Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини Практична робота 10 Позначення на контурній карті географічних об’єктів Євразії. (продовження)

Перегляньте відеоматеріал.

На відміну від інших материків, основу Євразії становлять декілька давніх платформ, сполучених між собою різновіковими складчастими поясами. Давні платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Аравійська й Індостанська. Євразія займає не тільки всю Євразійську літосферну плиту, а й частини Індо-Австралійської та Африкано-Аравійської. Уздовж лінії їх зіткнення земна кора зім’ята у складки — там в альпійську епоху утворився Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. Уздовж східного узбережжя материка на стику з Тихоокеанською літосферною плитою простягнувся ще один пояс альпійської складчастості — Тихоокеанський.

Висновок 1. Тектонічна будова Євразії складна та відрізняється від інших материків.

У межах платформ сформувався рівнинний рельєф різної висоти. Величезні простори на сході Європи займає Східноєвропейська рівнина, яка сформувалася на однойменній платформі. Давнім азіатським платформам відповідають Середньосибірське плоскогір’я, Велика Китайська рівнина, плоскогір’я Декан, рівнини Аравійського півострова.

Великі простори материка належать до складчастих споруд палеозойського віку. У цей період 300-800 млн років тому утворилися Скандинавські та Уральські гори, хребти Алтаю, Саянів, Тянь-Шаню, Кунь-Луню. У наступні геологічні епохи вони руйнувалися, згладжувалися, їхні окремі ділянки знов підіймалися, утворюючи складчасто-брилові гори. Характерною ознакою Євразії є утворення гірських систем в областях кайнозойської складчастості. Через усю Євразію, від Піренейського півострова на заході до Великих Зондських островів на південному сході, простягнулися гірські споруди: Піренеї, Альпи, Апеннінські та Балканські гори, Карпати, Кримські гори, Кавказ, Памір, Гімалаї. Місцями гірські хребти розходяться і, чергуючись із плоскогір’ями, утворюють великі нагір’я — Малоазіатське, Іранське, Тибет. Ці гірські системи виникли кілька десятків мільйонів років тому на місці затопленого морем прогину між Євразією й Гондваною, утворивши Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс.

Другий складчастий пояс — Тихоокеанський — проходить уздовж ланцюга островів — Великих і Малих Зондських, Філіппінських, Японських, Курильських, Сахаліну, півострова Камчатка, а потім переходить на материк, захоплюючи його північно-східну окраїну. Острівні дуги сусідять із найглибшими океанськими жолобами: Маріанським, Філіппінським, Курило-Камчатським.

Висновок 2. Однією з причин, що обумовили різноманітність форм рельєфу материка, є особливості його складної будови земної кори. У межах давніх та молодих платформ сформувалися рівнини. Областям складчастості різного віку відповідають гори.

Значний вплив на рельєф Євразії справило давнє зледеніння. У Європі центр зледеніння був на Скандинавському півострові, в Азії — на півострові Таймир. Льодовики просувалися на південь уздовж Східноєвропейської рівнини й Західносибірської низовини, шліфуючи нерівності рельєфу й переміщаючи величезні маси гірських порід, що спричинило утворення своєрідних льодовикових форм рельєфу у вигляді валів, пагорбів, гряд і улоговин, які згодом заповнювалися водою, утворюючи озера.

Для великих просторів — на півночі Азії — характерна багаторічна мерзлота — шар мерзлої землі, який постійно зберігає температуру нижче 0 °С. В окремих місцях глибина такого шару досягає кількох сотень метрів. Із багаторічною мерзлотою пов’язане утворення бугрів із крижаними ядрами усередині й великих неглибоких улоговин, які утворилися в результаті просідання поверхневих шарів у місцях відтавання ділянок підземного льоду.

У внутрішніх пустельних районах материка «господарює» вітер. Його діяльність спричиняє утворення барханів і дюн у піщаних пустелях і вражаючих своїми неймовірними обрисами «еолових міст».

Ерозійна діяльність річок призводить до зрізаності рельєфу, утворення річкових долин, відкладення наносів на рівнинах.

Висновок 3. Сучасний вигляд поверхні материка — це результат тривалої взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів, які відбуваються на Землі. Великі форми рельєфу, створені внутрішніми силами, потрапляють під вплив вод, льодовиків, вітру, вивітрювання тощо.

Із виходами на поверхню магматичних і метаморфічних порід у виступах фундаменту платформ і в горах пов’язані найбільші родовища рудних корисних копалин. Багаті родовища залізних і марганцевих руд лежать у надрах Східноєвропейської рівнини, Уральських гір, Скандинавського півострова, Індостану. Уздовж усієї східної окраїни материка тягнеться пояс гірських систем, багатих на родовища олова й вольфраму. У породах докембрійського фундаменту давніх платформ є золото, срібло, платина.

В Євразії багато родовищ осадового походження. Тут зосереджена значна частина світових запасів паливних корисних копалин. Родовища нафти розташовані у зниженнях давнього фундаменту, у передгірних западинах, на окраїнах платформ, на шельфі морів. Найбільші запаси нафти містяться на Аравійському півострові, у районі Перської затоки, у Західному Сибіру, на Східноєвропейській рівнині, на шельфі Північного моря. Природний газ добувають на Східноєвропейській і Західносибірській рівнинах, Туранській низовині, із дна Північного моря.

Кам’яне вугілля залягає зазвичай у прогинах земної кори. Великі вугільні басейни розташовані в осадовому чохлі Східноєвропейської, Індостанської, Китайсько-Корейської й Південнокитайської платформ.

Винятково багата Євразія й на нерудні корисні копалини. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка зосереджені найбільші у світі родовища синіх сапфірів, червоних рубінів. У давньому фундаменті Середньосибірського плоскогір’я виявлена особлива порода — кімберліт, яка містить алмази.

Висновок 4. У розміщенні родовищ корисних копалин у Євразії простежуються такі самі закономірності, що й на інших материках.

За картою будови земної кори (див. форзац) визначте, у якій частині Євразії переважають молоді, а в якій - давні гори

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (продовження)

Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії Позначте на контурній карті гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська; плоскогір’я: Середньосибірське, Декан; нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма.

Домашня робота

1. Уявіть, що «машина часу» перенесла вас у далеке минуле Землі. Назвіть і покажіть на фізичній карті основні форми рельєфу Євразії, які б ви побачили близько 3,5 млрд років тому; 0,5 млрд; 50 млн років тому.

2. За картами атласу визначте спільні за віком форми рельєфу Євразії і Північної Америки.