Проведення фенологічних спостережень за ростом та розвитком рослин.

Кожного року в залежності від пори року в природі проходять знайомі всім явища – зеленіють, зацвітають, в’януть рослини, прилітають та відлітають птахи, з’являються та зникають комахи. У певні періоди проводяться сільськогосподарські та лісові роботи.

Розвиток живої природи визначається змінами метеорологічних умов. Кожне явище зв’язано з наявністю певної для нього кількості тепла, вологи, сонячного світла. Природні умови непостійні – вони кожного року змінюються. Весна може бути ранньою, пізньою, затяжною, літо – теплим, холодним, сухим, вологим, осінь – ранньою чи пізньою, теплою чи холодною.

Явища природи, які настають періодично, в залежності від умов природи, називаються сезонними явищами, а спостереження за ними – фенологічними.

Для спостереження за трав’янистими рослинами чи ягідниками вибирають площу розміром 5х5, відмітивши границі, а для лісу – 15-20 екземплярів. Вибирають здорові екземпляри; трав’яний покрив має бути непорушений.

Для систематичних фенологічних спостережень обери невелику ділянку з декількома деревами, кущами, трав'янистими рослинами біля свого будинку, школи чи в парку. При уважному дослідженні ти помітиш там і представників тваринного світу: птахів, мурашок, жуків, черв'яків та інших. Навіть у місті можна вести спостереження за білками, голубами, горобцями, жабою озерною тощо.

Частота проведення спостережень регулюється в залежності від сезону. У зимовий період можливі спостереження 1 раз в 10 днів. Із настанням весни спостереження проводяться 1 раз на 3-5 днів. У теплі весняні дні, коли починають розвиватися рослини, спостереження проводять щодня у другій половині дня.

Весняні спостереження за деревами та чагарниками слід розпочинати з того дня, коли температура повітря вдень у тіні буде складати +5°С .

Спостереження за тваринами здебільшого буває випадковим. Легше віднайти і відмітити лише їх сліди.

Одночасно з веденням спостережень проводиться занотовування у спеціальний зошит окремих фаз розвитку рослин чи тварин. Необхідно, щоб записи велися за розділами, окремо про рослини і тварини. Всі записи необхідно вести одразу на місці проведення спостереження.

Прилади: звичайний олівець, лупа, папір для нотаток.

Програма спостережень

Зразок: Календар фенологічних спостережень

Місяць ____________________

Місце розташування: ділянка біля школи

Рослини, за якими ведуться спостереження: клен, горобина, береза, бузок, чорнобривці.

Тварини, за якими ведуться спостереження: мурашки, горобці.

Фотогалерея місця спостереження за природними явищами

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Спостереження за рослинами

Рослин мають такі фази розвитку:

1. Початок сокоруху. Коли від проколу кори дерева з південного боку з’являється краплина соку (клена та берези – березні – квітні).

2. Розгортання перших листків. Коли з листових бруньок на початку розгорнулися першу листові пластини.

3. Початок цвітіння. На рослинах з’явилося кілька перших квіток.

4. Початок масового цвітіння. Коли на одному дереві чи кущі зацвіло 50% квіток.

5. Початок осіннього розцвічування дерев та кущів. Коли у кронах кількох дерев одного виду з’явилося листя, що змінило забарвлення.

6. Початок листопаду. Коли помітно падає листя при легкому струшуванні гілки. Кінець листопаду – опало все листя на більшості дерев.

7. Порідіння – коли частина дерев чи кущів одного виду скинула більше 50% листя.

8. Повне оголення – коли абсолютно всі дерева і кущі скинули листя та стоять зовсім голі.

Спостереження за комахами

Спостереження за яйцями комах.

• Розглядаємо за допомогою лупи їх забарвлення, форму, розміри.

• Відмічаємо, як відкладені (поодинокі, кладкою), де розміщені, як змінюється забарвлення яєць у процесі розвитку з них личинок, записуємо, через який час з’явились личинки.

Спостереження і дослідження гусениць та інших личинок.

• Розглядаємо і описуємо зовнішній вигляд гусениць.

• Спостерігаємо за ростом і розвитком гусениць (з’ясовуємо, скільки разів і через які проміжки часу вони линяють, скільки днів триває цикл розвитку).

• Відмічаємо, як реагують гусениці на дотик, освітлення, охолодження.

Спостереження і досліди з травневим хрущем:

Травневий хрущ – це шкідник, і щоб знати, як з ним боротися, треба провести в природних умовах такі дослідження:

• Відзначити початок вильоту травневих хрущів (місяць, число, час доби).

• Визначити стать перших літаючих жуків (у самок вусики мають шість пластинок, у самців – сім).

• Відмітити, коли почнуть літати жуки іншої статі.

• Визначити масовий виліт травневих хрущів і скільки днів він продовжується.

• Спостерігати, чим харчуються і в який час доби. З’ясувати, де і в який час доби та як довго травневий хрущ знаходиться у стані спокою.

• Вияснити, коли самки хрущів почнуть зариватися в землю для відкладання яєць і в який ґрунт вони зариваються (щільний, пухкий, покритий рослинністю).

• Визначити, на якій глибині хрущі відкладають яйця і в якій кількості.