Правопорушення: поняття, склад, види

1. Поняття та ознаки правопорушення.

Розповідь вчителя

Поведінка людини може або узгоджуватися з положеннями чинного законодавства, або порушувати його. У першому випадку перед нами правомірна поведінка, у другому — правопорушення. 

Правопорушення — ця дія або бездіяльність, якими порушуються норми права; це винна поведінка деліктоздатної особи, яка суперечить нормам права, заподіює шкоду іншим особам чи суспільству і має наслідком юридичну відповідальність

Правопорушення – це протиправне , винне діяння (або бездіяльність) , що завдає шкоди людям, суспільству, державі й спричиняє юридичну діяльність.

ОЗНАКИ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Серед причин і умов, які можуть визначати скоєння правопорушень або сприяти їм, характерними є:

дефекти сімейного виховання (жорстокість, від­сутність моральних принципів, будь-яких ідеа­лів);

безробіття і майнова нерівність у суспільстві;

пияцтво і наркоманія;

вплив певних творів так званої масової культури (особливо перегляд фільмів, у яких популяри­зуються жорстокість, аморальність);

низький рівень правосвідомості й правової куль­тури, правовий нігілізм.

Сприяти скоєнню правопорушень можуть і певні суб'­єктивні причини, соціально-психологічні особливості (наяв­ність психічних відхилень, темперамент, вік, риси харак­теру, фізичні вади тощо).

Впливають на скоєння правопорушень і факти недос­коналості чинного законодавства (непомірно високі подат­ки на суб'єктів господарської діяльності, відсутність ліцен­зування певних видів діяльності, відсутність прогресивного податку на власність та ін.).

Правопорушення, як правило, зумовлюються не якоюсь однією причиною, а відразу багатьма.

Залежно від ступеня суспільної небезпечності всі пра­вопорушення підрозділяють на злочини і проступки (про­вини). Злочинами визнаються правопорушення передбачені Кримінальним кодексом. З ними пов'язана найбільша не­безпека для суспільства та особи.

Вина — психічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та його наслідків.

Умисел — одна з форм вини, що полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру та наслідків свого діяння та у бажанні або свідомому допущенні їх виникнення.

Необережність — правопорушник не усвідомлював наслідків діяння. Хоча мусів би це зробити.   Приклад умислу : зловмисник наніс удар палицею по голові потерпілого, попередньо вибравши з двох наявних(палиць) важчу. Приклад необережності: водій  не вибрав безпечної дистанції при русі в потоці машин, в результаті різкого гальмування пошкодив автомобіль, який рухався попереду.

Соціальна суть правопорушення (провини або злочину) полягає у спричиненні шкоди особистим, груповим або загальносоціальним інтересам, які юридичне захищені державою. 

2. Складові правопорушення

Розповідь вчителя

Правопорушення має чотири складових частини:

• суб’єкт, правопорушення;

• об’єкт правопорушення;

• суб’єктивна сторона правопорушення;

• об’єктивна сторона правопорушення

За допомогою підручника заповніть пропуски у схемі:

Види правопорушень:

1. дисциплінарні — порушення навчальної або виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку підприємства, організації, установи;

2. майнові (цивільно-правові) — нанесення матеріального збитку, порушення інших майнових або особистих немайнових прав і інтересів людей, які захищені законом;

3. адміністративні — порушення правопорядку в громадських місцях, порядку управління всіма сторонами суспільного життя, що передбачені законодавством про адміністративні правопорушення;

4. кримінальні – злочини — це суспільна небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, за яке передбачено кримінальне покарання.

Знайдіть у ЗМІ повідомлення про 2-3 правопорушення і спробуйте визначити їх склад

Складіть виступ на захист чи звинувачення героїв казки "Колобок" - лисиці чи колобка – як правопорушників.