Практична робота №8. Позначення на контурній карті глобальних ланцюгів доданої вартості «видобування алюмінієвої сировини – виробництво глинозему – виробництво первинного алюмінію – споживання алюмінію».

Особливості глобальних ланцюгів доданої вартості у різних галузях промисловості

Глобальні ланцюги доданої вартості почали складатися наприкінці ХХ ст. і нині впливають не лише на окремі компанії, а й на країни в цілому.

Додана вартість – це різниця між вартістю продукції, що її виробляє підприємство (країна), та вартістю засобів виробництва. Це вартість, що додається в процесі виробництва товару до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії його просування від виробника до споживача.

Зважаючи на те, що виробництво зазвичай передбачає кілька стадій, утворюються ланцюги, які, зокрема, можуть включати:

➢ видобуток мінеральних ресурсів;

➢ первинну переробку мінеральних ресурсів із метою отримання сировини;

➢ переробку сировини з метою отримання напівфабрикатів;

➢ отримання проміжної готової продукції;

➢ використання проміжної готової продукції в інших виробництвах для отримання кінцевого продукту;

➢ реалізацію кінцевого продукту (іноді ще і його споживання).

Ланцюги доданої вартості – це сучасна форма міжнародного поділу праці в рамках, як правило, ТНК, яка включає всі бізнес-процеси, що мають бути виконані від моменту отримання замовлення від споживача до постачання кінцевого продукту. Кожна ланка в ланцюгу являє собою підприємство (компанію, країну), яке додає свою ціну до кінцевого продукту (або послуги). Ланки ланцюга перебувають у тісній співпраці. Продукт (або послуга) вважається кінцевим лише тоді, коли він досягає фінальної стадії цього ланцюга. Ключовим моментом є доведення до максимуму різниці (доданої вартості) між закупівлями та реалізацією товару. Ланцюг створення доданої вартості поєднує десятки й сотні компаній в єдину глобальну структуру. Ключовими «гравцями» в ній є не стільки окремі країни, як ТНК. Через те Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та Світова організація торгівлі (СОТ) аналізують міжнародну торгівлю крізь призму глобальних ланцюгів доданої вартості, що становлять основу міжнародних потоків товарів і послуг. За останні десятиріччя рівень входження країн у глобальні ланцюги вартості виріс у середньому на 5 – 10%. За даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку, 80% доданої вартості в світі створюється у виробничих і торгових ланцюгах, що їх контролюють ТНК. Через те від обсягу замовлень, розміщених ТНК у тій чи іншій країні, залежать темпи розвитку економіки, обсяги зовнішньої торгівлі та місце в міжнародному поділі праці. Металургія легких кольорових металів (алюмінію, титану, магнію) є енергомісткою (на 1 т металу – 17 – 60 тис. кВт-год). Через те підприємства з їхньої виплавки споруджено біля електростанцій, тобто зорієнтовано на енергетичний чинник. Металургія алюмінію має певні особливості.

Ланцюг доданої вартості виробництва алюмінію складається з таких стадій: видобуток сировини (бокситів) → транспортування руд → виробництво глинозему → транспортування глинозему → виробництво первинного (металічного) алюмінію та сплавів → споживання алюмінію та сплавів. Виробництво глинозему з руди є дуже матеріаломістким: на 1 т продукції витрачається 4 – 8 т бокситів, 6 т вапняків та 0,5 т соди, тому це виробництво наближене до сировини. Виробництво глинозему здебільшого набуло поширення у країнах, що багаті на боксити. Перш за все це Австралія, Китай, Бразилія, Ямайка, Росія, Гвінея, Венесуела, Суринам. Так у алюмінієвій промисловості склалося постадійна спеціалізація та кооперування між країнами різних типів. Перша та друга ланки виробництва алюмінію здійснюються зазвичай у країнах, які мають поклади алюмінієвих руд. Найбільшими у світі продуцентами первинного алюмінію є США, Канада та Австралія, основні його споживачі — США, країни ЄС, Японія. Третя стадія – виробництво металічного алюмінію – вимагає значних витрат електроенергії, тому тяжіє до електростанцій. Експортерами алюмінію світового значення є Норвегія, Канада, Австралія, Бразилія. Найбільші імпортери — Японія, США, ФРН, Франція, Італія, Південна Корея і Тайвань. Останнім часом суттєво зросли обсяги виплавки алюмінію в Китаї (понад половину обсягу в світі) та в країнах, що розвиваються: Індії, ОАЕ, Бахрейні, Бразилії, Саудівській Аравії, Катарі.

Список країн, що ведуть видобуток бокситів

• Скласти ланцюг доданої вартості у виробництві алюмінію, вписавши назви стадій:

  ________________________ ➡︎ транспортування руд ➡︎ ______________________ ➡︎ транспортування глинозему ➡︎ _____________________ ➡︎ споживання ➡︎ _______________________

• За картою кольорової металургії світу розподіліть країни за їхньою міжнародною спеціалізацією у виробництві алюмінію, вписавши їх назви у відповідні комірки таблиці:

  Країни, що ведуть значний видобуток бокситів	Країни, що ведуть значне виробництво глинозему	Країни, що ведуть значне виробництво первинного алюмінію	Країни- імпортери первинного алюмінію

• У висновку поясніть чинники міжнародної спеціалізації країн на різних стадіях виробництва алюмінію та причини формування глобальних ланцюгів доданої вартості цього металу.