Практичне заняття: Власність неповнолітніх осіб

На основі правового коментаря визначте складники права власності. Скориставшись підказками, вставте в речення пропущені слова.

1. Формула власності передбачає: якщо ця річ моя, то для інших вона…

2. Володіння майном – це право фактичного панування… над річчю. Це означає мати річ у своєму господарському...

3. Користування майном – це право здобувати з майна його… для задоволення своїх особистих та майнових потреб.

4. Розпорядження майном – це право визначати… речі (продавати, дарувати, заповідати тощо).

Довідка: власник, чужа річ, підпорядкування, доля, корисні властивості.

Прочитайте правовий коментар: Усі речі, гроші, цінні папери комусь належать, і, напевно, немає жодної людини у світі, яка б не була власником бодай чогось. Право власності – основне речове право людини. Це така суб’єктивна можливість власника, коли він може безпосередньо своєю волею впливати на річ – об’єкт цього права. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Ці повноваження становлять зміст права власності. Власник реалізовує їх на власний розсуд – він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Тільки власник має всі три повноваження, решта осіб – не власники (володільці, користувачі) – можуть володіти і користуватися речами й цінностями, але не мають права розпоряджатися ними. Законодавство України закріплює принцип, відповідно до якого власність зобов’язує. Це означає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам і гідності людей, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона реалізовує відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших, на свій розсуд.

1. Наведіть приклади володіння, користування й розпорядження майном. Пригадайте такі дії, які нещодавно вчиняли ви.

Прочитайте правовий коментар: Будь-якій людині (незалежно від віку) або групі людей (подружжю, батькам і дітям, членам фермерського господарства та ін.) – суб’єктам права власності – можуть належати речі особистого вжитку, квартири, земельні ділянки, транспортні засоби, дачі, гроші, акції тощо. Це називають правом приватної власності. Кількість майна, що перебуває у приватній власності, законом не обмежено.

Якщо йдеться про право державної власності (наприклад, державні підприємства, установи тощо), це означає, що власником є держава. Право комунальної власності на земельні ділянки, приміщення освітніх закладів, комунальні підприємства тощо належить територіальній громаді – жителям села, селища, міста. Користуватися майном, що перебуває у державній чи комунальній власності, для задоволення своїх потреб може будь-яка людина. А от розпоряджатися ним у першому випадку будуть органи державної влади, у другому – органи місцевого самоврядування.

Права власності набувають на підставах, не заборонених законом. Способи набуття права власності можуть бути первинними (наприклад, створення речі, коли раніше у речі не було власника) й похідними (приміром, відчуження речі на користь нового власника). Малолітня або неповнолітня особа може бути власником будь-якого майна, однак право розпоряджатися ним вона набуває лише після досягнення повноліття (чи повної дієздатності на визначених законом підставах). Власністю малолітніх дітей управляють і розпоряджаються їхні батьки (чи особи, які їх замінюють) в їхніх інтересах.

Щодо власності неповнолітніх осіб, то батьки можуть розпоряджатися нею лише з їх згоди. Якщо майно перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників), то воно належить їм на праві спільної власності. Спільна власність буває спільною частковою, коли визначено частки кожного співвласника, та спільною сумісною, тобто без визначення таких часток. Наприклад, майно подружжя або батьків і дітей – це спільна сумісна власність, тому кожен із них має однакові права на таке майно. Натомість майно учасників господарського товариства (наприклад, акціонерного) належить їм на правах спільної часткової власності, тобто кожен із учасників має в ньому частку, яка пропорційна його внеску в майно товариства. Право спільної власності співвласники реалізують за взаємною згодою.

Опрацюйте фрагменти статей:

Із Конституції України

Стаття 13. […] Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності […]. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 41. […] Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. […]

Виконайте поетапно завдання.

1. Складіть перелік із двох-трьох речей, які є вашою особистою власністю. Визначте стосовно кожної з них підстави виникнення права власності.

2. Додайте до переліку дві-три речі, якими ваша родина володіє на правах приватної власності.

3. Далі додайте до переліку дві-три речі, що належать до приватної власності інших осіб (груп людей), а ви ними користуєтеся.

4. Завершіть перелік двома-трьома об’єктами державної та комунальної власності, якими ви користуєтеся.

1) Розгляньте схему підстав набуття права власності. Доберіть приклади до кількох елементів схеми. Скористайтесь поданими визначеннями.

2) Розгляньте схему та перелічіть підстави припинення права власності. Доберіть приклади до кількох елементів схеми.