Природні зони Євразії. Арктичні пустелі. Тундра. Ліси помірного поясу.

Перегляньте відеоматеріал.

Справді, карта природних зон материка нагадує яскраво-плямистий килим. На жодному з вивчених материків немає такого різноманіття ґрунтів, рослин та тварин, яке спостерігається в Євразії. На жодному з вивчених материків області висотної поясності не займають такі великі площі.

Для того щоб виявити та пояснити закономірності поширення природних зон Євразії та дослідити їхні природні компоненти, вам стануть у пригоді знання про географічне положення, клімат та рельєф материка, уміння працювати з тематичними картами атласу.'

Завдання

1) За картою природних зон із півночі на південь перелічіть природні зони Європи уздовж меридіана 30° сх. д. і Азії уздовж меридіана 100° сх. д. Які ви помітили відмінності?

2) Які природні зони Євразії простягаються суцільною смугою й змінюються з півночі на південь, а які — розташовані окремими ділянками й змінюються із заходу на схід?

Пригадайте, на якому з раніше вивчених материків ви вже стикалися з яскравим проявом подібного розміщення природних зон. Чим це спричинено?

Висновок 1. В Євразії представлені всі природні зони земної кулі, але тільки зони арктичних пустель, тундри, лісотундри й хвойних лісів утворюють суцільні смуги, які тягнуться із заходу на схід через весь материк, поступово змінюючи одна одну. Порушення широтної зональності в розміщенні природних зон найбільш чітко простежується на заході й сході Євразії.

Арктичні пустелі

На крайній півночі Євразії розташована зона арктичних пустель. На заході ця зона охоплює окремі острови в Північному Льодовитому океані, на сході — крім островів, ще й частину узбережжя. Велика частина її поверхні майже цілий рік вкрита снігом і льодом. Тільки в окремих місцях улітку сніг тане, і тоді на малопотужному ґрунтовому покриві росте бідна рослинність із лишайників і мохів, іноді зустрічається полярний мак, ломикамінь. Тут водяться песці, лемінги, найбільший мешканець арктичних пустель — білий ведмідь. Білий ведмідь — найбільша тварина Арктики. Значну частину року живе на крижинах, живиться рибою, полює на тюленів. Білі ведмеді перебувають на межі зникнення, узяті під охорону. На важкодоступних скелях численних островів і узбережжях гніздяться полярні птахи, утворюючи «пташині базари».

Тундра й лісотундра

Південніше, уздовж узбережжя Євразії й на прилеглих островах, простягається вузькою смугою зона тундри, яка в разі просування на схід розширюється зі збільшенням суворості клімату. Через надмірне зволоження влітку в тундрі утворюються тисячі озер і боліт. Улітку тундра яскраво забарвлена: пурпурні ломикамені, золотава арніка, червоні маки. Як і в північноамериканській тундрі, на торф’яно-болотних ґрунтах тут ростуть лишайники, мохи, болотні трави, ягідні рослини — морошка, лохина, брусниця. На півдні зони з’являються карликові дерева — берези й верби, які стеляться землею. Облямовує тундру з півдня зона лісотундри. На Скандинавському, Кольському півостровах, острові Ісландія для неї характерні зарості скривлених беріз і вільхи, серед тундрової рослинності на схід з’являються хвойні дерева —- сибірська ялина та різні види модрини.

Тваринний світ тундри й лісотундри небагатий, але своєрідний. Тут водяться північні олені, песці, вовки, лемінги, зайці-біляки, із птахів — полярні сови, білі й тундрові куріпки, на літо прилітають лебеді, гаги, білолобі гусаки, качки, чайки.

Ліси помірного поясу

Південніше тундрии лісотундри розташовані ліси помірного пояса, для яких характерна різноманітна лісова рослинність.

Зона хвойних лісів, або тайга, охоплює великі простори від Атлантичного до Тихого океану. Європейська й азіатська тайга мають певні відмінності. На заході переважає сосна й ялина, за Уралом — ялиця, сибірський кедр, у Східному Сибіру — модрина. До хвойних порід домішуються листяні: береза, осика, вільха. Хвойні ліси ростуть на підзолистих ґрунтах із малим вмістом перегною. Рослини хвойних лісів добре переносять надлишок вологи й суворі морози. Найбільше дерево тайги — сибірський кедр (кедрова сосна). Він досягає 35-40 м заввишки й 2 м завширшки. Живе близько 500 років.

В азіатській частині поширена багаторічна мерзлота. У тайзі багатий і різноманітний тваринний світ, багато хутрових звірів: соболі, бобри, горностай, а також лисиці, білки, куниця, зайці, бурундуки, рисі. Із великих тварин — лосі, ведмеді. Багато різноманітних птахів: глухарі, рябчики, шишкарі, кедрівки, дятли. Деякі з птахів є об’єктом промислу: рябчики, куріпки, тетерева. Головне багатство тайгових лісів — коштовна деревина.

Найстійкіше дерево тайги — модрина. Вона не боїться найсуворіших морозів, росте навіть у районі полюсу холоду. Деревина модрини відрізняється надзвичайною міцністю.

У наш час ліси змінені людиною й вимагають негайних заходів щодо їх відновлення й раціонального використання.

Змішані ліси розташовані в Євразії не суцільною смугою, а тільки в Європі й Східній Азії.

На заході змішані ліси починаються на півдні Скандинавського півострова й тягнуться до передгір’їв Південного Уралу. У цих лісах, крім хвойних, ростуть дуб, липа, ясен, в’яз, граб. Ґрунти переважно дерново-підзолисті. Східна частина зони змішаних лісів розташована в басейні середньої течії Амуру й уздовж Японського й Жовтого морів — в області дії мусонів. Рослинність тут густа й різноманітна. Поряд із сибірськими породами хвойних дерев тут поширені монгольський дуб, амурська липа, маньчжурський горіх, клен. Ґрунти бурі, лісові. Крім тварин, характерних для тайги, водяться уссурійський тигр, амурський кіт, єнотоподібний собака, чорний уссурійський ведмідь, кабан, плямистий олень.

Широколистяні ліси Євразії також не утворюють суцільної смуги. На заході Європи вони тягнуться від південних берегів Балтійського й Північного морів, поступово витягуючись на Східноєвропейській рівнині. Тут на бурих лісових ґрунтах ростуть дубові й букові ліси -з домішкою граба, а в приатлантичному районі — благородного каштана. У широколистяних лісах водяться благородний олень, козуля, кабан, лісовий кіт. Великі площі лісів у Європі вирубані й замінені культурною рослинністю. На сході материка широколистяні ліси скоротилися лише в гірських районах. У напрямку до півдня, у зв’язку зі зменшенням кількості опадів і збільшенням випаровуваності в центральних частинах материка, ліси змінюються лісостепом і степом.

Лісостепи й степи

Лісостеп тягнеться неширокою смугою від Середньодунайської низовини до річки Єнісей.

Окремі ділянки лісостепу зустрічаються серед лісів і гір на сході Азії. У цій зоні на сірих лісових і чорноземних ґрунтах чергуються ділянки степів із окремими гаями й перелісками. У європейському лісостепу серед деревних порід переважають дуб, а в західносибірському — береза. Тваринний світ представлений як лісовими, так і степовими видами: куниця, козуля, лисиця, борсук, тушканчик, із птахів — орел, беркут.

Степи — безлісні простори, де панує злакова рослинність. Зона степів тягнеться смутою від низов’їв Дунаю й берегів Чорного й Азовського морів, огинаючи з півдня Уральські гори, до Алтаю, продовжуючись на піднесених рівнинах східної Азії. Під трав’янистим покривом степів утворюються родючі чорноземні ґрунти.

У наш час степи й лісостепи — найбільш розорані й змінені людиною природні зони. Із тваринного світу у степах збереглися гризуни — польові миші, бабаки, ховрашки, із птахів водяться степові орли, подекуди дрохва. Із хижаків у степу зустрічаються лисиці, степові тхори.

Висновок 2. Найбільшу площу на материку займають природні зони помірного поясу.

Користуючись картою форзаца, перелічіть усі природні зони материка, які змінюють одна одну з півночі на південь. Визначте природні зони, що охоплюють найбільшу площу на материку.

За додатковими джерелами інформації з’ясуйте райони, де площі гілей значно скоротилися. Позначте ці території на контурній карті.

Домашня робота

1. З’ясуйте, які ліси поширені на території України, користуючись картою «Географічні пояси та природні зони світу».

2. Знайдіть на карті природні зони, де відзначають такі свята: День Білки у Фінляндії, День слона в Таїланді, День Тигра в Кореї.