Ознайомити учнів з трагедією Бабиного Яру як складовою Голокосту в Україні.
Розкрити злочинну сутність нацистської політики масового знищення цивільного населення.
Сприяти усвідомленню Бабиного Яру як символу пам'яті про жертв нацизму та важливого уроку історії.
Розвивати навички критичного мислення, аналізу історичних подій та емпатію.

Обладнання:

Карта Києва (бажано з позначенням Бабиного Яру).
Фотографії або ілюстрації, пов'язані з Бабиним Яром (за наявності).
Короткі відеофрагменти або документальні свідчення про Бабин Яр (за наявності та технічної можливості).

Вміст уроку:

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

Додати завдання

2 з 10 балів

"Голокост". Голокост (з англ. holo caust – винищення, все спалення) – термін, яким називають геноцид євреїв, здійснюваний нацистами в роки Другої світової війни. Був утіленням гітлерівської політики «остаточного розв’язання єврейського питання», тобто цілковитого винищення єврейського народу.

Що Вам уже відомо про цю трагедію.

Ознайомлення з трагедією Бабиного Яру.

Географічне розташування: показати на карті Києва місцезнаходження Бабиного Яру.
Ба́бин Яр — урочище (парк) на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Юрія Іллєнка між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.
Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У XV—XVII ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба. Саме неподалік Бабиного Яру стоїть найдавніша Кирилівська церква XII ст. Поруч з урочищем розміщувалась велика залізнична товарна станція «Лук'янівка». Рельєф місцевості протягом середини XX століття змінився до невпізнання, передусім через здійснене у 1950-х роках заповнення відрогів яру пульпою відходів Петровських цегляних заводів — події, що призвела до Куренівської трагедії. Колись по дну яру протікав струмок, нині взятий у колектор по всій течії.
Під час Голодомору 1932—1933, ініційованого радянською владою для знищення українського населення у 1932–1933 роках, тисячі замордованих голодом людей в Києві й околицях поховали у Бабиному Яру
Бабин Яр став широковідомим в Україні та поза її межами як місце поховання великої кількості жертв (у тому числі й Голодомору), та передусім через масові розстріли у 1941–1943 роках різних національностей здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.
На території Бабиного Яру планується зведення Меморіалу: зараз два найімовірніші проєкти — це приватний проєкт, спонсорований російськими олігархами, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» та Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».
Ключові дати трагедії (29-30 вересня 1941 року та подальші розстріли)
24 вересня 1941 р. на Хрещатику радянськими диверсантами були підірвані будинки, у яких розташовувалися представники окупаційної влади. Вибухи та пожежі продовжилися в наступні дні, було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня 1941 року говорилося, що пожежа поширилася на площі 2 000 м², без даху над головою залишилося близько 50 000 осіб. Нацисти звинувачували в пожежі та вибухах євреїв і використали це як привід для знищення єврейського населення.
27–28 вересня 1941 р. на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний». Найбільший шрифт був російською мовою, український текст був надрукований шрифтом менше, а найдрібніший був німецький.
27 вересня 1941 року - перший розстріл, 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідомо.
Жертви. Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв і циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року там розстріляли майже 34 000 євреїв

Прочитайте фрагмент джерела. Про що в ньому йдеться?

Із виступу на Нюрнберзькому процесі Л. Смирнова: «Страхітлива різанина й погроми були вчинені німецькими загарбниками в українській столиці – Києві. Громадяни, які вирвалися з Києва, описують приголомшливу картину однієї з цих масових страт: на єврейському кладовищі міста Києва було зібрано велику кількість євреїв... перед розстрілом всіх роздягли догола і побили; першу відібрану для розстрілу групу змусили лягти на дно рову, вниз обличчям, і розстрілювали з автоматів; потім розстріляних німці злегка засипали землею, на їх місце другим ярусом укладали наступну партію страчуваних і знову розстрілювали з автоматів».