Проза І. Франка (ідеї, проблеми). Художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм. Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. ТЛ: поняття про модернізм.

Літературний диктант за творчістю Івана Франка

1. Перший твір Івана Франка - ... .

2. Поетичні збірки письменника: ... .

3. Перша збірка І. Франка - ... .

4. Програмним віршем першої збірки є вірш ... .

5. Перша збірка присвячена .... .

6. Вірш "Чого являєшся мені у сні" увійшов до збірки ... .

7. "Лірична драма" - так І. Франко визначає жанр збірки ... .

8. Збірка інтимної лірики поета має назву ... .

9. Жанр вірша "Сікстинська мадонна" - ... .

10. Зразком філософської лірики є твір ... .

11. Вірш "Сікстинська мадонна" написаний під впливом споглядання ... .

12. Тема вождь і народ порушена у творі ... .

Прозова творчість Івана Франка

Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Художня проза І.Я. Франка займає значне місце в літературній спадщині письменника. Іван Франко - справжній майстер прози, він творив на зламі ХІХ і ХХст. Це був час бурхливих історичних подій, різких соціальних перемін, зростання свідомості людей. Франко-модерніст намагався знайти особливі художні засоби та нові жанри для передачі своєрідності епохи, сум’яття в душах людей. Письменник у Галичині заснував монументальну прозу, що позитивно вплинула на подальший розвиток літератури.

Більш ніж за тридцять років (1875-1908рр.) І. Франко створив понад сто оповідань, новел і десять повістей та романів. Проза Франка починається з так званого «бориславського циклу» (від 1877 р.), у якому письменник подає жахливий образ і глибокий аналіз соціального зла в тогочасній Галичині. Зубожіння й пролетаризація галицького села лягли в основу його збірки «В поті чола» (1890 р.) і «Галицькі образки» (1897 р.), до яких належать автобіографічні оповідання «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Schönschreiben» та інші.

Вершиною прози Франка є повість «Boa constrictor» (1878 р.) і соціальний роман «Борислав сміється» (1882 р.). У них уперше відображені початкові форми революційної боротьби робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості.

На основі старих українських літописів Франко написав історичну повість «Захар Беркут» (1882 р.), в якій відобразив героїчну боротьбу українських верховинців проти монголів 1241 р. До історичних творів ще належать «Герой поневолі» (1904 р.) про революцію 1848 р. у Львові та «Великий шум» (1907 р.) про скасування панщини.

Моральному розкладові «верхів» тогочасного суспільства в Галичині Франко присвятив романи «Для домашнього вогнища» (1892 р.), «Основи суспільности» (1895 р.) і «Перехресні стежки» (1899—1900 рр.). Повість «Лель і Полель» (1887 р.) має дидактичний характер. Проза Франка відзначається жанровим багатством і реалістичним зображенням життя всіх прошарків суспільства.

Опрацювавши Теоретичний блок 1, складіть:

1 група - опорну таблицю "Художня проза І. Франка".

2 група - ментальну карту "Проза Івана Франка"

Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть тези.

Модернізм як літературно-мистецький напрям

Модернізм це літературно-мистецький напрямок, який утвердився в мистецтві наприкінці XIX - на початку XX століття разом з новим розумінням людини, коли істотним стає все нетипове, особистісне.Модернізм виник у Франції наприкінці XIX ст. (Бодлер, Верлен, А.Рембо) і поширився в Європі, Росії, Україні. Модерністи вважали, що не треба шукати у творі мистецтва якоїсь логіки, раціональної думки.

Ознаки модернізму:

• особлива увага до внутрішнього світу особистості;

• проголошення самоцінності людини та мистецтва;

• надання переваги творчій інтуїції;

• розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтим-ніші глибини існування особистості і одухотворити світ;

• пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо);

• прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси і мистецтва.

Провідні теми модерністської літератури:

• ізольованість особи, її відчуження і приреченість на непереборну самотність;

• знеособлення людини;

• напружене переживання закінченості індивідуального існування і абсурдності життя;

• критичне відношення до історії.

Представники модернізму в українській літературі

В українській літературі одним з перших представників модернізму є Ольга Кобилянська (повість "Людина"). Також до модерністів належать письменники І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, І. Франко.

Іван Франко "Сойчине крило".

Як відомо, прозові твори Франка - одне з найвизначніших явищ української класичної літератури. Він написав дев’ять повістей і понад сто оповідань та новел, у яких широко відтворив життя українського народу.

Новела «Сойчине крило» належить до пізньої малої прози Івана Франка і належить до тих мистецьких творінь, у яких кристалізується поетика прози ХХ століття.

Уперше надруковано в збірці «На лоні природи» в 1905 році. Твір має підзаголовок «Із записок відлюдька».

Географічна хвилинка

Сойка (Garrulus glandarius) Птах родини воронових, відіграє роль "поліцейського лісів": вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше чим людина її помітить. Довжина тіла близько 34 см, вага 147 — 196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів.

Імітаторські здібності сойки достатньо хороші. Їй підвладні, напевно, не тільки всі звуки живої природи, а й нескінченна різноманітність механічних звуків. Сойка може "стукати", ніби вдаряє дзьобом об дерево, "скрипіти", як незмазане колесо воза. Іноді можна опинитися свідком і спільного співу сойок. Кожна з них навперебій спочатку видає мінорну свистячу трель, після якої йдуть тихий клекіт, щиглики, глухий передзвін. До квітня подібні концерти закінчуються, після чого спів сойки можна тільки іноді почути на гніздовий ділянці. У всіх випадках спів сойки - явище вкрай короткочасне і нерегулярне. Воно припиняється з появою гнізда, і аж до вильоту пташенят сойка робиться однією з наймовчазніших і лякливих птахів.

Сойка належить до найбільш обдарованих пересмішників. Альфред Брем так описує здібності сойки: "Іноді птах кричить, як кішка: "мяу ", а нерідко глухим черевомовним голосом, але абсолютно ясно вимовляє слово" маргольф "... вона відтворює всі звуки і шуми, які чує у своїй окрузі. Вона так досконало передає нявкаючий заклик мишоїда, що здається, ніби це властивий їй самій, а не запозичений крик ... Іноді сойки вчаться вимовляти окремі слова, а частіше насвистувати короткі мелодії".

«Проблемне питання». Чому ж Іван Франко увів у твір саме образ сойки?

Ідейно-художній аналіз новели І. Франка "Сойчине крило".

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Тема твору: розкриття стосунків між Марією та Хомою.

Ідея: звеличення почуття кохання, яке долає всі перепони.

Головні герої – Хома (Массіно), Марія, її батько, чоловіки.

У новелі змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Головна героїня, Марія, дуже помилилася в своєму виборі, і це призвело до страшних моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, хапається “за нього хоч у листі, як за рятівну соломинку”. Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим “естетом” до “живого чоловіка” з почуттями та емоціями.

Головні думки у творі:

• кохання – це високе, облагороджуюче почуття, “робота душі”

• не можна жити лише емоціями

• на першому місці в стосунках між людьми повинна бути відповідальність за власні вчинки, гуманність

• тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого

• возвеличення кохання як найвищого почуття

• засудження помилок, за які доводиться розплачуватися

Проблематика “Сойчине крило”:

• взаємовідносини в суспільстві, людського буття загалом

• проблема співіснування двох індивідуальностей

• стосунки між людьми

Композиція твору.

Експозиція – життя Хоми, який святкує своє сорокаріччя напередодні Нового року.

Зав’язка твору – отриманий лист із незнайомою адресою. Під час читання якого відбувається діалог двох закоханих сердець. Лист є своєрідним композиційним центром.

Розвиток дії – пригоди Марії.

Кульмінація – чи зможе пробачити Хома Сойку.

Розв’язка – повернення Марії.

У новелі змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Головна героїня, Марія, дуже помилилася в своєму виборі, і це призвело до страшних моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, хапається “за нього хоч у листі, як за рятівну соломинку”. Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим “естетом” до “живого чоловіка” з почуттями та емоціями.

Головні думки у творі:

• кохання – це високе, облагороджуюче почуття, “робота душі”;

• не можна жити лише емоціями;

• на першому місці в стосунках між людьми повинна бути відповідальність за власні вчинки, гуманність;

• тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого;

• возвеличення кохання як найвищого почуття;

• засудження помилок, за які доводиться розплачуватися.

Проблематика:

• взаємовідносини в суспільстві, людського буття загалом;

• проблема співіснування двох індивідуальностей;

• стосунки між людьми.

  Сюжетний ланцюжок - "Сповідь Сойки";

Втеча з Генрисем до Кракова ---- шахрайство разом із Генрисем ,його арешт --- спроба повіситись ---- зв'язок із Зиґмунтом, його арешт --- квиток до Москви, знайомство з Володимиром Семеновичем --- програш у карти Никанору Ферапонтовичу Свєтлову; від’їзд до Сибіру --- у домі капітана-ісправника Серебрякова --- смерть Миколи Федоровича.

Теорія літератури.

Новела ( італ. новина) – різновид оповідання, це невеликий прозовий твір про якусь незвичайну життєву подію, що стала поворотною в долі персонажа чи кількох головних персонажів. Дія в новелі напружена, розвиток сюжету стрімкий, гостроконфліктний, з несподіваною розв’язкою.

Усі ці ознаки мають місце в сюжетній канві твору І. Франка «Сойчине крило».

Образи-символи у новелі

Сойка – символ самої героїні. Пташка імітує різні звуки. Так само Марія імітувала і свої почуття, і власне життя.

Сойчине крило – символ душі.

Перкальова червона сукня з круглими цятками – символ пам'яті про любов.

Ліс – гармонія людини і природи.

Дзвінок – тривога, очікування чогось.

Рефлексія.

1. Міні-есе "Мої враження від прочитання новели "Сойчине крило"

2. Дати відповідь на запитання, навести два аргументи: Які якості повинні виробити в собі закохані, щоб не розлучатися?

Підсумок уроку.

1. У чому полягає новаторство І. Франка як прозаїка?

2. Яке ваше загальне враження від уроку?

Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал за записами в зошиті, Група А - дібрати цитати до характеристики образів, скласти таблицю, Група Б - скласти тести за змістом новели. * Скласти сенкани, кросворд.