Поживність різних видів кормів

Мета: Ознайомити учнів з поживними якостями різних кормів, вміти визначати коефіцієнт перетравності та давати оцінку поживності кормів при складанні раціону годівлі кролів

Перетворення поживних речовин кормів у продукти, придатні для використання людиною є головною метою тваринництва. Наука про годівлю тварин – це не лише наука про корми та раціональні способи їх використання. Сучасний фахівець з годівлі тварин повинен здійснювати експертну оцінку якості кормів, володіти можливістю виокремлення найбільш важливих показників оцінки якості, впливу фізіологічного стану, комплексу технологічних і фізичних факторів на організм та потребу тварин у поживних речовинах, уміти складати збалансовані раціони з урахуванням різних умов довкілля, розробляти програми годівлі для тварин різних виробничих груп. Слід врахувати, що раціон повинен бути апетитним, відповідати потребам певного виду тварин, покращувати якість продукції. Тварини у процесі своєї життєдіяльності для задоволення фізіологічних потреб постійно потребують надходження до організму енергетичних речовин, мінеральних елементів та вітамінів, які складають основу їх живлення. Живлення тварин – це процес надходження в організм та засвоєння поживних речовин, який являє собою одну з основних ланок обміну речовин. Живлення охоплює такі процеси, як споживання і перетравлення корму, всмоктування перетравлених поживних речовин та використання їх для життєво необхідних процесів і утворення продукції. Робота серцево-судинної системи, процеси травлення, діяльність нервової системи пов’язані з постійною витратою енергії, білків, жирів, мінеральних речовин, вітамінів та ін.

Поживні речовини – це хімічні сполуки, які використовуються організмом тварини для забезпечення й підтримання метаболічної активності усіх його тканин, органів і систем. Поживні речовини слугують тваринам джерелом енергії для підтримання відповідної температури тіла, роботи всіх систем органів, а також структурним матеріалом, з якого утворюються нові клітини і тканини, що забезпечують ріст організму чи плоду. Вони є основою створення енергетичних запасів організму, синтезу продукції та джерелом речовин, які беруть участь у регулюванні обмінних процесів. Отже, поживність корму – це його здатність задовольняти потреби тварин у поживних речовинах. В залежності від того, які потреби живого організму і у якій ступені задовольняє корм, його поживність поділяють на загальну або енергетичну, протеїнову, жирову, мінеральну і вітамінну. Оскільки потреба в поживних речовинах у тварин різних видів, віку і напряму продуктивності різна, той поживність кормів не може бути для них однаковою і постійною. Тому поживність корму може бути визначена лише у процесі взаємодії корму і організму тварини за зміною фізіологічного стану і продуктивності. Для визначення поживності корму і розуміння причин її зміни необхідно в першу чергу знати його хімічний склад,а також основні процеси перетворення поживних речовин – перетравність та перехід у продукцію.

Хімічний склад говорить про вміст поживних речовин: білків, жирів, вуглеводів. В такому вигляді організм тварини засвоїти їх не може. Вони потребують механічної, хімічної та біологічної обробки в шлунково – кишковому тракті. Цей процес називається перетравністю. В результаті чого під впливом ферментів шлунково – кишкового соку та мікроорганізмів амінокислоти, моносахариди, жирні кислоти та розчинні солі легко в ньому розчиняються і із шлунково – кишкового тракту надходять в кров та лімфу. Ці поживні речовини називаються перетравними. Та частина поживних речовин, яка не поступила в організм разом з шлунковим соком, слизом, кишковим епітелієм та продуктами обміну виводиться із організму у вигляді калу.

Отже, перетравні поживні речовини – це різниця між поживними речовинами корму та поживними речовинами калу. Перетравність корму виражають у грамах та відсотках. Відношення перетравних поживних речовин до прийнятих з кормом, виражену у відсотках називають коефіцієнтом перетравності. В кормах визначають коефіцієнт перетравності сухої та органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини.

Перетравність поживних речовин залежить від виду, віку тварин, індивідуальних особливостей, величин кормової даванки, складу раціону, підготовки кормів до згодовування, співвідношення в раціоні протеїну і без азотистих речовин, яке називають протеїновим відношенням. Протеїнове відношення – це число, яке показує скільки частин маси перетравних без азотистих речовин припадає на одну частину перетравного протеїну.

Перетравлення кормів – початкова фаза взаємодії кормів та організму. Тому, що поживні речовини, які надійшли в організм продовжують перетворюватись в елементи, що є складовою частиною продукції. Метою підвищення енергетичної поживності корму є зниження втрат поживних речовин і енергії із сечею, теплотою і підвищенням рівня приросту.

Живлення забезпечує різні хімічні і фізіологічні реакції, які перетворюють елементи корму в елементи організму. Отже, для розуміння реакції тварини на живлення необхідно знати і про хімічний склад тіла тварин. До складу рослин і тіла тварин входять майже всі хімічні елементи. Основну масу органічної речовини рослин та тіла тварин становлять вуглець, кисень, водень і азот. Мінеральні елементи залежно від їх вмісту в тілі тварин поділяються на макро- і мікроелементи. Хімічні елементи у рослинах і тілі тварин утворюють органічні (протеїн, жир, вуглеводи) і неорганічні (вода, мінеральні речовини) сполуки. Усі сполуки кормів та тіла тварин за прийнятою в годівлі класифікацією об’єднують у споріднені групи, подібні за хімічним складом, властивостями і фізіологічною дією в організмі. Визначення вмісту цих груп речовин, які об’єднані у фракції, є необхідним для загальної оцінки поживності кормів, їх групування за видами, і є базою для розрахунку перетравних поживних речовин та загальної енергетичної поживності. Вони є основними показниками нормованої годівлі тварин