Конструктор уроків
Прочитайте теоретичний блок, за зразком матеріалів у практичному блоці знайдіть приклади новин, або повідомлень у медіа, які містять ознаки пропаганди. Скріни прикладів додайте у файл та завантажте у другий блок.
Увага! Важливо! Приклади мають бути не пізніше ніж 2023-2025 року, тобто уважно спостерігате на дату виходу матеріалу, який будете наводити як приклад.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Теоретичний блок
За визначенням класика теорії пропаганди Едварда Бернейса, пропаганда – систематичне розповсюдження ідеології чи інформації з метою впливу на переконання та поведінку авдиторії. Ключовими характеристиками пропаганди є відсутність об’єктивності, спрямованість на досягнення певних цілей та використання маніпулятивних прийомів [Теорія пропаганди / Едвард Бернейс. Hippo Publishing, 2010. – С. 29. ].
Основні методи медіа-маніпуляцій можна визначити наступним чином:
Створення стереотипів (Джерело: телеканал «россия 1»; Дата: 2022-07-20)
У випуску новин телеканалу «россия 1» від 20 липня 2022 року було показано сюжет про вибух у торгівельному центрі в Кременчуку. Йшлося про те, що вибух стався внаслідок удару українських військових по складах боєприпасів, розташованих поруч із торговим центром. У сюжеті не було сказано, що удар по торгівельному центру було завдано армією рф.
Такий матеріал є прикладом просування стереотипу про те, що Україна є агресором і що вона обстрілює власні міста. Він поширений російськими медіа і використовується для виправдання збройної агресії проти України.
Емоційний вплив (Джерело: телеканал «RT». Дата: 2022-08-05)
У сюжеті телеканалу «RT» від 5 серпня 2022 року було показано інтерв’ю з росіянкою, яка втратила сина під час повномасштабного вторгнення в Україну. У інтерв’ю жінка розповідала про те, як гордилася своїм сином і як важко їй було змиритися з його смертю. Звісно ж, ані вона, ані журналісти не сказали ні слова про мирних жителів України, яких міг вбити її син «герой».
Цей сюжет є прикладом використання емоційного впливу на авдиторію. Він створений, щоб викликати у росіян співчуття до матерів, які втратили своїх синів у так званій «сво» в Україні.
Викривлення фактів (Джерело: газета «Комсомольская правда». Дата: 2022-09-10)
У статті газети «Комсомольская правда» від 10 вересня 2022 року було сказано, що українські військові використовують мирних жителів Донбасу як живий щит. А саме стверджувалося, що українські військові розміщують свої позиції в житлових будинках і школах, щоб ускладнити російським військам завдання ударів.
Ця стаття є прикладом викривлень фактів. Насправді, російські війська неодноразово обстрілювали житлові будинки і школи в Донбасі без жодної на те причини, що призвело до поранення і загибелі мирних жителів.
Використання дезінформації (Джерело: Telegram-канал «RT на русском». Дата: 2022-01-20)
У Telegram-каналі «RT на русском» 20 січня 2022 року було опубліковано повідомлення про те, що Україна готується до наступальної операції на Донбасі: стверджувалося, що активно накопичуються війська та техніка на кордоні з ОРДЛО і що українська армія планує розпочати наступ у найближчі дні.
Це повідомлення є прикладом використання дезінформації, адже зазначене не підкріплювалося жодними доказами.
Ці приклади демонструють, що російська машина пропаганда використовує різні методи для досягнення своїх цілей. Вона створює стереотипи, використовує емоційний вплив, викривляє факти і поширює дезінформацію. Ці методи дозволяють впливати на думки і почуття людей, що може мати серйозні наслідки для міжнародної безпеки.
№2:
Завантаження файлу
За зразком матеріалів попереднього блоку проаналізуйте новини/повідомлення у соцмережах (фейсбук, телеграм), знайдіть матеріал, що містить ознаки маніпуляцій, або пропаганди, додайте скрін новини/повідомлення у ворд-документ та завантажте його сюди.
Рефлексія від 18 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
Практичне заняття "Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел... (робота з різними типами історичних джерел)"