють під тиском, балонами з газом.

Практичні навички:

  • медсестринська діагностика;

  • взяття крові на біохімічне дослідження;

  • взяття крові на ревмопроби, ревматоїдний фактор;

  • здійснення спостереження і догляду за пацієнтами;

  • виконання всіх видів ін’єкцій;

  • постановка зігрівального компресу;

  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, протиепідемічного режиму, професійної безпеки. Заходи безпеки при роботі з електроприладами, апаратами, що працюють під тиском, балонами з газом;

2

Ревматизм (ревматична хвороба, гостра ревматична гарячка, хвороба Сокольського-Буйо) —інфекційно-алергійне захворювання, характеризується системними запаленнями сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі і рецидивним перебігом.

Розвивається як ускладнення гострої інфекції носоглотки , спричиненої В-гемолітичнимстрептококом групи А , у схильних до неї осіб.

Етіологія. У виникненні ревматизму провідна роль належить (В-гемолітичному стрептококу групи А .

Підтвердженням стрептококової етіології хвороби є те , що гостра ревматична гарячка впершевиникає через 2—3 тиж . після перенесеної стрептококової інфекції (ангіни або фарингіту).

Окрім того гострі респіраторні захворювання стрептококової природи зумовлюють

загострення ревматизму, що підтверджено результатами епідеміологічних, клінічних,мікробіологічних й імунологічних досліджень. А ще причиною ревматизму є переохолодження,молодий вік, спадковість. Чинниками ризику розвитку ревматизму є ревматизм у батьків, жіночастать , часті стрептококові інфекції.

Патоморфологічно для ревматизму характерна системна дезорганізація сполучної тканини:

1) мукоїдне набрякання;

2) фібриноїдне набрякання;

3) гранульоматозні зміни ;

4) склерозування.

Мукоїдне і фібриноїдне набрякання є проявом реакції антиген-антитіло (гіпер-чутливість швидкого типу) і фактично визначає клініко-лабораторну активність. У перших двох стадіях (особливо на першій) різко виражений неспецифічний ексудативний компонент, який зумовлює тяжкість і яскравість проявів ревматизму (міокардит, полісерозити, хорея ). Він сильніше виражений у дитячому віці. Ашофа-Талалаєва гранульоми виявляються в інтерстиції міокарда, ендокарда, перикарда, периартикулярно — під синовієм. Вони специфічні й утворюються в результаті клітинної імунної реакції сповільненого типу. В подальшому виникають рубцеві зміни (склерозування ). Мукоїдне набрякання - зворотний процес, фібриноїдне — достовірність зворотного розвитку менша . При ПІ і IV стадіях зворотний процес не настає .

У розвитку ревматичного процесу виділяють 3 періоди.

Перший періодревматизму (від 1 до 3 тижнів) характеризується звичайно безсимптомним перебігом або легким нездужанням, артралгіями. Можуть спостерігатися кровотечі носові , блідість шкірних покривів , субферильна температура тіла, збільшення ШОЕ , титрів стрептококових антитіл ( АЛС - О , АСТ , АСК ), зміни ЕКГ. Це стан кваліфікується як передхвороба, або доклінічна стадія хвороби. У цей період відбувається імунологічна перебудова організму після перенесеної стрептококової інфекції. При виявленні захворювання на даній стадіївельми активні лікувально - діагностичні заходи могли б , очевидно, запобігти його подальший р о з в и т о к.

Другий період реєматизму характеризується проявом хвороби у вигляді кардиту, поліартриту або артралгій, або ураження інших органів і систем , змінами лабораторних біохімічних та імунологічних показників. Своєчасно встановлений діагноз у перші 7 днів від початку хвороби і відповідне лікування можуть привести до повного одужання.

Третій період - це період різноманітних клінічних проявів поворотного ревматизму з латентним і безперервно рецидивуючим перебігом захворювання. При першій атаці ревматизму, гострому його перебігу з залученням в процес суглобів хворий може вказати не тільки день, а й годину захворювання. У таких випадках захворювання починається з підйому температури ( 38° -40 °) , ознобу і різких болів в суглобах. В результаті поліартриту хворий може бути знерухомлений. Внаслідок ураження серця зʼявляється задишка. Подібна клінічна картина спостерігається частіше у дітей. При малосимптомном перебігу ревматичного процесу спостерігається невизначена клінічна симптоматика : слабкість, зниження фізичної активності, помірна задишка після перевантаження, субфебрильна або нормальна температура , підвищена збудливість , дратівливість , порушення сну . Латентний перебіг притаманне переважно поворотного ревматизму і рідше зустрічається при первинному ревмокардіческом процесі .

Ураження серця при ревматизмі є провідним синдромом. Ревматизм без виражених серцевих змінзустрічається рідко. Ревматичний процес може вражати ендокард, міокард і перикард , аленайбільш часто розвивається за типом ендоміокардіта

Клінічна картина гострої ревматичної гарячки дуже різноманітна, залежить від локалізації змін у сполучній тканині і гостроти ревматичного процесу.

Гостра ревматична гарячка, що виникла вперше, у 85% випадків уражає осіб віком до 16 років, а особи віком понад 40 років майже не хворіють.

Гостра ревматична гарячка розвивається переважно після перенесеної стрептококової інфекції. У перші 2—3 тиж . перебіг хвороби латентний : хворих турбує загальна слабість , підвищена пітливість, субфебрильна температура тіла, можливі артралгії (біль у суглобах без обʼєктивних ознак їх запалення). Через 2 - 3 тиж . настає період розгорнених клінічних проявів, що відображені в робочій класифікації гострої ревматичної гарячки, прийнятої на ІІІ Національному

конгресі ревматологів України (2001), яку застосовують у практичній охороні здоровʼя.

3

Ревматичний дифузний міокардит ураження міокарда, яке проявляється такими

ознаками:

.прискорене серцебиття;

• перебої у роботі серця ;

* тупий ниючий біль у ділянці серця;

* задишка і кашель під час фізичного навантаження;

* у тяжких випадках можливі напади серцевої астми і набряку легенів.

Обʼєктивно:

• загальний стан тяжкий;

* положення ортопное (напівсидяче з опущеними ногами);

* пульс частий, може бути аритмічним;

* межі серця розширені, більше ліворуч;

тони серця ослаблені, аритмічні, може вислуховуватися ритм галопу або неінтенсивний систолічнийшум над верхівкою серця;

* аускультативно над легенями дихання везикулярне ослаблене, в нижніх відділах —незвучні вологі хрипи (ознаки застою в малому колі кровообігу);

у тяжких випадках — гепатомегалія (збільшення печінки), асцит (наявність вільної рідинив черевній порожнині) та набряки нижніх кінцівок. Усе це є ознаками застою у великому колі кровообігу.

Ревматичний вогнищевий міокардит перебігає значно легше . Пацієнти скаржаться нанеінтенсивний біль у ділянці серця та відчуття перебоїв у його роботі. Загальний стан задовільний. Межі серця незмінені. Під час аускультації тони серця ослаблені, ніжний систолічний шум над верхівкою. З боку інших органів і систем змін немає. Ознак недостатності кровообігу також немає.

Ревматичний ендокардит часто поєднується з міокардитом. Тому використовують термін«ревмокардит» (ураження ендокарда і міокарда). Про наявність ендокардиту свідчать:

.тривале виражене підвищення температури тіла;

* постійний грубий систолічний шум над верхівкою серця ;

* діастолічний шум над верхівкою та аортою, що свідчить про формування вади серця.

Ревматичний перикардит розвивається при тяжкому перебігу ревматичного процесу на тліендокардиту і міокардиту (панкардит). Виокремлюють перикардит сухий та ексудативний.

Ознаки сухого перикардиту:

* скарги на постійний тупий біль у ділянці серця;

* під час аускультації серця — шум тертя перикарда.

О з н а к и е к с у д а т и в н о г о п е р и к а р д и т у :

. п о с и л е н н я задишки;

* ціаноз шкіри та слизових оболонок;

.р о з ш и р е н н я меж серця;

. аускультативно: зникає шум тертя перикарда, тони серця різко ослаблені;

. збільшення печінки;

* на рентгенограмі серце збільшене, має форму трикутника.

Поворотний ревмокардит виникає на тлі сформованої вади серця, характеризується симптомамипервинного ендоміокардиту. Перебіг часто затяжний, ускладнюється фібриляцією передсердь і недостатністю кровообігу.

Ревматичний поліартрит — ураження суглобів при ревматизмі, яке розвивається у 70 % пацієнтів. Для ревматичного артриту характерні:

• гострий біль у великих суглобах кінцівок летючого характеру;

* почервоніння, набряк і підвищення температури шкіри в ділянці уражених суглобів;

* рухи в уражених суглобах різко обмежені через біль;

• ураження суглобів симетричне;

* найчастіше уражаються колінні , гомілково-надпʼяткові, плечові , ліктьові , променево-запʼясткові суглоби ; рідше — кульшові та дрібні суглоби верхніх кінцівок і стоп ; висока температура тіла (38-39 °С );

* загальна слабість, підвищена пітливість.

Ревматична хорея (мала хорея, хорея Сиденгама) уражує 12—17 % хворих наревматизм, переважнодівчаток (віком до 15 років). Для хореї характерні 5 основних симптомів:

* гіперкінези (посмикування мʼязів кінцівок і мімічних мʼязів );

* мʼязова дистонія;

* порушення статики і координації;

* судинна дистонія;

* порушення психіки.

Проявами ураження шкіри при ревматизмі є кільцеподібна еритема і підшкірні ревматичні вузлики. Кільцеподібна еритема виникає у 7—10 % хворих на ревматизм у вигляді неяскравих кілець, які не виступають над поверхнею шкіри, неболючі під час пальпації, не сверблять, при натисканні зникають. Локалізуються переважно на тулубі, животі, внутрішніх

поверхнях плечей і стегон.

Підшкірні ревматичні вузлики виникають рідко — у 1 % хворих на ревматизм. Це округлі, щільні, малорухомі і неболючі утворення діаметром від кількох міліметрів до 1—2 см .

Локалізуються найчастіше в місцях прикріплення сухожилків, на розгинальних поверхнях суглобів. Через 1 - 2 місяць самостійно зникають.

Ураження інших органів і систем при ревматизмі буває дуже рідко. Однак може розвиватисяревматичний полісерозит (плеврит, перикардит, перитоніт), гепатит (ураження печінки), нефрит (ураження нирок), іридоцикліт і кератит (ураження очей ), тиродит (ураження щитоподібної залози).

Основні діагностичні критерії ревматизму (за визначеннями Американської Кардіологічної Асоціації, 1992):

Великі критерії ревматизму:

1. Ревмокардит.

2. Поліартрит.

3.Єндокардит.

4. Кільцеподібна еритема.

5. Підшкірні вузлики.

Малі критерії ревматизму:

1. Артралгія ( при відсутності ознак поліартриту ).

2. Гарячка.

3. Збільшення ШОЕ або позитивний С-реактивний протеїн.

4. Подовження інтервалу Р -Q

Ознаки перенесеної стрептококової інфекції

1. Ріст гемолітичного стрептокока групи А , що його виявляють під час бактеріологічногодослідження матеріалу із зіва .

2. Наростання титру антистрептококових антитіл (титр АСЛ-О) понад 250 ОД.

Діагноз ревматизму підтверджується за наявності двох великих критеріїв, одного малого та ознакперенесеної стрептококової інфекції або одного великого і двох малих критеріїв і ознак перенесеноїстрептококової інфекції.

Ускладнення ревматизму розвиваються внаслідок нелікованої гострої ревматичної гарячки або за відсутності вторинної профілактики. Найчастіше спостерігають ураження клапанів серцязформуванням вади , порушенням ритму та провідності, тромбоемболії, недостатність кровообігу.

Перебіг ревматизму

* гострий — клінічна картина гострої ревматичної гарячки триває до 2 міс .;

* підгострий — до 4 міс .;

* затяжний — до 1 року;

* безперервно-рецидивний — понад 1 рік ;

* латентний — перебіг безсимптомний.

4

Додаткові методи дослідження і роль м.с у їх проведенні

У період загострення ревматизму під час дослідження крові виявляють лейкоцитоз, збільшену ШОЕ, диспротеїнемію (зниження альбумінів і підвищення глобулінів, особливо за рахунок а – іу-глобулінів), фібриноген, С-реактивний протеїн, підвищуються титри антистрептолізину-О,антистрептокінази, антистрептогіалуронідази. На ЕКГ знижений вольтаж зубців, можуть бути

порушення ритму та провідності, зниження сегменту ST, зміни зубця Т .

Лікування. Хворих на ревматизм активної фази лікують у стаціонарі з дотриманням постільногорежиму.

Рекомендують лікувальне харчування: призначають дієту Nº 10 за Певзнером ; обмежуютьспоживання солі, вуглеводів, збільшують кількість білка (не менше 1 г на 1 кг маси тіла ), фруктів,овочів, які містять аскорбінову кислоту і калій. На період лікування вилучити з харчового раціону

гострі та копчені страви, повністю припинити куріння та вживання алкоголю.

Emiompony терапію проводять антибіотиками пеніцилінового ряду. Основним препаратом був і залишається бензилпеніцилін, який уводять внутрішньомʼязово по 1 млн . ОД через кожні 4годпротягом 2 тиж . Можна також застосовувати інші препарати цього ряду (ампіцилін, а у г м е н т и н.

При алергії на пеніциліни призначають макроліди (еритроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин, азитроміцин) або цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон).

Запальний процес усувають застосуванням НПЗП. Серед них найефективнішими та найбільш б е з п е ч н и м и є :

- целекоксиб — по 200 мг 2 рази на добу,

- мелоксикам — по 7,5 мг на добу,

- німесулід — по 100 мг на добу,

- ібупрофен — по 400 мг 3 рази на добу,

ー диклофенак натрію (вольтарен, наклофен, ортофен, диклоберл) — по 50-100 мг 2 рази на

добу.

У разі безперервно-рецидивного перебігу й розвитку тяжкого панкардиту призначають:

а м і н о х і н о л і н о в і препарати (делагіл, плаквеніл) і глюкокортикоїди (преднізолон,

метилпреднізолон).

Для поліпшення метаболічних процесів у міокарді застосовують метаболічну терапію:

триметазидин (предуктал, тридуктан) усередину, тіатріазолін внутрішньомʼязово, АТФ-лонг —по 20 мг 2 рази на добу, рибоксин — по 400 мг 3 рази на добу.

Симптоматичну терапію призначають при розвитку серцевої недостатності. Застосовуютьдіуретики(верошпірон — по 50—100 мг на добу), інгібітори АПФ (еналаприл, раміприл, лізиноприл, периндоприл) та ін .

Диспансеризація. Хворий на ревматизм має перебувати на диспансерному обліку в ревматолога. Йому слід проходити обстеження (загальний аналіз крові, ревмопроби, ЕКГ ) і профілактичнемедикаментозне лікування двічі на рік.

Профілактика ревматизму. Розрізняють наступні види профілактики ревматизму: первиннапрофілактика - спрямована на запобігання виникнення ревматизму в осіб , які відносяться до груп ризику та включає загартування організму, своєчасне лікування при хронічних вогнищах інфекції, поліпшення побутових умов ;

вторинна профілактика - спрямована на зниження активності ревматичного процесу, запобіганняформування або прогресування вади серця, рецидивам захворювання у осіб, які вже перенеслиревматичну гарячку. З цією метою пацієнтам вводять біцилін-5 (ретарпен 2,4 млн . ОД .) (1,5 млн . ОД ) або екстенцилін (2,4 млн . ОД ) внутрішньомʼязово 1 раз на 3-4 тижні до 18-річноговіку, а у випадку ураження серця - до 25-річного віку і не менше ніж 5 років від останнього

5

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А. Скарги пацієнта (у типових випадках перша атака ревматизму виникає через 1-2 тиж. після перенесеної ангіни, фарингіту, синуситу тощо):

Провідним синдромом при ревматизмі є ураження серця. Ревматичний процес може уражати ендокард, міокард і перикард (це називається ревматичним панкардитом), але найчастіше він розвивається за типом ендоміокардиту.

Розрізняють первинний ревмокардит, який відображає початкові прояви ревматизму, і зворотний, що виникає в разі рецидивів ревматичного процесу, частіше на тлі ураження клапанного апарату серця:

- біль в ділянці серця;

- серцебиття;

- задишка,

- біль в правому підребер’ї.

При гострому суглобному ревматизмі: (уражаються великі суглоби):

- спостерігається сильний біль, який може спричинити нерухомість;

- біль мігруючий («летючого» характера);

- пітливість;

- шкіра над ними гіперемійована, гаряча на дотик;

- рухи в суглобах різко болісні, обмежені.

Одночасно з ураженням серця розвивається ураження великих кровоносних судин - ревматичний васкуліт.

До ревматичних уражень шкіри належать:

- кільцеподібна або вузлова еритема (блідо-рожево-червоні або синюшно-сірі плями, переважно на шкірі внутрішніх поверхонь рук, ніг, шиї, тулуба – при натисканні на уражену ділянку шкіри плями зникають, потім з`вляються знову, не сверблять, не болять);

- ревматичні вузлики (1-2 см у діаметрі, щільні, неболісні, розташовані п/ш в місцях ураження суглобів, на передпліччях, гомілках) – вони зустрічаються рідко;

- точкові крововиливи тощо.

На фоні ревматизму може виникнути - ревматична пневмонія, плеврит симптоми яких нагадують звичайну пневмонію, плеврит).

При ревматизмі уражаються м`язи, що проявляються:

- сильним болем;

- гіпотонією.

Ураження нирок у пацієнтів ревматизмом спостерігається до 50 % випадків.

Органи травлення при ревматизмі уражаються не часто: у 5-7 % пацієнтів спостерігається гепатит, порушується функція підшлункової залози (симптоми яких нагадують звичайні стмптоми гепатиту, панкркатиту).

Ураження нервової системи при ревматизмі часто виявляється хореєю (діти хворіють переважно, особливо у дівчаток), характеризується: вимушеними химерними рухами тулуба, кінцівок, мімічної мускулатури, психоемоційною лабільністю. Виявляється при рецидивних формах.

Б. Анамнестичні дані:

- стать Ж:Ч = 3:1, перважно діти і особи молодого віку 7-15 років; - початкова інфекція протягом кількох днів.

В. Об’єктивні методи обстеження:

  • ураження серця при ревматизмі:

- шкіра бліда;

- вени шиї набряклі;

- задишка;

- в тяжких випадках: набряки;

- пульс - частий, слабкого наповнення;

- АТ - в нормі або незначне зниження.

https://idoctor.kz/storage/images/optimized/05c6f25e5046a4251c7f694097a70626_800xauto-q-85.jpghttps://idoctor.kz/storage/images/optimized/dc2419f5b4a31e9494f2dbccc179227c_800xauto-q-85.jpg

  • при гострому суглобному ревматизмі:

- ураження симетричні;

- суглоби опухають;

- шкіра над ними гіперемійована, гаряча на дотик;

- рухи в суглобах різко болісні, обмежені.

- температура тіла - 37-38°С; ≡ Ревматизм • лікування ревматизму у Києві - ціна лікування ревматизму суглобів у клініці Актив Центр

  • уражень шкіри:

  • кільцеподібна або вузлова еритема (блідо-рожево-червоні або синюшно-сірі плями, переважно на шкірі внутрішніх поверхонь рук, ніг, шиї, тулуба – при натисканні на уражену ділянку шкіри плями зникають, потім з`вляються знову, не сверблять, не болять);

- ревматичні вузлики (1-2 см у діаметрі, щільні, неболісні, розташовані п/ш в місцях ураження суглобів, на передпліччях, гомілках);

https://isdmci.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/1606150975_Revmatizm-chto-eto-prichiny-priznaki-simptomy-lechenie-i-diagnostika_3.jpg

  • симптоматика ураження легень, нирок, травного каналу, нервової та сечовидільної систем.

Аналіз крові:

- прискорення ШОЕ; - лейкоцитоз; - позитивний «С»- реактивний білок; - диспротеїнемія (зниження вмісту альбуміну в сироватці крові і підвищення глобулінів);

- підвищення рівня сироваткових мукопротеїдів і глюкопротеїдів (збільшення показників дифеніламінованої проби, сіалової кислоти, серомукоїду).

Інструментальні методи дослідження:

  • електрокардіографія: порушення серцевого ритму, зниження амплітуди зубців. У разі сформованої вади серця – зміни, що відповідають ураженню клапанів серця;

  • фонокардіографія: ослаблення І тону, поява ІІІ тону, систолічний шум над верхівкою серця. Під час формування вади серця – відповідні зміни;

  • R-графія при ревмокардиті важкого ступеня – дилатація лівого шлуночка, при формуванні вади серця – відповідна рентгенологічна картина.

ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:

Наявні проблеми:

- болі і неприємні відчуття в ділянці серця;

- гострий біль в ділянці великих суглобів;

- обмеження рухомості суглобів;

- задишка;

- загальна слабість.

Потенційні проблеми:

- можливість формування вад серця; - можливість виникнення нової ревматичної атаки тощо.

Складемо медсестринський діагноз: - болі і неприємні відчуття в ділянці серця; - гострий біль в ділянці великих суглобів, обмеження рухомості суглобів; - задишка; - загальна слабість, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними тощо.

ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження.

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- та взаємодопомоги.

ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду:

  • підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, визначення білкового обміну, ферменгін, ІДК;

  • підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС;

  • підготовка пацієнта та взяття мазка з ротоглотки для визначення флори та її чутливості до АБ;

  • підготовка пацієнта до ЕКГ, ФКГ, Доплер - ЕхоКГ;

  • підготовка пацієнта до R- графії органів грудної клітки, УЗД серця;

  • створення зручних умов для пацієнта. Режим залежить від активності процесу та ступеня СН;

  • постійний контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта: вимірювання t° тіла, AT, визначення Р, підрахунок числа ЧДР;

  • допомога пацієнту в дотриманні особистої гігієни;

  • допомога пацієнту в дотриманні дієти: стіл № 10 за Певзнером (на період лікування вилучають з харчового раціону гострі, копчені страви, обмежити вживання кухонної солі (до 4 - 5 г/добу), повністю припинити куріння та вживання алкоголю. Слід звернути увагу на достатню кількість білка в добовому раціоні – не менше 1 г на 1 кг маси тіла пацієнта та вітамінів.

Потрібно споживати багато овочів.

  • при болях в серці - заспокоїти пацієнта, дача ліків, призначених лікарем;

  • при болях в суглобах - зручна м'яка постіль, підкладання подушки, постановка зігрівальних компресів;

  • при задишці - доступ свіжого повітря, звільнення від стискаючого одягу, фізичний спокій. Допомога пацієнтові в пересуванні;

- виконання лікарських призначень:

- консервативне лікування:

  • медикаментозне:

- АБ: спіраміцин, ампіцилін, бензилпеніцилін, оксацилін, еритроміцин, кларитро-міции, цефалоридин, цефазолін, цефтріаксон, цефалотин;

- НПЗП: рофекоксиб, целекоксиб, індометацин, натрія диклофенак (вольтарен, ортофен, диклобрю), ібупрофен (бруфен, ібупрон, мотрин), кетопрофен (профенід, орудис), бутадіон, мелоксикам, німесулід;

- ГКС: преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон, тріамцинолона ацетонід;

- імуносупресанти: амінохінолінові препарати: гідроксихлорохін, хлорохіна фосфат;

- метаболічні препарати: АТФ-лонг, кобамамід, інозин, фосфаден, натрія едено-зантрифосфат, калія оротат, піридоксальфосфат, ліпоєва кислота, кокарбоксилаза;

- вторинна профілактика PJI - бацилін 5;

- антигістамінні препарати: лоратадин, клемастин, астемізол;

- вітаміни: Р, С, В та інш.;

- симптоматичні препарати: периферійні вазодилататори, сечогінні, серцеві глікозиди, антиарітмічні тощо;

  • фізіопроцедури - призначають після гострого періоду: УФ опромінення тощо; ЛФК, направлена на тренування ССС;

  • санаторно - курортне лікування;

  • оперативне: при розвитку вад серця - комісуротомія, протезування клапанів;

  • санація осередків інфекції;

  • вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта;

  • бесіда з оточенням пацієнта про надання психологічної підтримки пацієнтові, активізацію внутрішніх сил на одужання;

  • навчання оточуючих догляду за пацієнтом, забезпечення повного осблуговування пацієнта при необхідності.

Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання

1. Поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.

2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень.

Прогноз

Прогноз ревматизму залежить від перебігу патологічного процесу і ступення втягнення в процес тих чи інших органів і систем. Шкірні та суглобні форми ревматизму мають, як правили, сприятливий перебіг.

Мала хорея зникає до 18 - 20-річного віку. Прогноз при ревматизмі визначається насамперед станом серця (наявність і тяжкість вади, вираженість кардіосклерозу і розладів кровообігу).

Важливе значення мають терміни початку лікування активного ревматизму тощо.

Профілактика:

Первинна: (мета – запобігти першій атаці ревматизму):

- загартовування;

- уникати переохолодження;

- підвищення життєвого рівня;

- раннє та ефективне лікування ангін та інших гострих стрептококових

захворювань верхніх дихальних шляхів;

- уникнення інтенсивних фізичних та емоційних перевантажень;

- проходження профілактичних медичних оглядів тощо.

Вторинна: (мета – уникнення повторних атак ревматизму):

- диспансерне спостереження після перенесеної ревматичної атаки;

- біцилін - 5 (1,5 мли ОД 1 раз в місяць в/м протягом 5 років);

- в/м введення ретарпену – по 2 млн. ОД 1 раз на 3 тиж упродовж як мінімум 5 років після першої атаки, а за потреби й довше;

- в осінньо - весняний період протягом 2-3 тижнів протиревматичні засоби;

- поточна профілактика - 10-ти денна терапія пеніциліном при гострих ангінах, до і після тонзилектомії, екстракції зуба тощо. У разі не переносності пеніциліну його можна замінити еритроміцином - по 250 мг 4 рази на добу або сучасними макролітами - кларитроміцином, азитроміцином, рокситроміцином.

Рефлексія від 0 учнів

Сподобався:

0

Так: 0

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 0

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 0

Так: 0

Рекомендуємо

Урок біології для учнів 8 класу. Терморегуляція. Хвороби шкіри.

Урок біології для учнів 8 класу. Терморегуляція. Хвороби шкіри.

247

Аватар профіля Хмеляр Катерина Миколаївна
Біологія
8 клас

40 грн

ГВС Автоматизація виробничих процесів

ГВС Автоматизація виробничих процесів

367

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
ГВС
III—IV курси та дорослі

250 грн

Демографічні процеси. Міграції та колонізація

Демографічні процеси. Міграції та колонізація

272

Аватар профіля Кобернік Людмила Василівна
Історія: Україна і світ
7 клас

28 грн

Початок державотворчих процесів в Україні

Початок державотворчих процесів в Україні

602

Аватар профіля Пономарьова Наталія Вячеславівна
Історія України
11 клас

20 грн

ТМ 1 частина Класифікація технологічних процесів

ТМ 1 частина  Класифікація технологічних процесів

351

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
III курс

330 грн

ТМ частина 2 Класифікація технологічних процесів

ТМ  частина 2 Класифікація технологічних процесів

305

Аватар профіля Чемерис Олена Андріївна
III курс

330 грн

Схожі уроки

Відмінювання дієслів у азербайджанській мові

Відмінювання дієслів у азербайджанській мові

853

Аватар профіля Максименко Ольга Олександрівна
Різне
дорослі

Коматозні стани. Гостра ниркова та печінкова недостатність.

Коматозні стани. Гостра ниркова та печінкова недостатність.

9

Аватар профіля Тимофєєв Руслан Владиславович
Різне
IV курс та дорослі

Велика Британія в міжвоєнний період

Велика Британія в міжвоєнний період

0

Аватар профіля Нікітіна Віра Андріївна
Різне
10 клас

Царство тварин. Тихоходки – крихітні створіння із неймовірною витривалістю

Царство тварин. Тихоходки – крихітні створіння із неймовірною витривалістю

43

Аватар профіля Цогла Тетяна Іванівна
Різне
змішані

Царство тварин. Аксолотлі – не риби і не ящірки, а справжні саламандри

Царство тварин. Аксолотлі – не риби і не ящірки, а справжні саламандри

44

Аватар профіля Цогла Тетяна Іванівна
Різне
змішані

Об’єктний режим і режим редагування

Об’єктний режим і режим редагування

14

Аватар профіля Цируль Ганна Василівна
Різне
I курс
✖
↑