Проза І. Франка. Жіноча доля в новелі І. Франка “Сойчине крило”. Образ героя-адресата в новелі І. Франка “Сойчине крило” – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”.

1. Історія написання.

Прозові твори Франка — одне з найвизначніших явищ української класичної літератури. Він написав дев’ять повістей і понад сто оповідань та новел, у яких широко відтворив життя українського народу.

«Сойчине крило» було вперше надруковано в зб. «На лоні природи» в

1905 році. Твір має підзаголовок «Із записок відлюдька». За свідченням І.Франка, новела написана в грудні 1905 року. належить до його пізньої прози. Це період, коли йшла російсько-японська війна. Про це дізнаємося з твору.

Що стало причиною написання сказати важко. Але це період у житті І.Франка складний: період розчарувань, втрат.

2. Словникова робота.

Запишіть слова до зошита.

Самітник – людина, яка відсторонюється від світу.

Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

Прочитати новелу "Сойчине крило".

Записати до зошита героїв новели.

Головні герої

·        Хома — працівник бюро, "відлюдько інтелектуал".

·        Марія Карлівна (Маня) — дочка лiсника.

·        Генрись — 26-літній практикант тата Мані, який виявився злодієм. Хлопець "рум`яний , ніжний, як панночка".

·        Зигмунт — ватажок банди. Він був "негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами".

·        Володимир Семенович — молодий залізничний інженер.

·        Никанор Ферапонтович Свєтлов — багатий золотопромисловець з Сибіру, немолодий велетень "з широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом".

·        Сашка — ватажок банди, яка вбила Свєтлова.

·        Серебряков — капітан-ісправник, який раз у раз пив та бив Маню і свою шлюбну жінку.

·        Микола Федорович — військовий, воював з Китаєм.

Тема твору: історія кохання Хоми й  Мані, розповідь про життєві пригоди дівчини після  її зникнення.

Сойка пише: «Це тільки нарис, скелет моїх пригод. На докладне оповідання не стало б ні папер, ані часу, ані сили».

Композиція твору.

Твір оригінальний за своєю композицією. В експозиції ми дізнаємося про Хому, який святкує  своє сорокаріччя напередодні Нового року. Це скептик, якого не можна нічим здивувати. Проголошує кредо: «Жити  для  себе самого, з самим собою, самому в собі».

Зав’язка твору – отриманий лист із незнайомою адресою. Коли читає його, то відбувається діалог двох закоханих сердець.

Лист є своєрідним композиційним центром.

-         У чому незвичайність часової організації твору?

Дійсно, фабульний час триває декілька годин, а сюжет охоплює життя героїні.

Розвиток дії – пригоди Марії.

Кульмінація – чи зможе пробачити Хома Сойку.

Розв’язка – повернення Марії.

Асоціативний ланцюжок. Дати письмові відповіді на питання.

• Як склалося життя  Сойки після розлуки з коханим?

• З якими чоловіками звела її доля?

• Як виглядав Генрись, коли познайомився з Марією?

• Як зустрілася Сойка з Володимиром Семеновичем?

• Чим займався Свєтлов?

• Ким був Генрись?

• Що зробив Володимир Семенович із Марією?

• Як жилося з капітаном Серебряковим?

Отже, нелегко було Марії.

Основна думка твору: потрібно берегти те, що маєш.

Жанр твору.

І.Франко визначив жанр твору як оповідання. Чи погоджуєтеся ви?

Так, «Сойчине крило»  має ознаки новели: напружений сюжет, драматизм твору, незвичайне закінчення.

Жанр: новела.

Життя героїні дуже складне, схоже на сон.

- На який сон схоже життя героїні?

« Чи ти віриш у сни, Массіно?

Чи снилося тобі коли  таке, що ти злякався чогось і втікаєш? А за тобою погоня. Якісь вороги, якісь скажені собаки, якісь дикі звірі. Женуть щодуху, з різних боків. Ти біжиш із усієї сили, швидше, швидше, а вони за тобою. А з боків усе нові. Ось і спереду забігають. Ти вбік скачеш і знов біжиш. Рад би летіти, а тут у тебе ноги слабнуть, робляться мов олов’яні. Щось немов хапає за них. Ти падеш, а під тобою земля провалюється. Ти летиш, летиш униз і все ще чуєш за собою погоню. Секунда, друга, третя, а кожна довга, як вічність, а  страшна, як пекло. Ти ждеш, що ось-ось розіб’єшся о щось тверде – і прокидаєшся. Ти весь мокрий від поту, серце б’ється швидко, дух у груді заперло, ти весь тремтиш і ще не знаєш, що се було перед хвилею, сон чи ява?

Чи переживав ти коли такий сон, Массіно? А тепер подумай собі, що такий сон з усіма його страховищами я переживаю отеє вже три роки. Не секунди, а тижні, місяці, роки. А в них кожда година здібна вбити живу душу.

А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі.

Я давно отупіла на всі страховища свого життя. Я відівчилася плакати, відівчилася жалувати, відівчилася боятися чого-небудь».

Характеристика головної героїні. Дати письмово відповіді.

Якою ж постала перед нами Марія?

Створити «асоціативний кущ» до образу Марії

Марія:

· Глибоко відчуває красу природи.

.

.

.

.

-         Доповніть розповідь цитатами.

Образ Массіно.

- Яким постає на початку твору Хома?

- Чи кохав він Маню?

- З чого це видно?

- Чи здатний він на всепрощення?

- Дійсно, це вже жива людина: «Де ти, озовися? Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом! Може, і я прокинуся, і стрясу з тебе ті пута, і рвонуся до нового життя!»

– Що спільного між цими героями?

Символи.

Сойчині крила –

Сукня героїні –

Дзвінок у двері –