Навчитися розпізнавати дезінформаційні наративи, розрізняти факти та судження, а також розвивати критичне ставлення до медіаконтенту в умовах інформаційної війни.
Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Громадянська освіта›
- Практичне заняття№ 5 "Які основні наративи завстосовуються в інформаційних війнах".
Урок:
Практичне заняття№ 5 "Які основні наративи завстосовуються в інформаційних війнах".
15.02.2026
10 Клас
7
132
167
13
6
12
Залучено ШІ
При створенні цього матеріалу був залучений штучний інтелект.
Опис уроку (учням цей опис не показується):
Вміст уроку:
1
2
3
4
5
6
7
1
Прочитай визначення та виділи для себе ключове.
• Інформаційна війна — це форма протиборства, де за допомогою ЗМІ та мереж впливають на населення, щоб сформувати потрібну суспільну думку або підірвати моральний дух.
• Меседж — головна ідея, яку ви повинні винести з публікації чи ролика.
• Наратив (оповідь) — це цілісна історія, побудована з пов’язаних між собою реальних чи вигаданих подій.
• Дезінформаційний наратив — група меседжів, що разом створюють у аудиторії хибне уявлення про дійсність.
• Постправда — ситуація, коли емоції та особисті переконання важать більше, ніж об’єктивні факти.
2
3 з 12 балів
Ознайомся з основними наративами російської пропаганди проти України та виконай коротке завдання.
Ключові наративи ворога:
1. «Україна — держава, що не відбулася» (failed state) (заперечення незалежності).
2. «Українська влада — неонацистська та нелегітимна» (використання ярликів «хунта», «фашисти»).
3. «Захід експлуатує Україну» (Україна — лише інструмент у руках США/НАТО).
4. «Русофобія та геноцид російськомовних» (виправдання агресії нібито захистом прав).
Завдання: Подумай, який із цих наративів ти зустрічав(ла) у соцмережах найчастіше? Запиши один приклад (це може бути мем, відео в TikTok або коментар).
.png)
3
2 з 12 балів
Вправа А. «Факт чи Судження?»
Заповни таблицю, поставивши позначку (X) у відповідній графі.
Твердження | Факт | Судження |
|---|---|---|
«Курка знесла яйце» | ||
«Українські кури несуть найкращі яйця у світі» | ||
«В Україні заборонили російські соцмережі» | ||
«Заборона соцмереж перетворює Україну на Північну Корею» |
Підказка: Факти — це цифри, дати, події, які можна перевірити. Судження — це оцінки, прогнози та особисті думки.
4
2 з 12 балів
Вправа Б. «Детектор фейків»
Проаналізуй ситуації та визнач, де криється маніпуляція.
1. Повідомлення в месенджері: «Терміново вимкніть геолокацію на телефонах, бо ворог через супутник наводить ракети на ваші смартфони!».
◦ Твій аналіз: Це фейк чи правда? Чому? (Підказка зі джерел: GPS-сигнал односторонній, телефон лише приймає його і нічого не надсилає назад).
2. Допис у Facebook: «Кожен українець може отримати 10 000 грн виплати від ООН прямо зараз! Переходьте за посиланням та вводьте дані своєї картки».
◦ Твій аналіз: Чому на таку «новину» не варто реагувати?.
5
1 з 12 балів
Вправа В. «Декодування методів»
Прочитай одну з тез пропаганди Артура Понсонбі: «Війна ведеться тільки з вини супротивника».
• Як цей метод використовує Росія сьогодні? (Наприклад: наратив про те, що «Росія не починала війну, вона її завершує»).
6
1 з 12 балів
Дай коротку відповідь на запитання:
1. Чому пропаганда часто звертається до емоцій (страху, гніву), а не до логіки?.
2. Чим небезпечна «інформаційна бульбашка», коли алгоритми соцмереж показують нам тільки те, що нам подобається?.
7
3 з 12 балів
Створи у додатку Canva (або намалюй) інфографіку-пам’ятку: «3 правила інформаційної гігієни під час війни».
Як подолати вплив постправди та інформаційних бульбашок в інтернеті?
Які ознаки допоможуть розпізнати дезінформаційний наратив у соціальних мережах?
Які методи російської пропаганди найчастіше спрямовані саме на школярів?
Рефлексія від 39 учнів
Сподобався:
0
Так: 36
Ні: 3
Зрозумілий:
0
Так: 36
Ні: 3
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 37
Так: 2