РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ у міжвоєнний період

Добрий день!

Переходимо до спілкування за посиланням:

Працюємо за підручником

Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти /Павло Полянський. - К.: Грамота, 2018. - 256 с.

Опрацьовуємо параграф 11 підручника за планом:

1.Політика більшовиків після захоплення влади. "Воєнний комунізм".

2.Нова економічна політика (неп).

3.Утворення СРСР/СССР.

4.Боротьба за владу в комуністичній верхівці після смерті Володимира Леніна.

5.Спланована модернізація.

6.Особливостті комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

Основні питання уроку:

"Воєнний комунізм"

У сільському господарстві:

-уведення продрозкладки (вилучення "надлишків" продовольства у селян);

-створення комун, радгоспів;

-державна монополія на продаж та заготівлю хліба;

-утворення продовольчих загонів;

-колективна відповідальність.

У промисловості:

-націоналізація підприємств важкої промисловості, а також середніх та дрібних підприємств;

-уведення загальної трудової повинності;

-створення трудових армій;

-зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих.

У сфері торгівлі та фінансів:

-заборона приватної торгівлі, перехід до прямого товарообміну;

-карткова система забезпечення міського населення ;

-скасування плати за житло, комунальні послуги, транспорт.

Наслідки політики "воєнного комунізму":

-катастрофічне падіння виробництва;

-зростання цін;

-бюрократизація державного апарату;

-процвітання "чорного ринку" та спекуляції;

-інфляція;

-ігнорування економічних важелів регулювання та управління народним господарством;

-початок формування адміністративно-командної системи.

Нова економічнаполітика (НЕП)

У сільському господарстві:

-скасування продрозкладки, уведення фіксованого продподатку;

-дозвіл на оренду землі та використання найманої праці;

-розвиток різних форм кооперації;

-скасування колективної відповідальності (кожний селянин одноосібно сплачує податок).

У промисловості:

-продаж у приватну власність дрібних і частини середніх підприємств;

-дозвіл на оренду та найману працю;

-обєднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок;

-скасування загальної трудової повинності;

-перехід від зрівняльної до відрядної заробітної плати;

-дозвіл на створення концесій.

У сфері торгівлі та фінансів:

-поновлення вільної торгівлі;

-уведення державних податків, плати за комунальні послуги, транспорт;

-випуск конвертованого червінця, поступове вилучення старих грошових знаків.

Результати та наслідки нової економічної політики (НЕПу):

-зростання господарчої ініціативи, зацікавленості в результатах праці, що обумовило підвищення продуктивності праці;

-швидкі темпи відбудови народного господарства країни;

-зростання життєвого рівня населення;

-незмінність авторитарного характеру політичної системи (що привело до скасування НЕПу).

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В СРСР

Грудень 1925 року - проголошення ХІV з'їздом ВКП(б) курсу на індустріалізацію.

Мета: ліквідація техніко-економічної відсталості; розвиток нових галузей промисловості; досягнення техніко-економічної незалежності; підведення технічної бази під відстале сільське господарство; укріплення оборонного потенціалу країни.

Результати:

-перетворення СРСР на потужну індустріальну країну;

-розвиток нових галузей промисловості, будівництво нових заводів і фабрик;

-організація виробництва необхідних товарів у середині країни;

-створення потужного воєнно-промислового комплексу.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ В СРСР

Грудень 1927 року - проголошення ХV з'їздом ВКП(б) курсу на колективізацію.

Завдання: переведення коштів із села до міста на потреби індустріалізації; забезпечення промисловості дешевою робочою силою та сировиною; розв'язання продовольчої проблеми в країні; ліквідація заможного селянства - "ворога радянської влади"; зміцнення впливу держави на приватний сектор у сільському господарстві.

Результати та наслідки:

-фізичне знищення самостійних, заможних селян, які бажали працювати без диктату з боку держави; люмпенізація села;

-дезорганізація сільськогосподарського виробництва;

-повне одержавлення сільськогосподарського виробництва, підпорядкування сільського життя партійно-державному керівництву;

-масове переселення селян до міст.