Франція в період Реставрації

У 1814 р. Наполеон I вперше зрікся престолу. Після його остаточної поразки в битві під Ватерлоо 18 червня 1815 р. завершилася епоха Наполеонівських війн.

У 1814–1815 рр. відбувся Віденський конгрес, на якому держави-переможниці визначали новий політичний порядок у Європі.

Головні рішення та принципи:

• Відновлення монархічних династій, усунутих Наполеоном.

• Перегляд кордонів європейських держав.

• Підтримання рівноваги сил у Європі.

• Стримування нових революційних рухів.

У Франції було відновлено правління династії Бурбонів. Цей процес називають Реставрацією.

У вересні 1815 р. Росія, Австрія та Пруссія утворили Священний союз, який став одним із засобів підтримання монархічного порядку.

Поміркуй: Чому європейські монархи прагнули повернути старі порядки після перемоги над Наполеоном?

1. Що таке Реставрація Бурбонів?

Уявіть: Франція пережила Велику французьку революцію, повалення монархії, правління Наполеона та тривалі війни. І ось на королівський престол знову повертається династія, яку революція усунула від влади!

Реставрація — це відновлення раніше поваленого політичного устрою або династії. (Запишіть в зошит)

Після першого зречення Наполеона у 1814 р. королем став Людовік XVIII. У 1815 р., після поразки Наполеона під Ватерлоо, владу Бурбонів було відновлено вдруге.

Але повернути Францію повністю до дореволюційних порядків було вже неможливо.

2. Луї XVIII: спроба примирити старе й нове

Луї XVIII (1814–1824 рр., із перервою у 1815 р.)

Король розумів, що французьке суспільство змінилося. Тому він намагався поєднати монархічну владу з деякими досягненнями революції.

У червні 1814 р. Луї XVIII дарував французам Конституційну хартію. (Записати в зошит)

Конституційна хартія 1814 року передбачала:

• Збереження монархії та значних повноважень короля.

• Створення двопалатного парламенту.

• Рівність громадян перед законом.

• Гарантії особистої свободи та права власності.

• Обмежене виборче право для заможних чоловіків.

Запам'ятай поняття

Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежується конституційними нормами. (Записати в зошит)

Однак у Франції король і надалі зберігав значний вплив на управління державою.

3. Карл X: повернення до старих порядків

Карл X (1824–1830 рр.)

Після смерті Людовіка XVIII престол успадкував його брат Карл X.

Новий король прагнув посилити владу монарха, підтримував дворянство й католицьку церкву та виступав проти ліберальних змін.

Його політика викликала дедалі більше невдоволення серед буржуазії, інтелігенції та частини міського населення.

У 1825 р. було ухвалено закон про компенсації колишнім емігрантам за конфісковані під час революції землі.

А в липні 1830 р. Карл X видав ордонанси, які обмежували свободу преси, розпускали новообрану палату депутатів та звужували коло виборців.

Ці рішення стали безпосереднім поштовхом до нової революції.

Ежен Делакруа. «Свобода, що веде народ» (1830). Картина присвячена Липневій революції у Франції.

1. Чому французи знову піднялися на революцію?

Уявіть Париж улітку 1830 року. На вулицях зростає напруження, газети повідомляють про нові королівські укази, а містяни обурюються діями влади.

Французи пам'ятали ідеали Великої французької революції — свободу, рівність і громадянські права. Проте король Карл X намагався зміцнити свою владу й обмежити політичні свободи.

Основні причини революції: (Записуємо в зошит)

Політичні: прагнення Карла X посилити королівську владу та обмежити вплив парламенту.

Порушення свобод: наступ на свободу друку та обмеження виборчих прав.

Соціально-економічні: господарські труднощі, безробіття й невдоволення різних верств населення.

2. Липневі ордонанси — іскра революції

26 липня 1830 року були опубліковані королівські ордонанси, підписані Карлом X напередодні.

Вони передбачали:

• запровадження суворих обмежень свободи преси;

• розпуск новообраної палати депутатів;

• зміну виборчих правил на користь найбагатших виборців;

• призначення нових виборів.

Історичне поняття (записуємо в зошит)

Ордонанс — нормативний акт, указ монарха, що має юридичну силу.

Липневі ордонанси 1830 р. стали безпосереднім приводом до революційного виступу.

3. «ТРИ СЛАВНІ ДНІ» — 27–29 ЛИПНЯ 1830 РОКУ

27 липня

Початок повстання

У Парижі спалахнули протести. На вулицях з'явилися перші барикади. Відбулися сутички між демонстрантами та королівськими військами.

28 липня

Розгортання революції

До повстання приєдналися робітники, ремісники, студенти та представники буржуазії. Повстанці захоплювали важливі райони Парижа.

29 липня

Перемога повстанців

Повстанці встановили контроль над основними урядовими будівлями столиці. Королівські війська відступили з Парижа.

Ці події увійшли в історію під назвою «Три славні дні».

4. Повалення Карла X

2 серпня 1830 року Карл X зрікся престолу.

Політичні діячі, які представляли інтереси заможної буржуазії, підтримали кандидатуру герцога Луї-Філіппа Орлеанського.

9 серпня 1830 року Луї-Філіпп I став королем французів.

Так у Франції розпочався новий період — Липнева монархія (1830–1848 рр.).

5. Наслідки Липневої революції (записати в зошит)

Повалено владу Карла X та старшої гілки династії Бурбонів.

Установлено Липневу монархію на чолі з Луї-Філіппом I.

Зміцнилися політичні позиції великої буржуазії.

Ухвалено оновлену Конституційну хартію 1830 року, яка дещо розширила громадянські й політичні свободи.

Революція надихнула виступи в Бельгії, польських землях та інших частинах Європи.

Водночас більшість населення Франції так і не отримала виборчих прав. Тому революція не розв'язала всіх суспільних проблем.

Поглянь уважно на картину Ежена Делакруа «Свобода, що веде народ».

Жінка з триколором у руці — це не портрет конкретної учасниці революції, а алегоричний образ Свободи, який згодом пов'язували з Маріанною — символом Французької республіки.

Поміркуй:

Чому художник зобразив поруч із нею людей різного віку та суспільного становища? Що він хотів цим показати?

1. Новий король — нові надії

Після перемоги Липневої революції 1830 р. французи сподівалися на свободу, справедливість і зміни в управлінні державою.

9 серпня 1830 р. королем став Луї-Філіпп I Орлеанський. Так розпочався період, який увійшов в історію під назвою Липнева монархія (1830–1848 рр.).

На відміну від попередніх Бурбонів, Луї-Філіпп прийняв титул «король французів», а не «король Франції». Цим підкреслювалося, що його влада пов'язана з волею нації.

Історичний факт

Луї-Філіппа називали «королем-громадянином». Він намагався створити образ доступного монарха: з'являвся на публіці в цивільному одязі, а не лише в урочистому королівському вбранні.

Проте згодом його правління дедалі більше пов'язували з інтересами найбагатших верств суспільства.

2. Які зміни відбулися у Франції?

У серпні 1830 р. було ухвалено оновлену Конституційну хартію, яка закріпила новий політичний порядок.

Обмеження королівської влади

Посилилася роль парламенту, а король утратив право самостійно призупиняти дію законів.

Розширення свобод

Було скасовано попередню цензуру преси, хоча пізніше влада знову запроваджувала обмеження.

Зміни у виборчій системі

Майновий ценз знизили, але голосувати могли лише заможні чоловіки. Більшість французів залишалася без виборчих прав.

Посилення буржуазії

Великий вплив на державну політику отримали банкіри, промисловці та заможні підприємці.

3. Франція на шляху промислового розвитку

У роки Липневої монархії Франція продовжувала переходити від традиційного господарства до індустріального суспільства.

Розвивалися текстильна промисловість, металургія, машинобудування, банківська справа. Будувалися залізниці, зростали міста та кількість найманих робітників.

Проте економічне зростання не означало однакового добробуту для всіх.

Заможна буржуазія Робітники

Володіла підприємствами й банками Працювали на фабриках і заводах

Мала політичний вплив Переважно не мали виборчих прав

Отримувала прибутки від розвитку промисловості Часто працювали довго за низьку платню

Запам'ятай та запиши поняття

Буржуазія — суспільна верства власників капіталу, підприємств, банків та інших засобів виробництва.

Майновий ценз — вимога мати певний рівень майна або сплачувати визначену суму податків для отримання виборчого права.

4. Чому французи знову були незадоволені?

Оноре Дом'є. «Гаргантюа» (1831) — політична карикатура на Луї-Філіппа та його владу.

Попри початкові надії, поступово невдоволення Липневою монархією зростало.

Основні причини:

• Більшість населення не мала права голосу.

• Політична влада зосереджувалася в руках заможної верхівки.

• Робітники вимагали поліпшення умов праці.

• Влада придушувала виступи опозиції та робітничі повстання.

• Економічна криза 1846–1847 рр. погіршила становище населення.

У 1831 та 1834 рр. у Ліоні відбулися великі повстання ткачів.

Цікаво знати

У 1847 р. прихильники виборчої реформи організовували політичні банкети, оскільки проведення політичних зібрань обмежувалося.

Заборона одного з таких банкетів у Парижі в лютому 1848 р. стала поштовхом до нової революції.

5. Кінець Липневої монархії

У лютому 1848 р. в Парижі спалахнула революція. Луї-Філіпп I зрікся престолу, а у Франції було проголошено Другу республіку.

Отже, Липнева монархія проіснувала 18 років — із 1830 до 1848 р.

Її історія показала, що обмежені політичні реформи не завжди здатні задовольнити вимоги суспільства, особливо коли більшість громадян усунута від участі в управлінні державою.

Чому Луї-Філіппа називали «королем-громадянином», але його правління завершилося революцією?

Чи можна вважати державу демократичною, якщо більшість її населення не має виборчого права?

1. Австрійська імперія — держава багатьох народів

На початку XIX століття Австрійська імперія була однією з наймогутніших держав Європи. Вона виникла в 1804 році, коли Франц II проголосив себе імператором Австрії під іменем Франца I.

Її особливістю був багатонаціональний склад населення. У межах однієї держави проживали народи з різними мовами, культурою, традиціями та релігіями.

До складу імперії входили землі, на яких проживали:

• німецькомовні австрійці;

• угорці, чехи та словаки;

• українці, поляки й румуни;

• хорвати, словенці, серби;

• італійці та інші народи.

Зверни увагу! Українські землі також входили до складу Австрійської імперії: Східна Галичина, Буковина та Закарпаття.

Запам'ятай та запиши поняття

Багатонаціональна імперія — держава, у складі якої проживають різні народи, що можуть відрізнятися мовою, культурою, традиціями та релігією.

Абсолютна монархія — форма правління, за якої верховна державна влада зосереджена в руках монарха.

2. Хто такий Клеменс фон Меттерніх?

Клеменс фон Меттерніх (1773–1859) — австрійський дипломат і державний діяч.

Із 1809 року він обіймав посаду міністра закордонних справ, а з 1821 року став державним канцлером Австрійської імперії.

Меттерніх відіграв провідну роль у роботі Віденського конгресу 1814–1815 рр.

Меттерніх вважав, що революції загрожують стабільності держав, а монархічна влада є запорукою порядку.

Він прагнув зберегти політичний устрій, що склався після перемоги над Наполеоном, і не допустити поширення революційних і національно-визвольних рухів.

3. «Система Меттерніха»: порядок понад усе

Віденський конгрес 1814–1815 рр. Меттерніх був одним із головних організаторів післявоєнного устрою Європи.

Політичний курс Меттерніха ґрунтувався на консерватизмі.

Захист монархії

Збереження влади імператора, традиційних установ і привілеїв панівних верств.

Боротьба з революціями

Придушення виступів, спрямованих проти монархічного ладу.

Цензура та поліційний нагляд

Контроль над пресою, освітою, університетами та діяльністю опозиційних організацій.

Протидія національним рухам

Намагання не допустити розпаду багатонаціональної імперії через вимоги народів щодо автономії або незалежності.

Рівновага сил у Європі

Підтримання такого міжнародного порядку, за якого жодна держава не могла б установити панування над усією Європою.

Історичне поняття (записати в зошит)

Консерватизм — суспільно-політична течія, прихильники якої виступають за збереження традиційних цінностей, суспільних установ і поступовість змін.

Меттерніх був одним із найвідоміших представників консервативної політики свого часу.

4. Чому Меттерніх боявся національних рухів?

Австрійська імперія об'єднувала багато народів. Частина з них прагнула більшої самостійності, права використовувати рідну мову в освіті та управлінні, а згодом — політичної автономії або незалежності.

Для Меттерніха такі вимоги становили небезпеку: якщо кожен народ захоче створити власну державу, імперія може розпастися.

Тому влада намагалася обмежувати діяльність національних організацій і контролювати поширення революційних ідей.

Чи можна зберегти єдність багатонаціональної держави лише за допомогою заборон і поліційного контролю?

Які інші способи співіснування різних народів ти можеш запропонувати?

Конгрес, який танцював

Під час Віденського конгресу відбувалися численні бали, прийоми та концерти. Вони були не лише розвагою, а й нагодою для неформальних дипломатичних переговорів.

Контроль над університетами

У 1819 р. за ініціативою Меттерніха ухвалили Карлсбадські постанови, які посилили цензуру та нагляд за університетами в державах Німецького союзу.

Кінець політичної епохи

У березні 1848 р. у Відні спалахнула революція. Меттерніх був змушений піти у відставку та залишити країну.

Чому система Меттерніха зазнала кризи?

Попри суворий контроль, революційні та національні ідеї продовжували поширюватися.

У суспільстві зростало невдоволення політичними обмеженнями, соціальною нерівністю та відсутністю реформ.

У 1848 році революційна хвиля охопила значну частину Європи, зокрема Австрійську імперію.

Отже, система Меттерніха тривалий час стримувала революційні рухи, але не змогла усунути причини суспільного невдоволення.

Чому у Франції в 1830 році відбулася революція, а в Австрійській імперії Меттерніх ще майже два десятиліття зберігав консервативний порядок?

Порівняй обидві держави за трьома ознаками:

1. Політичні права населення.

2. Роль монарха та державної влади.

3. Ставлення влади до революційних ідей.

Сформулюй висновок у 3–5 реченнях.