Вчитель. Крім світових, є релігії, що мають неабияке поширення в окремих країнах чи на суміжних територіях. Такі релігії називають національними. Серед найбільших індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, юдаїзм, даосизм, сікхізм та інші. Охарактеризуємо деякі з них.
Учень. Юдаїзм – єврейська віра. Кожна людина приймає Тору – Боже одкровення. Юдаїзм має 613 єврейських заповідей. За їхнє виконання Бог обіцяв євреям землю обітовану, країну Ізраїль. У разі невиконання євреями своїх зобов’язань, Бог пророкує їм низку історичних нещасть.
Учениця. Синтоїзм – релігія, що склалася в Японії в епоху первіснообщинного ладу.
Синтоїзм (від слова «синте», що означає «божественна путь») обслуговує основні релігійно – побутові обряди, насампеперед весільні, які завжди проходять у синтоїстських храмах. Синтоїсти поклоняються силам природи, її красі. Богів уособлюють тварини і рослини.
У X –XI ст., у синтоїзм ввійшли елементи китайської народної релігії та буддизму.
У середині XIX ст. уряд Японії проголосив синтоїзм державною релігією, якою вона була до 1946 року.
Учень. Індуїзм – дуже розповсюджена релігія в Пакистані, Бангладеш, Непалі, Шрі – Ланці. В індуїзмі вважаються священними багато гір, річок, тварин.
Священною літературою для індусів є Веди, епос «Махабхарата». Формою соціальної організації в індуїзмі є касти. Індус повинен померти, належачи до тієї касти, у якій був народжений, оскільки, порушивши свою дхарму, він піде у небуття.
Останнім часом соціальна база індуїзму почала звужуватися.
Учениця. Конфуціанство – етико – політичне вчення, що виникло в Китаї. Основи його були закладені в VI ст. до н. е. Конфуцієм.
У конфуціанстві присутня віра в божественну силу неба, шанування духів предків, але головне - це питання етики, моралі, моральності й управління державою. За Конфуцієм, небо втручається в громадське життя, підтримуючи одних, караючи інших. Гарна погода, рясні врожаї, мир і спокій на Землі показують, що небо задоволене земними порядками. І навпаки, посуха, повінь, голод, епідемії, бунти є вісниками «небесного гніву».