Практичне заняття Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

Зі статті сучасного українського історика Д. Лакішика «Перспективи демократії: минуле, сучасне, майбутнє»

...У XX ст. розвиток демократії мав свої злети і падіння. Понад 70 разів демократична форма правління гинула і її місце посідав авторитарний режим... XX ст. стало також епохою поширення, і всеохоплюючий вплив демократичних ідей, інститутів і процедур зробив минуле століття найсприятливішим періодом у розвитку демократії за всю історію людства.

Чим пояснюється встановлення демократичних інститутів у такій кількості країн, які перебувають у різних частинах світу, і чим пояснюються провали, які пережила демократія?

Упродовж XX ст. основні альтернативні течії зазнали невдачі порівняно з демократією... Підтвердженням переваг демократії євроамериканського зразка є безслідне зникнення її політичних альтернатив — фашизму, соціалізму і комунізму. Хоча з багатьох причин залишаються поширеними авторитарні режими (нині 33 % населення країн, що розвиваються, живуть в умовах авторитаризму), на загальну світову тенденцію це вирішально не впливає. Якщо глянути на відповідні процеси в останні два десятиліття, то спостерігалося поетапне (поступове) поширення демократії. Виразно підтверджується відома теза 42-го Президента США Б. Клінтона про те, що в сучасному світі «демократії не воюють між собою».

Цю важливу перевагу демократичного ладу впродовж тривалого часу неможливо було передбачити. Однак в останнє десятиліття XX ст. проявився приголомшливий і несподіваний ефект. У період від 1945 до 1989 рр. відбулося 34 міжнародні збройні конфлікти, однак при цьому не було жодного, який виник би між демократичними країнами. Крім того, у них не простежується воєнних приготувань і очікування війни... Можливість виникнення війни між сучасними представницькими демократіями дорівнює майже нулю...

1. Наведіть декілька прикладів того, як у XX ст. гинула демократична форма правління і замість неї встановлювався авторитарний режим. 2. Укажіть факти, які підтверджують думку, що XX ст. стало епохою демократичного тріумфу. 3. Що з розглянутого раніше матеріалу свідчить про «поступове розширення демократії»? 4. Назвіть декілька міжнародних збройних конфліктів, що відбулися в 1945—1989 рр. Чи підтверджують вони наведену тезу, що «демократії не воюють між собою»? Поясніть свою думку.

Зі статті сучасного українського історика М. Рижкова «Особливості американської моделі демократичної системи постбіполярної доби»

...Нова хвиля прямої демократії зародилася в США в бурхливі 60-ті рр. XX ст. й відтоді поступово наростала. У 1978 р. в Каліфорнії із допомогою референдуму, несподівано навіть для самих його ініціаторів, була ухвалена так звана «Пропозиція номер 13», що істотно урізала податки. Відтак на даний момент уряд штату може маневрувати з допомогою лише 15 % бюджету, що вважається унікальною ситуацією не тільки для США, а й для всього світу...

Для західних людей демократія перш за все означає «ліберальну демократію» — політичну систему, що охоплює не лише прямі та чесні вибори, а й владу закону, поділ влади, захист основних свобод, таких як свобода слова, зборів, релігії і приватної власності. Цей набір свобод та правил називається конституційним лібералізмом... (який) виходить із того, що люди наділені невід'ємними базовими, «природними» правами і що держава, уряд мають підпорядковуватися законам й обмежувати свою владу задля забезпечення цих особистісних прав своїх громадян.

Серед чинників, які сприяють розвитку ліберальної демократії, одним із вирішальних вважаємо рівень добробуту суспільства. Як свідчить досвід, у бідних країнах демократія не приживається, навіть якщо ці країни вибирають шлях демократичного розвитку... Статистичне дослідження, проведене на підставі вивчення політико-економічного стану всіх держав світу в період між 1950 і 1990 рр., виявило, що є пряма залежність між рівнем доходу на душу населення і терміном життя демократії в країні. Так, при рівні доходу на душу населення 1500—3000 доларів демократія живе до 18 років. І лише рівень доходів вищий за 6000 доларів робить демократію практично безсмертною.

...Із розпадом біполярної міжнародної системи символом оптимізму про єдиний безконфліктний світ стає поєднання міжнародної безпеки безпосередньо з розповсюдженням по всій земній кулі демократичних принципів західного ліберального суспільства. Джерелом цього оптимізму, звісно, є новий статус Сполучених Штатів — єдиної наддержави, яка здатна скористатися «вікном можливостей» і в період транзиту від однополярності до багатополярності нав'язати власні правила й норми поведінки для всіх учасників міжнародної системи. Однак сьогодні єдина наддержава зіштовхується з новими викликами: обмеженістю національних ресурсів для виконання глобальних зобов'язань підтримки Pax Americana; проблематичною керованістю міжнародних процесів у масштабах усього світу; піднесенням ЄС, Японії й Китаю, що підвищує геополітичні основи американської зовнішньої політики.

1. У чому полягає ліберальна демократія для західної людини?

2. Який зв'язок існує між рівнем доходів суспільства та демократією в країні?

3. Як вплинув розпад біполярної міжнародної системи на поширення принципів західного ліберального суспільства? Наведіть приклади з вивченого матеріалу.

і статті сучасного українського вченого, політолога С. Наумкіної «Третя хвиля демократизації: підсумки і перспективи»

Директор Інституту стратегічних досліджень ім. Дж. Оліна, професор Гарвардського університету С. Гантінгтон виокремлює три хвилі демократизації.

«Друга хвиля» демократизації була викликана результатами Другої світової війни і продовжувалася до 1960-х рр. (приблизно два десятиліття). Зворотний рух продовжувався до 1973 р., у результаті чого у світі стало на шість демократичних держав менше.

Нинішня, третя її хвиля розпочалася на Іберійському півострові в середині 1970-х рр., охопивши далі майже 40 країн. С. Гантінгтон робить висновок про початок зворотного руху вже і «третьої хвилі» демократизації... Нині тільки 19 % населення світу проживає у «вільних» суспільствах. Це найнижча цифра починаючи з 1976 р.

С. Гантінгтон навіть намагається охарактеризувати «третю хвилю» демократичного процесу у вигляді військової кампанії, у ході якої «демократичні сили визволяють одну країну за іншою». Але іноді «можна просунутися занадто далеко вперед», ставши мішенню для нападів і контратак. На думку С. Гантінгтона, «третя хвиля» демократизації досягла саме цієї фази. На його думку, демократизації сприяють певні економічні та культурні умови, зокрема відносно високий рівень економічного розвитку та переваги цінностей західної культури. За даними «Фрідом хаус», із 75 країн «вільними» названо тільки п'ять азіатських (Японія, Південна Корея, Монголія, Непал, Бангладеш), усього дві мусульманські (Бангладеш і Турецька республіка Північного Кіпру), і лише три належать не до західної, а до східної гілки християнства (Греція, Болгарія, Республіка Кіпр). Окрім країн Балтії, жодна з держав пострадянського простору не кваліфікована як «вільна»...

Аналізуючи процес демократизації в післявоєнній Європі, німецький філософ К. Ясперс пов'язував воєдино поняття «свобода», «демократія», «право», «воля». Людина, вважає він, має дві претензії: по-перше, на захист від насильства, по-друге, на значущість своїх поглядів і власної волі. Захист дає їй правова держава, значущість поглядам і волі — демократія. До непорушності прав людини як особистості приєднується її право брати участь у житті суспільства. Таке можливо, за твердженням К. Ясперса, тільки за умов демократії, тобто за можливості всіх громадян здійснювати вільне волевиявлення...

1. Наведіть приклади здійснення другої та третьої хвиль демократизації у Європі за концепцією С. Гантінгтона.

2. Які процеси у світі можуть, на вашу думку, стати підтвердженням висунутої С. Гантінгтоном гіпотези здійснення «третьої хвилі» демократизації у вигляді військової кампанії?

3. На прикладах із розглянутого матеріалу проаналізуйте бачення процесів демократизації в післявоєнній Європі К. Ясперсом.