Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови (повторення, поглиблення). Розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

1. Опрацюйте теоретичний матеріал у підручнику на ст. 26 та 27.

2. Перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=WR4bOLsCg_E

3. ПРОЧИТАЙТЕ РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ТА СХЕМИ ДО НИХ.

   1) А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: «Засни собі, засни...» (М.Стельмах). А: «П!?».

   2) «Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»,–часто повторював про себе слова Кобзаря молодий Франко (Д.Павличко). "П", - а.

   3) «Я б сонце засліпив,–розхвастався Ліхтар,–якби мене хтось підійняв до хмар!» (В.Симоненко). «П, – а, – п!?».

   4) «Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман.–Сідайте! Подай, будь ласка, три крісла ближче! (Б. Лепкий). «П,? – а. – П!?».

   5) «Якби не було мрії, праця втратила б свою привабливість, – сказав В.Сухомлинський, а згодом додав: У мрії – краса праці» (З газети). «П, – а: – П!?».

   6) «Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде»,– промовив сусід» (С.Васильченко). А: «П», – а.

4. ВИВЧІТЬ ПРАВИЛА НА СТ.26, 27.

1. ВИВЧІТЬ ПРАВИЛА НА СТ.26, 27.

2. Завдання: виписати речення з прямою мовою у тому порядку, що відповідає поданим схемам розставивши розділові знаки. З перших двох літер першого слова кожного речення прочитаєте слово-ключ. Усно переробіть виписані речення на речення з непрямою мовою.

1. «П, – а, – п.» 2. «П», – а. 3.А: «П.» 4. «П? – а: – П...»

1. Кобилянська – це дійсний жрець мистецтва, правдиве його святилище сказав Микола Євшан. 2. Видатний громадський діяч, подруга письменниці Наталія Кобринська згадувала Неймовірна витримка, дивовижна пунктуальність, незбагненна тактовність Ольги Кобилянської свідчили про її високу внутрішню культуру 3.Будинок, що на вулиці Димитрова, 5 у Чернівцях ділиться своїми враженнями науковець В.Вознюк 27 листопада 2009 року відсвяткував 65-річницю з дня затвердження його як літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської. 4. Нащо знати тобі ту біду, від якої ніхто не врятує? запитує Т.Севернюк у поезії «Лист Ольги Кобилянської до Осипа Маковея» і додає: Не покличу з собою тебе, бо твій корінь у іншому грунті...